В Ужгороді показали стрічку про українок на війні

«Невидимий батальйон» – це кіноальманах із шести історій жінок-військовослужбовиць, розказаних трьома українськими режисерками Іриною Цілик, Світланою Ліщинською та Аліною Горловою. Героїні фільму різні за своїм життєвим досвідом, віком, військовими та цивільними професіями, проте їх усіх об’єднала ця війна, і їхні історії створюють панорамну й емоційну картину становища жінки у Збройних силах.
За словами режисерки й письменниці Ірини Цілик, проект розпочинався як однойменне соціологічне дослідження, пізніше у волонтерки Марії Берлінської виникла ідея створити фільм, щоб актуалізувати дискусію щодо жінок-військовослужбовиць, які можуть воювати поруч із чоловіками. Наразі боронять Україну у війні на сході країни 54 тисячі жінок, більшість із яких юридично не визнані військовослужбовицями, тобто не обіймають бойових посад, але виконують роботу снайперок, розвідниць тощо.
«Невидимий батальйон» відтворює атмосферу війни без постановочних сцен, він не є пропагандистським чи пафосним. Проте дає можливість задуматися, чим кожен з українців може допомогти, будучи в тилу. В останніх новелах, зокрема, порушується проблема повернення в звичайне життя людей після війни, про посттравматичні синдроми й суїциди, як кожна людина індивідуально може чи не може повернутися до звичної роботи.
Ужгородська презентація була багатолюдною, за що Ірина Цілик та Дар’я Зубенко подякували присутнім. «Така велика кількість людей у залі – це свідчення того, що ця тема вам небайдужа. Байдужість приводить до війни», – зауважила Дар’я Зубенко і закликала частіше згадувати, що в країні тривають бойові дії.
Після Закарпаття фільм повезуть в Одесу та інші міста України, бо авторам важливий живий діалог із глядачем. Також закликають охочих долучатися до організації презентації в інших містах й обіцяють після цього виставити стрічку у вільний перегляд у мережі.
До теми
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- Любов, що рятує в полоні: історія подружжя Андрія Раітіна та Олени Терещенко з Маріуполя в Ужгороді
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Після важкого поранення переніс понад 10 операцій та планує повернутися у стрій: історія закарпатського поліцейського Івана Гучковича
- Елла Лібанова: Поки в Україні буде небезпечно, люди не повертатимуться, але тримати з ними зв’язок – ми зобов'язані
- Військовий медик з Ужгорода Ерік Глеба отримав нагороду «Хрест Турботи»
- Ветеран із Закарпаття Костянтин Кашула допомагає побратимам проходити шлях реінтеграції
- На Закарпаття прибули два евакуаційні потяги з Дніпропетровської області
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- «Армія – це наш шанс на виживання»: начмед Третього армійського корпусу Вікторія Ковач
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року



До цієї новини немає коментарів