Професор УжНУ Сергій Федака провів лекцію про історію Ужгорода

Потім відомий науковець розповів про те, коли вперше була використана назва міста Ужгород у його слов’янському варіанті. Зі слів професора, слов’янська назва Ужгород широко почала вживатися щодо нашого міста із входженням Підкарпатської Русі в 1919-му автономною одиницею до складу Чехословаччини.
«Чехословаччина почала запроваджувати на території Підкарпатської Русі реформи, ввела навчання в школах на місцевій говірці, але якщо повертатися до теми нашої нинішньої розмови, то на офіційному рівні саме в цей час була запроваджена нова слов’янська назва міста – «Ужгород», і вона вже вживається з того часу в усіх документах», – розповів Сергій Федака.
До речі, чехи не обмежилися перейменуванням Унгвара в Ужгород, у той же час і Мункач став Мукачевом, Берегсас – Береговом тощо.
Зі слів професора, етимологія, тобто походження старої назви «Унгвар», лишається й досі предметом для дискусій. «Друга частина назви «вар», «варош» більш-менш прозора – це укріплення, місто. А ось корінь «унг» дуже давній, він містить носовий приголосний «г», типовий для давніх слов’ян, який із часом перейшов до давніх тюрків та мадярів. Слово «унг», на думку частини дослідників, тюркського походження і означає болотисту місцевість. У принципі, це відповідає характеру нашого міста, бо річка Уж протікала його територією кількома рукавами, місцевість, відповідно, була болотистою, особливо навесні, коли річка розливалася. Відповідно, коли був побудований замок на горі, й виникла сама назва «Унгвар» – укріплення на болотистій місцевості».
Окремі науковці, за словами Сергія Федаки, пропонують свої пояснення старої назви міста, але факт є фактом – із 1919 року слов’янська за своїм характером назва «Ужгород» починає домінувати в офіційній документації, в спілкуванні й під цією назвою фігурує в історії.
Джерело: прес-служба Ужгородської міської ради
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- В Україні зявилась ініціатива щодо надання Дню вишиванки статусу офіційного державного свята
- “Втрачений Ужгород”: про що писали місцеві газети 100 років тому
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- 6 нових прогресивних відділень Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні - до послуг пацієнтів
- Музикант Шандор Шрайнер запрошує сьогодні на ювілейний концерт-бенефіс «Музика мого життя»
- В Ужгородському замку завтра проведуть пригодницький квест для школярів: «Перелітні птахи»
- В Ужгороді подарують вишиванки пораненим військовим
- Ужгород отримав 13 нових цифрових маршрутів, створених школярами
- 185 малюків народилися у квітні в Ужгороді
- В Ужгороді презентували книгу «Карпатські контрасти»: про що вона
- Перевірка овочів та фруктів на вміст нітратів в Ужгороді: чи фіксують у них перевищення рівня токсичності
- Шлях пацієнта: від першого симптому до стентування у кардіоцентрі
- Під час «Сакура фесту» в Ужгороді на військо зібрали понад 1,2 млн грн
- «90% пацієнтів можуть чекати»: як працює кардіохірургія на Закарпатті
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"

До цієї новини немає коментарів