Сьогодні - Вербна неділя

Що обов’язково потрібно зробити цього дня, чого робити не варто, та які традиції залишаються актуальними й сьогодні, розповідає РБК-Україна.
Історія та значення свята
Вербна неділя - це спогад про вхід Ісуса Христа до Єрусалима, коли люди вітали його пальмовими гілками. Тому свято також називається - Вхід Господній в Єрусалим.
В українській традиції пальми символічно замінює верба - перше весняне дерево, яке "прокидається" і є символом життя та оновлення. В багатьох країнах цю неділю називають саме пальмовою, бо гілками пальми була дорога, якою прямував Ісус.
В Україні, а також у всіх інших слов'янських країнах пальми не росли, то символом, який означає перемогу та життя, обрали вербу.
Традиції Вербної неділі
На Вербну неділю у храмах та церквах проводять святкову службу і освячують невеличкі букетики з гілками верби. Також ставлять свічки за здоров'я близьких та моляться.
Гілочками верби легенько стукають потім одне одного зі словами: "Не я б'ю - верба б'є".
Гілочками прикрашають будинок, освячені верби зберігають протягом року, бо ці гілки вважаються потужним оберегом. Вербу також підкладають у воду або корм тварин - щоб захистити їх від хвороб.
Ще вербні гілочки використовують для миття дітей, або додають їх у воду для вмивання стареньких та немічних - у давнину вірили, що ці гілочки цілющі.
З Вербної неділі починається приготування до Великодня.
Що не можна робити на Вербну неділю
- Працювати фізично - особливо шити, різати, прати
- Сваритися, з'ясовувати стосунки
- Ігнорувати богослужіння - для вірян
- Викидати освячену вербу - її спалюють або зберігають
- Не можна їсти м'ясо, молочні продукти, яйця та іншу їжу тваринного походження, оскільки ще триває піст.
- На Вербну неділю не проводять обряди хрещення та вінчання
- Забувати про зміст та важливість свята - це не лише "обряд з гілками", а частина Великоднього циклу
До теми
- Сьогодні – День Соборності України
- Новий вид шахрайства: не вірте. якщо вам пропонують 10 літрів пального за підписку на телеграм-канал
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Сьогодні – Водохреще, або Богоявлення Господнє: все, що потрібно знати про свято
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем
- Копач на гриби та обряди біля річки: автентичні різдвяні традиції Воловеччини
- Традиція бетлегемів на Рахівщині
- Які різдвяні традиції існують на Закарпатті
- Святвечір на Закарпатті: традиційна кухня та обрядовість святкування
- Втрачений Ужгород: як у місті католики Різдво відзначали
- Різдвяний традиційний закарпатський хліб карачун: давні обряди споживання
- Закарпатців закликають стати донорами крові напередодні різдвяно-новорічних свят
- Інструктор «Устім» - про навчання майбутніх операторів ССО
- Унікальна страва Полянської Гути: як готують рисильовані голубці
- "Я не міг загинути, коли мене чекала така дівчина": історія чопського прикордонника Євгенія
- Ужгородець Назар Тафій волонтерить на потреби війська та пише наукову роботу про збірку Андрія Любки
- «Ремонтуємо навіть натівську зброю, до якої немає інструкцій…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «У мене помінялося ставлення до росіян. На початку повномасштабки була ненависть, а тепер з’явилося презирство…» Історія бійця 128-ї бригади Роланда
- Позивний «Трамп» - Віктор з Страбичова пройшов шлях від солдата до капітана у 101-й окремій бригаді територіальної оборони Закарпаття
- «До війни я випікав у ресторані «Наполеони» й «Медовики», а зараз у нас найпопулярніший – вафельний торт зі згущонкою». Історія бійця 128-ї бригади Богдана

До цієї новини немає коментарів