У Сваляві ще живуть ті, хто пам’ятає, як місто у 1944-му від фашистів визволяли

Уже сімдесят чотири роки відділяє нас від того жовтневого дня, якому для кожної української сім’ї судилося стати визвольним: Україну від німецько-фашистських загарбників було звільнено у 1944 році. Хоча велика кровопролитна війна ще тривала, але вже на полях Європи, у нас тим часом починалося мирні будні. До речі, безжальне її колесо прокотилося по українській землі, залишивши за собою розруху і безліч людських жертв. Про це сказано, написано та показано у фільмах і кінохроніці дуже багато: як у нашій країні, так і за кордоном.
Справжній масштаб цих великих втрат неможливо оцінити. Та навіть всевладний час не в змозі стерти із нашої пам’яті згадку про ті страшні, героїчні та страхітливі події. Нам ніколи не забути цієї трагедії. Пам’ятаємо воєнні події тої жовтневої пори також і на території Свалявщини. Визволенню нашого краю від окупантів, як уже було сказано, передували бої по всій Україні, у Карпатах, де полягло мільйони бійців і мирних їхніх жителів. Ця важлива подія (28 жовтня 1944 року війська з боями перетнули кордон і погнали фашистів далі), яка вважається вигнанням з нашої землі ворога, зафіксована Указом Президента 20 жовтня 2009 р.

А ще вона є доброю нагодою вшанувати усіх доблесних оборонців і визволителів у роки Другої світової війни. Згадати тих, хто виявляв небувалий героїзм на бойових рубежах, хто відбудовував наш край, рідне місто та села району в повоєнні часи. Ні біль кривавих втрат, ні радість великих перемог не забулися за цей час, адже пам’ять про подвиги наших батьків, дідів, братів і сестер (добровольців у тому числі), вдячність за життя на вільній землі не мають історичного терміну давності – вони вічні...
Тож минулої середи кошики квітів до обеліска Слави поклали голова райдержадміністрації Олександр Дідович, заступниця керівника районної ради Клара Стегура, секретар міськради Олександр Кепенач, очільник ветеранської організації Свалявщини Михайло Канчій. Присутні скорботно схилили голови у знак пам‘яті перед тими, хто визволяв тієї буремної осені сорок четвертого року нашу рідну Сваляву, хвилиною мовчання вшанували усіх співвітчизників, полеглих у боротьбі за честь і свободу України, усіх невинних жертв, чиє життя обірвала Друга світова війна.
Іван Нагірняк
До теми
- Проєкт «Успішні жінки Закарпаття – 2026»: медійники краю презентували нове видання про лідерок регіону
- Новий навчальний рік стартував: Центр «Інтелект» відкриває набір на Групу продовженого дня в Ужгороді
- На Закарпатті запускають цикл безкоштовних психологічних майстер-класів
- Від кулеметника до бойового медика: історія закарпатця «Зуба», який рятує побратимів
- Через атаки рф українцям радять мати запас їжі щонайменше на 2 тижні
- В Ужгороді згадали полеглих захисників: десятки закладів долучилися до «Столу пам’яті»
- 70 днів на позиції та два ордени «За мужність»: історія командира взводу 101-ї закарпатської бригади тероборони
- «Укриття врятувало їм життя»: історія військовослужбовця 128 бригади з позивним «Далекобійник»
- Стіл пам’яті: від закарпатської ідеї — до загальноукраїнської акції
- «Хто, кого і як має?» В Ужгороді відбудеться відверта розмова про психологію влади, ігор та тіла
- У біопарку в Синевирській Поляні на Закарпатті олені почали змінювати роги ВІДЕО
- Від Закарпатського військового ліцею до командної посади: історія молодого офіцера 23 ОМБр із Баранинців
- Він зустрів повномасштабне вторгнення у кабіні БМ-21 «Град», зупиняючи російські колони на підступах до Києва
- «Це ми»: український підрозділ заявив про масштабну кампанію ураження цілей у РФ
- «Коли болить серце – починати треба з голови»: як війна, стрес і страх впливають на здоров’я українців
- Титанова воля: історія закарпатського прикордонника, який обрав життя, а не відчай
- «У критичний момент мозок вимикає емоції»: історія медика 128-ї Закарпатської бригади
- Ужгородець Олег «Бяка»: шлях від солдата до командира роти безпілотних систем
- «Раніше ми стріляли кількістю. Зараз стріляємо точністю. Дрони коригують вогонь, і це кардинально змінило ефективність артилерії»: історія головного сержанта з позивним «Ярчук»
- Олександр Холод: ветеран, який популяризує туризм і сприяє реабілітації військових
До цієї новини немає коментарів