Роману Офіцинському – 50. Зроблено чимало, проте не дають спочивати нові ідеї

У нашій країні його знають як автора аналітичних, експертних і полемічних статей у читабельних виданнях, як-от: «Українська правда», «Дзеркало тижня», «Главком». У нього за плечима вагомий управлінський досвід у державних, громадських і медійних структурах.

Як відома постать громадського життя, доктор історичних наук, професор Роман Офіцинський очолював журі трьох щорічних книговидавничих виставок «Книга-Фест» в Ужгороді. Днями завершив працю експерта у конкурсі Міністерства освіти і науки з відбору проектів шкільних підручників з історії України для 11 класу.

Професор Р. Офіцинський тісно співпрацює із засобами масової інформації. Протягом понад двох десятиліть є постійним співрозмовником загальнодержавного й обласного телебачення в іс­торико-просвітніх, суспільно-політичних, літературно-мистецьких програмах. Як експерт і консультант спричинився до появи документальних фільмів «Через піввіку бокори знову на Тисі» (УТ-1, червень 2004 р.), «Хочемо правди (Помаранчева ре­волюція в За­карпатті)» («5 канал», ли­пень 2005 р.), «Карпатська Україна. 1939-й...» («Тиса-1», бере­зень 2009 р.), «Пам’ять для нащадків: Примусова праця у Закарпатті 1939 – 1944» (Міжнародний фонд «Взаєморозуміння та толерантність», березень 2013 р.).

Йому належить понад дві сотні наукових праць. Одночасно він успішний учасник літературного процесу сучасної України, автор збірок поезій «Нашестя ангелів» (1993), «Ураган тисячоліть» (1997), «Ідеологія повстань» (2004), «Жура журавлів» (2019), прози «Ломиголівка» (2015), «Червона лінія» (2018). Оприлюднив публіцистичні та науково-популярні книжки «Сто вражень з Америки» (2001), «Дев’ять бокорашів і зрадлива Тиса» (2003), «Тяжко жити Касандрою» (2008), «Сталеві нерви тореадора» (2015), «Новітня література Закарпаття» (2015). Вони отримали чисельні відгуки у періодиці, гучно відлунили у суспільній думці.

Окремо відзначимо п’ять вагомих індивідуальних монографій Р. Офіцинського – «Політичний розвиток Закарпаття у складі Угорщини (1939 – 1944)» (1997), «Політичний розвиток незалежної України (1991 – 2004)» (2005), «Новоселиця у минулому і сьогодні (1371 – 2008)» (2009), «Іван Франко в історіографічному трикутнику: інтерпретації, джерела, взаємини» (2011), «Народні перекази Закарпаття» (2016).

Так, «Народні перекази Закарпаття» стали першим джерелознавчим дослідженням уснопоетичної історії найзахіднішого регіону України. Системно відображено мотиви, сюжети, образи народних переказів про історичні події та діячів. Ідеться про харизматичних володарів – князів Лаборця і Федора Корятовича, короля Матвія Корвіна, князя Ференца II Ракоці, правительку Марію Терезію, цісаря Йосифа II, імператора Франца Йосифа, міністерського уповноваженого Едмунда Егана.

Осібної уваги удостоєні розбійники Григор Пинтя, Юрай Яношик, Іван Беца, Олекса Довбуш, Микола Шугай, Ілько Липей, богатирі Павло Киниж, Іван Фірцак, листоноша Федір Фекета, єпископ Григорій Таркович, філософ Василь Довгович, винахідник Августин Єнковський, письменник Іван Франко. Показано, як у народних переказах відбиті військові та політичні потрясіння, етнічні, соціальні, правові та економічні відносини, а надто антропонімія та топонімія: географічні, історико-культурні, етнорегіональні, родові назви.

Роман Офіцинський (у центрі) після виступу в обласній бібліотеці в Ужгороді, листопад 2018 р.;

Ажіотаж серед читачів викликав навчальний посібник з історичного екскурсознавства «Екскурсії Ужгородом» (2017) за редакцією Романа Офіцинського. Це засвідчили її презентації, зокрема у Закарпатському краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького, відгуки, огляди, рецензії. Р. Офіцинський написав значну частину тексту: передмову, вступ, післямову, сім підрозділів: «Ужгород у Першу світову війну», «Ужгород український», «Пам’ятники видатним ужгородцям», «Ужгород іудейський», «Ужгород геополітичний», «Ужгород американський», «Ужгород національних геніїв». Зауважені підрозділи послужили матеріалом для щонедільних відкритих екскурсій Ужгородом, які особисто проводив їх автор від 2012 р.

За два згадані видання – монографію «Народні перекази Закарпаття» і навчальний посібник «Екскурсії Закарпаттям» – Р. Офіцинський удостоєний наукової премії ім. М. Лучкая Мукачівської греко-католицької єпархії 2018 р.

Також він представив пересічному читачеві низку маловідомих творів. Вивчаючи рукописну спадщину визначного ученого і письменника Федора Потушняка (1910 – 1960) він упорядкував, підготував тексти, написав примітки і післямову до книжки «Федір Потушняк. Я і безконечність (Нариси історії філософії Закарпаття)» (2003). Так само здійснив підготовку текстів і післямову до перевидання мемуарів Володимира Бірчака «Карпатська Україна: Спогади й переживання» (2007), що вперше побачила світ наприкінці 1939 р. Обидві книжки мали значний розголос.

Стисло скажемо й про головні віхи у житті ювіляра. Роман Офіцинський народився 6 березня 1969 р. в с. Оглядів на Львівщині в селянській сім’ї. У серпні 1986 р. вступив на денне відділення історичного факультету Ужгородського державного університету. Два роки служив на космодромі «Байконур». Після демобілізації продовжив навчання. Закінчив згаданий факультет й аспірантуру при кафедрі історії України.

Кандидатську дисертацію «Політичний розвиток Закарпаття у складі Угорщини (1939 – 1944)» Р. Офіцинський захистив у травні 1996 р. Докторську дисертацію «Державотворчий процес в Україні 1991 – 2004 років (на матеріалах періодики Заходу)» виконав в Інституті історії України НАН України, а захистив у квітні 2006 р. Вчене звання професора йому присвоєно наказом міністра освіти і науки у липні 2008 р.

Згодом будучи головою спеціалізованої вченої ради з історичних наук Ужгородського національного університету для захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальностями «Історія України» і «Всесвітня історія» (2013 – 2016) Р. Офіцинський сприяв якісному поповненню лав кваліфікованих учених. Особисто підготував сімох кандидатів й одного доктора історичних наук. Започаткував для істориків бакалаврську спеціалізацію з американістики і докторську програму (підготовку докторів філософії у галузі історії), викладання історії України англійською мовою для студентів-іноземців.

Роман Офіцинський у трудових відносинах з Ужгородським університетом від вересня 1992 р., працював на посадах лаборанта, молодшого наукового співробітника, асистента, викладача, доцента, професора загалом чотирьох кафедр (історії та теорії держави і права; політології; історії України; історії Угорщини та європейської інтеграції), завідувача кафедри історії України, проректора з науково-педагогічної роботи. Викладав також в Ужгородському комерційному технікумі, Закарпатському обласному центрі перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади. У Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти читає лекції для вчителів з актуальних питань історії та літератури.

…Зроблено чимало, проте не дають спочивати на лаврах нові ідеї. Тож бажаємо шанованому професорові подальших звершень. Нема часу для перепочинку!

Михайло Делеган,

кандидат історичних наук

На головному фото:

Роман Офіцинський (у центрі) зі студентами-істориками у жовтні 2018 р.

uzhgorod.net.ua

  Надіслати другу