Професор УжНУ Сергій Федака провів лекцію про історію Ужгорода

Потім відомий науковець розповів про те, коли вперше була використана назва міста Ужгород у його слов’янському варіанті. Зі слів професора, слов’янська назва Ужгород широко почала вживатися щодо нашого міста із входженням Підкарпатської Русі в 1919-му автономною одиницею до складу Чехословаччини.
«Чехословаччина почала запроваджувати на території Підкарпатської Русі реформи, ввела навчання в школах на місцевій говірці, але якщо повертатися до теми нашої нинішньої розмови, то на офіційному рівні саме в цей час була запроваджена нова слов’янська назва міста – «Ужгород», і вона вже вживається з того часу в усіх документах», – розповів Сергій Федака.
До речі, чехи не обмежилися перейменуванням Унгвара в Ужгород, у той же час і Мункач став Мукачевом, Берегсас – Береговом тощо.
Зі слів професора, етимологія, тобто походження старої назви «Унгвар», лишається й досі предметом для дискусій. «Друга частина назви «вар», «варош» більш-менш прозора – це укріплення, місто. А ось корінь «унг» дуже давній, він містить носовий приголосний «г», типовий для давніх слов’ян, який із часом перейшов до давніх тюрків та мадярів. Слово «унг», на думку частини дослідників, тюркського походження і означає болотисту місцевість. У принципі, це відповідає характеру нашого міста, бо річка Уж протікала його територією кількома рукавами, місцевість, відповідно, була болотистою, особливо навесні, коли річка розливалася. Відповідно, коли був побудований замок на горі, й виникла сама назва «Унгвар» – укріплення на болотистій місцевості».
Окремі науковці, за словами Сергія Федаки, пропонують свої пояснення старої назви міста, але факт є фактом – із 1919 року слов’янська за своїм характером назва «Ужгород» починає домінувати в офіційній документації, в спілкуванні й під цією назвою фігурує в історії.
Джерело: прес-служба Ужгородської міської ради
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів
- Освітній фронт Закарпаття: ректорка Наталя Шетеля про зміни, виклики та перемоги Академії
- Валентин Штефаньо створив торт “Іглава” – солодкий символ вдячності та дружби
- Втрачений Ужгород: будинок піаністки Емілії Кофман
- Від локального серіалу до великих екранів: як створюється повнометражна «Наша файта»
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- Рік Родини розпочала Мукачівська греко-католицька єпархія
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Музей Федора Манайла в Ужгороді: побачити життя митця на власні очі
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Сьогодні – Водохреще, або Богоявлення Господнє: все, що потрібно знати про свято
- Ужгородський скансен у 2025 році: понад 110 000 відвідувачів, 800 екскурсій, 50+ виставок і 60 подій
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- Новорічне порося. Як Ужгород святкував Новий рік 100 і більше років тому?

До цієї новини немає коментарів