Реставрція унікальних зразків дерев’яної сакральної архітектури Закарпаття – які плани?

Відповідно до пріоритетів, озвучених головою облдержадміністрації Геннадієм Москалем під час Ради регіонального розвитку, в області продовжать реставраційні, протиаварійні та відновлювальні роботи в старовинних церквах краю. Зокрема, відповідні роботи відбуватимуться у Церкві Святого Духу (с. Гукливий Воловецького району), Церкві Святого Миколая (с. Сокирниця Хустського району), Церкві Святої Параскеви (с. Олександрівка Хустського району) та інших.
Святодухівська церква знаходиться у дуже мальовничому місці – з одного боку різнобарвне передгір’я з усіма принадами сільського життя, з іншого – гірська річка Гукливчик. Це центральна церква району, її будівництво орієнтовно датоване 1765 роком. Свого часу тут навіть функціонувала школа дяків. Старші люди пам’ятають, як колись на свята тут проводилися богослужіння, а ще знають, що іконостас розписував німецький художник Франц Пеєр. Унікальний розпис зберігся від самого 1784 року. У церкві тривають реставраційні роботи, на час яких іконостас надійно запакували у захисну плівку.
Наразі у церкві проведено невідкладні протиаварійні роботи – замінено гонтове покриття та лемех, пошкоджені часом і погодними умовами елементи конструкції, оновлена центральна баня храму. У планах на найближче майбутнє – перекриття дзвіниці, чистка іконостасу і фіксація живописного шару, часткова заміна підлоги і встановлення охоронної пожежної сигналізації.
Церква і територія навколо неї знаходяиться на балансі сільської громади, яка зацікавлена у відновленні унікального храму. Коштом сільради була виготовлена проектно-кошторисна документація, а на початку 2000-х власні кошти на порятунок архітектурної пам’ятки давав тодішній голова облдержадміністрації Геннадій Москаль.
Цього року Святодухівська церква та дзвіниця 18 століття увійшли у ТОП-10 цінностей туристичного Закарпаття в номінації «Архітектурна цінність».
На Хустщині у с. Сокирниця розташована церква Святого Миколая – зразок Мармороської готики. Збудована на початку XVIII ст., церква наразі не є діючою, а богослужіння там проводяться лише у храмове свято.
На сьогодні в церкві вже замінили перекриття, і вона знаходиться у задовільному стані. Попереду роботи з перекриття дзвіниці та часткове оновлення опасання старовинної будівлі.
Ще одним зразком Марамороської готики є Церква Святої Параскеви в Олександрівці. Унікальна споруда і дзвіниця поруч, як і інші вказані храми, є пам’яткою архітектури національного значення. Обласним департаментом культури була виготовлена проектно-кошторисна документація об’єкту, а першочерговими заходами визначено протиаварійні роботи щодо крівлі церкви та дзвіниці. У подальшому будуть замінені деформовані елементи конструкції, а до ПКД внесені корективи.
Щоб унікальні храми могли побачити якомога більше людей, зокрема, туристів, область зацікавлена у ремонті доріг у напрямку вказаних об’єктів. Так, восени цього року було розпочато середній поточний ремонт автодороги районного значення «Майдан – Новоселиця» в Міжгірському районі.
– Дорога від Майдана веде до чотирьох високогірних сіл – Голятина, Новоселиці, Лісковця та Рекіт, – повідомляє Геннадій Москаль. – У Рекітах знаходиться пам’ятка архітектури національного значення – дерев’яна Миколаївська церква, збудована в 1751 році, до якої також буде облаштовано під’їзд.
На Закарпатті з 2016 року впроваджується Комплексна програма збереження та використання пам’яток культурної спадщини. Бюджетом на 2019 рік передбачені кошти у 4,2 мільйони гривень, з яких, зокрема, будуть профінансовані реставраційні та протиаварійні роботи у дерев’яних церквах. Відродження мережі збережених зразків сакральної архітектури, аналогів яким немає у жодному іншому регіоні України, пріоритет як для культурної, так і для туристичної галузі краю.






До теми
- "Страх є. Але не страх загинути". Як священники із Закарпаття змінювали військове капеланство в Україні
- Понад 500 військових та близько 40 капеланів: роми Закарпаття під час великої війни
- Як корифей українського театру Микола Садовський на Закапатті працював: нариси з історії «руського театру» при «Просвіті» в Ужгороді
- На Закарпатті відсьогодні заборонено вилов струмкової форелі: обмеження діятимуть до березня
- Як Закарпаття перебудовує кордон на перспективу
- Як у Великій Доброні на Закарпатті вирощують перець та виготовляють паприку
- Двічі переселенець, колишній айтівець, а нині прикордонник: історія Антона Циганкова з Донеччини
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Прикордонник Равік: нищити ворога з неба і зберегти своїх на землі
- «Не чекати болю»: про міфи навколо раку молочної залози та важливість профілактики розповіла лікарка Христина Футько
- Документуйте пам’ятки України — подавайте фото на конкурс Вікіпедії!
- Йосип Бокшай: від російського полону до засновника закарпатської школи живопису
- Медицина в однострої: покликання Інни Гіголаєвої
- На Закарпатті сім’ям ромських військовослужбовців надаватимуть комплексну підтримку
- Дві роботи – одна відповідальність: Дмитро Герей – історія прокурора, який став військовим
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Засуха виснажує річки України: оголошено найвищий рівень небезпеки через антирекорди рівня води
- Низка поїздів на Закарпаття затримується через наслідки ворожих обстрілів
- На Закарпатті розпочалася реєстрація на 4-й сезон Всеукраїнських шкільних ліг «Пліч-о-пліч»
- Конференція національних спільнот в Ужгороді об’єднає лідерів громад, науковців та дипломатів
До цієї новини немає коментарів