Сьогодні - Вербна неділя

Що обов’язково потрібно зробити цього дня, чого робити не варто, та які традиції залишаються актуальними й сьогодні, розповідає РБК-Україна.

Історія та значення свята

Вербна неділя - це спогад про вхід Ісуса Христа до Єрусалима, коли люди вітали його пальмовими гілками. Тому свято також називається - Вхід Господній в Єрусалим.

В українській традиції пальми символічно замінює верба - перше весняне дерево, яке "прокидається" і є символом життя та оновлення. В багатьох країнах цю неділю називають саме пальмовою, бо гілками пальми була дорога, якою прямував Ісус.

В Україні, а також у всіх інших слов'янських країнах пальми не росли, то символом, який означає перемогу та життя, обрали вербу.

Традиції Вербної неділі

На Вербну неділю у храмах та церквах проводять святкову службу і освячують невеличкі букетики з гілками верби. Також ставлять свічки за здоров'я близьких та моляться.

Гілочками верби легенько стукають потім одне одного зі словами: "Не я б'ю - верба б'є".

Гілочками прикрашають будинок, освячені верби зберігають протягом року, бо ці гілки вважаються потужним оберегом. Вербу також підкладають у воду або корм тварин - щоб захистити їх від хвороб.

Ще вербні гілочки використовують для миття дітей, або додають їх у воду для вмивання стареньких та немічних - у давнину вірили, що ці гілочки цілющі.

З Вербної неділі починається приготування до Великодня.

Що не можна робити на Вербну неділю

• Працювати фізично - особливо шити, різати, прати
• Сваритися, з'ясовувати стосунки
• Ігнорувати богослужіння - для вірян
• Викидати освячену вербу - її спалюють або зберігають
• Не можна їсти м'ясо, молочні продукти, яйця та іншу їжу тваринного походження, оскільки ще триває піст.
• На Вербну неділю не проводять обряди хрещення та вінчання
• Забувати про зміст та важливість свята - це не лише "обряд з гілками", а частина Великоднього циклу