Ольга Герасименко: "Після складних операцій на мозку наші пацієнти повертаються до повноцінного життя"

Що таке інтраопераційний нейрофізіологічний моніторинг і як він працює?
Метод, що дозволяє під час операції стежити за руховими та чутливими функціями організму, називається інтраопераційний нейрофізіологічний моніторинг. За допомогою спеціальних електродів та апаратури стає можливим відстежити та візуалізувати функції, за які відповідає та чи та ділянка мозку. Таким чином лікар-нейрофізіолог попереджає нейрохірурга про можливі ризики – це дозволяє зберегти повноцінне життя для пацієнта.
Іншими словами, цей метод дає надзвичайно високу вірогідність того, що після операції у людини будуть збережені рухові та чутливі функції, зір, слух тощо – тобто дає можливість залишатися пацієнту повноцінною людиною.
Нейрохірургія – найскладніший хірургічний профіль і знання анатомії тут надзвичайно важливе. Та разом із тим організм кожної людини має свої особливості, а новоутворення також змінюють анатомію. Деякі зміни можна визначити лише за допомогою сучасних технологій, зокрема – нейрофізіологічного моніторингу.
Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології в м. Ужгород з лютого 2016 року успішно практикує цей метод. Лікар-нейрофізіолог Ольга Герасименко пояснює: «Під час операції хірург часто має справу з функціонально важливими зонами (які під операційним мікроскопом можуть не вирізнятися), потрібно пройти цю зону й не порушити рухові та чутливі функції. Хірург доторкається до певних ділянок мозку спеціальним інструментом (це називається картування), а нейрофізіолог стежить за їхньою активністю на моніторі. Таким чином знаходять «німу» зону, в якій немає ризиків для порушення функцій організму і можливо працювати більш активно та швидко. Завдяки цьому не лише знижуються ризики, але й зменшується час операції, відповідно, й час перебування людини під наркозом».
Перед операцією проводять необхідні обстеження, оцінюють клінічний стан пацієнта, індивідуально створюють програми, що дозволять стежити за конкретними ділянками мозку.
Висококваліфіковані фахівці – запорука успіху
Уперше про нейрофізіологічний моніторинг Ольга Герасименко почула багато років тому на одному з медичних конгресів і зрозуміла, як це необхідно українському пацієнту.
«Метод, завдяки якому пацієнти після складних хірургічних втручань вставали і самостійно йшли додому або потребували мінімальної реабілітації, просто приголомшив. Я почала розповідати про нього багатьом лікарям в Україні. Але, на мій превеликий подив, багато українських нейрохірургів не розуміли необхідності нейрофізіологічного моніторингу. Тоді звернулася до ужгородського професора Володимира Смоланки. Він одразу відгукнувся і сказав, що потрібно обирати апарат і думати про моє навчання», – пригадує Ольга Герасименко.
Звісно ж, без відповідних знань та досвіду здійснювати такі маніпуляції неможливо. Час на навчання був, адже обладнання довелося чекати два роки. Але де ж здобути необхідні знання, якщо в Україні цьому не навчають? Відповідь очевидна – за кордоном.
«Спочатку я почала вивчати відповідну літературу – вона тільки англомовна. Потім пройшла спеціалізовані курси в швейцарському центрі «Medtronic». Але запитання до більш кваліфікованих та досвідчених колег виникають постійно. Уже через півроку роботи поїхала до Москви на курси. Там вдалося не лише повчитися, але й попрактикувати. Щоденно в клініці проводили по 8 операцій – цей досвід був колосальним », – ділиться лікар.
Цього року Ольга Герасименко вже відвідала тренінг по інтраопераційному мультимодальному нейрофізіологічному моніторингу в Німеччині. «Там зібралися лікарі з Німеччини, Фінляндії, США та Іспанії. Ми мали лекційний курс від провідних нейрофізіологів світу, а ще практикувалися: здійснювали підбір програми та її розрахунок, постановку електродів та інші технічні моменти», – каже Ольга.
Після Німеччини – до Італії. Там Ольга Герасименко переймала досвід у голови всесвітньої асоціації інтраопераційних фізіологів професора Франческо Сали. «Клініка у Вероні за використанням цієї методики є провідною у світі – працюють там із нею ще з 2006 року. Два тижні ми розбирали складні випадки, спостерігали за ходом операцій. Я мала нагоду порівняти їхню та нашу клініки. Виявляється, ми робимо такі ж складні операції, що й вони. Зараз я пересвідчилася: ми працюємо на рівні з європейськими клініками не лише у плані моніторингу, але й у плані самої нейрохірургії – наш професор Смоланка один із кращих фахівців, яких я коли-небудь бачила».
«Людина має залишатися активною та повноцінною навіть після складних оперативних втручань»
В Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології беруться навіть за надскладні випадки, від яких інші лікарі відмовляються.
«Пухлина не має бути вироком, через який пацієнт на все життя втрачає ту чи іншу функцію, – стверджує Ольга Герасименко. – Людина має залишатися повноцінною навіть після складних операцій. Аби наша робота була ефективною, не варто нехтувати сучасними технологіями. Українським лікарям варто розуміти: нейрофізіологічний моніторинг – це невід’ємна частина нейрохірургії. Цей спосіб є надзвичайно безпечним та найбільш ефективним для запобігання ускладнень. Я впевнена: якщо нейрохірург хоч раз спробує цю методику, більше не захоче працювати без її застосування, адже результати завжди надзвичайно хороші, а пацієнти завжди задоволені. Часто від нас залежить і дитяче життя. На мою думку, дитяча нейрохірургія взагалі неможлива без моніторингу. При якісному виконанні нейрохірургічних втручань наші діти виростуть здоровими і щасливими людьми».
В Ужгороді готові навчати нейрофізіологічному моніторингу
На базі Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології готові ділитися досвідом, однак українські лікарі мають розуміти необхідність цього процесу.
Зараз професор Володимир Смоланка прагне популяризувати нейрофізіологічний моніторинг на теренах України, а тому часто розповідає про досвід Ужгорода на лекціях для лікарів із інших областей.
Восени у Мадриді (Іспанія) відбудеться ще один освітній курс, на який уже зареєструвалася Ольга Герасименко. Відтак планує відвідати додаткове навчання в одній із ізраїльських клінік.
Ужгородські лікарі набираються нового досвіду і прагнуть ділитися своїми знаннями задля здоров’я українців.
Алла Марчук, Закарпатський обласний центр нейрохірургії та неврології
До теми
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня


До цієї новини немає коментарів