Реставрція унікальних зразків дерев’яної сакральної архітектури Закарпаття – які плани?

Відповідно до пріоритетів, озвучених головою облдержадміністрації Геннадієм Москалем під час Ради регіонального розвитку, в області продовжать реставраційні, протиаварійні та відновлювальні роботи в старовинних церквах краю. Зокрема, відповідні роботи відбуватимуться у Церкві Святого Духу (с. Гукливий Воловецького району), Церкві Святого Миколая (с. Сокирниця Хустського району), Церкві Святої Параскеви (с. Олександрівка Хустського району) та інших.
Святодухівська церква знаходиться у дуже мальовничому місці – з одного боку різнобарвне передгір’я з усіма принадами сільського життя, з іншого – гірська річка Гукливчик. Це центральна церква району, її будівництво орієнтовно датоване 1765 роком. Свого часу тут навіть функціонувала школа дяків. Старші люди пам’ятають, як колись на свята тут проводилися богослужіння, а ще знають, що іконостас розписував німецький художник Франц Пеєр. Унікальний розпис зберігся від самого 1784 року. У церкві тривають реставраційні роботи, на час яких іконостас надійно запакували у захисну плівку.
Наразі у церкві проведено невідкладні протиаварійні роботи – замінено гонтове покриття та лемех, пошкоджені часом і погодними умовами елементи конструкції, оновлена центральна баня храму. У планах на найближче майбутнє – перекриття дзвіниці, чистка іконостасу і фіксація живописного шару, часткова заміна підлоги і встановлення охоронної пожежної сигналізації.
Церква і територія навколо неї знаходяиться на балансі сільської громади, яка зацікавлена у відновленні унікального храму. Коштом сільради була виготовлена проектно-кошторисна документація, а на початку 2000-х власні кошти на порятунок архітектурної пам’ятки давав тодішній голова облдержадміністрації Геннадій Москаль.
Цього року Святодухівська церква та дзвіниця 18 століття увійшли у ТОП-10 цінностей туристичного Закарпаття в номінації «Архітектурна цінність».
На Хустщині у с. Сокирниця розташована церква Святого Миколая – зразок Мармороської готики. Збудована на початку XVIII ст., церква наразі не є діючою, а богослужіння там проводяться лише у храмове свято.
На сьогодні в церкві вже замінили перекриття, і вона знаходиться у задовільному стані. Попереду роботи з перекриття дзвіниці та часткове оновлення опасання старовинної будівлі.
Ще одним зразком Марамороської готики є Церква Святої Параскеви в Олександрівці. Унікальна споруда і дзвіниця поруч, як і інші вказані храми, є пам’яткою архітектури національного значення. Обласним департаментом культури була виготовлена проектно-кошторисна документація об’єкту, а першочерговими заходами визначено протиаварійні роботи щодо крівлі церкви та дзвіниці. У подальшому будуть замінені деформовані елементи конструкції, а до ПКД внесені корективи.
Щоб унікальні храми могли побачити якомога більше людей, зокрема, туристів, область зацікавлена у ремонті доріг у напрямку вказаних об’єктів. Так, восени цього року було розпочато середній поточний ремонт автодороги районного значення «Майдан – Новоселиця» в Міжгірському районі.
– Дорога від Майдана веде до чотирьох високогірних сіл – Голятина, Новоселиці, Лісковця та Рекіт, – повідомляє Геннадій Москаль. – У Рекітах знаходиться пам’ятка архітектури національного значення – дерев’яна Миколаївська церква, збудована в 1751 році, до якої також буде облаштовано під’їзд.
На Закарпатті з 2016 року впроваджується Комплексна програма збереження та використання пам’яток культурної спадщини. Бюджетом на 2019 рік передбачені кошти у 4,2 мільйони гривень, з яких, зокрема, будуть профінансовані реставраційні та протиаварійні роботи у дерев’яних церквах. Відродження мережі збережених зразків сакральної архітектури, аналогів яким немає у жодному іншому регіоні України, пріоритет як для культурної, так і для туристичної галузі краю.






До теми
- Як готують традиційну закарпатську паску?
- Шлях до дому: як евакуйований притулок «Спиридон» знайшов нове життя на Закарпатті
- Втрачений Ужгород: як на початку століття Великдень святкували
- Графік проведення пасхальних богослужінь та освячення пасок 4-5 квітня в Ужгороді
- У 86 і 87 – заради безпеки: подружжя з Донеччини оформило на Закарпатті свої перші закордонні паспорти
- "Якщо не допомагати, війна не закінчиться скоро": як у Мукачеві колишній військовий Артем Орел ремонтує машини для ЗСУ
- Офіцери 128-ї бригади відвідали побратимів, які повернулися з полону
- Історія одного пам’ятника: Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі
- У християн західного обряду сьогодні – Вербна неділя: історія та традиція свята
- Перезавантаження під сонцем Валенсії: як родини закарпатських військових відпочили в Іспанії
- Захищав Україну на Сумському, Харківському та Запорізькому напрямках: історія нацгвардійця Владислава Бурханова
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- «Дядя Вася»: спокій та позитив серед війни. Історія бійця 128-ї бригади
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Туберкульоз без паузи: чому медики готуються до спалаху
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Психологічні наслідки війни: в Ужгороді обговорили масштаби проблеми
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович

До цієї новини немає коментарів