Реставрція унікальних зразків дерев’яної сакральної архітектури Закарпаття – які плани?

Відповідно до пріоритетів, озвучених головою облдержадміністрації Геннадієм Москалем під час Ради регіонального розвитку, в області продовжать реставраційні, протиаварійні та відновлювальні роботи в старовинних церквах краю. Зокрема, відповідні роботи відбуватимуться у Церкві Святого Духу (с. Гукливий Воловецького району), Церкві Святого Миколая (с. Сокирниця Хустського району), Церкві Святої Параскеви (с. Олександрівка Хустського району) та інших.
Святодухівська церква знаходиться у дуже мальовничому місці – з одного боку різнобарвне передгір’я з усіма принадами сільського життя, з іншого – гірська річка Гукливчик. Це центральна церква району, її будівництво орієнтовно датоване 1765 роком. Свого часу тут навіть функціонувала школа дяків. Старші люди пам’ятають, як колись на свята тут проводилися богослужіння, а ще знають, що іконостас розписував німецький художник Франц Пеєр. Унікальний розпис зберігся від самого 1784 року. У церкві тривають реставраційні роботи, на час яких іконостас надійно запакували у захисну плівку.
Наразі у церкві проведено невідкладні протиаварійні роботи – замінено гонтове покриття та лемех, пошкоджені часом і погодними умовами елементи конструкції, оновлена центральна баня храму. У планах на найближче майбутнє – перекриття дзвіниці, чистка іконостасу і фіксація живописного шару, часткова заміна підлоги і встановлення охоронної пожежної сигналізації.
Церква і територія навколо неї знаходяиться на балансі сільської громади, яка зацікавлена у відновленні унікального храму. Коштом сільради була виготовлена проектно-кошторисна документація, а на початку 2000-х власні кошти на порятунок архітектурної пам’ятки давав тодішній голова облдержадміністрації Геннадій Москаль.
Цього року Святодухівська церква та дзвіниця 18 століття увійшли у ТОП-10 цінностей туристичного Закарпаття в номінації «Архітектурна цінність».
На Хустщині у с. Сокирниця розташована церква Святого Миколая – зразок Мармороської готики. Збудована на початку XVIII ст., церква наразі не є діючою, а богослужіння там проводяться лише у храмове свято.
На сьогодні в церкві вже замінили перекриття, і вона знаходиться у задовільному стані. Попереду роботи з перекриття дзвіниці та часткове оновлення опасання старовинної будівлі.
Ще одним зразком Марамороської готики є Церква Святої Параскеви в Олександрівці. Унікальна споруда і дзвіниця поруч, як і інші вказані храми, є пам’яткою архітектури національного значення. Обласним департаментом культури була виготовлена проектно-кошторисна документація об’єкту, а першочерговими заходами визначено протиаварійні роботи щодо крівлі церкви та дзвіниці. У подальшому будуть замінені деформовані елементи конструкції, а до ПКД внесені корективи.
Щоб унікальні храми могли побачити якомога більше людей, зокрема, туристів, область зацікавлена у ремонті доріг у напрямку вказаних об’єктів. Так, восени цього року було розпочато середній поточний ремонт автодороги районного значення «Майдан – Новоселиця» в Міжгірському районі.
– Дорога від Майдана веде до чотирьох високогірних сіл – Голятина, Новоселиці, Лісковця та Рекіт, – повідомляє Геннадій Москаль. – У Рекітах знаходиться пам’ятка архітектури національного значення – дерев’яна Миколаївська церква, збудована в 1751 році, до якої також буде облаштовано під’їзд.
На Закарпатті з 2016 року впроваджується Комплексна програма збереження та використання пам’яток культурної спадщини. Бюджетом на 2019 рік передбачені кошти у 4,2 мільйони гривень, з яких, зокрема, будуть профінансовані реставраційні та протиаварійні роботи у дерев’яних церквах. Відродження мережі збережених зразків сакральної архітектури, аналогів яким немає у жодному іншому регіоні України, пріоритет як для культурної, так і для туристичної галузі краю.
До теми
- Закарпаття: за останній тиждень підтверджено три десятки випадків COVID-19
- «Бограч-index» – серпень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 11%
- Нацпарк «Синевир» – домівка для понад 30 врятованих бурих ведмедів
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про потребу в донорах крові усіх груп
- "Повертаю себе собі" - проєкт, мета якого допомогти ветеранам і родинам знайти нові точки опори
- Стіл для найсміливіших із нас – традиція вшанування пам’яті про захисників України. Долучайтесь!
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття
- Унікальне видання - за донат: Федір Шандор пропонує поповнити бібліоколекції виданням "Мілітарна хроніка Закарпаття"
- "Казали, що ми не повинні жити на світі, бо ми роми, ми зіпсована нація", — згадують очевидці нацистського геноциду
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
- Тея, Муначімсо Айві, Раліна, Деян, Теодор, Іслам - серед імен, які закарпатці давали своїм дітям цьогоріч
- Бичківський медяник: вишиваний оберіг, який можна спробувати на смак
- На Закарпатті найгірші результати НМТ з української мови та математики, але найкращі – з хімії
- “Від зерна до хліба”: урожай пшениці вже вдруге зібрала закарпатка Аліса Смирна з дітьми
- Мешканців Закарпаття запрошують до участі в літературному проєкті «Мапа голосів»
- В Ужгороді другий день поспіль тривають протести проти закону щодо НАБУ і САП
- «Бограч-index» – липень 2025: за місяць продукти змінилися на +1,8 %
- «Нові сусіди» - як жінки-переселенки створюють нові бізнеси на Закарпатті
- Герої без зброї: водій-сапер Михайло Яворський про розмінування, руйнування і людську уважність
- "Моя мрія отримати якісний протез здійснилася": історія закарпатського ветерана Йосипа Лакатоша
До цієї новини немає коментарів