Професор УжНУ Сергій Федака провів лекцію про історію Ужгорода

Потім відомий науковець розповів про те, коли вперше була використана назва міста Ужгород у його слов’янському варіанті. Зі слів професора, слов’янська назва Ужгород широко почала вживатися щодо нашого міста із входженням Підкарпатської Русі в 1919-му автономною одиницею до складу Чехословаччини.
«Чехословаччина почала запроваджувати на території Підкарпатської Русі реформи, ввела навчання в школах на місцевій говірці, але якщо повертатися до теми нашої нинішньої розмови, то на офіційному рівні саме в цей час була запроваджена нова слов’янська назва міста – «Ужгород», і вона вже вживається з того часу в усіх документах», – розповів Сергій Федака.
До речі, чехи не обмежилися перейменуванням Унгвара в Ужгород, у той же час і Мункач став Мукачевом, Берегсас – Береговом тощо.
Зі слів професора, етимологія, тобто походження старої назви «Унгвар», лишається й досі предметом для дискусій. «Друга частина назви «вар», «варош» більш-менш прозора – це укріплення, місто. А ось корінь «унг» дуже давній, він містить носовий приголосний «г», типовий для давніх слов’ян, який із часом перейшов до давніх тюрків та мадярів. Слово «унг», на думку частини дослідників, тюркського походження і означає болотисту місцевість. У принципі, це відповідає характеру нашого міста, бо річка Уж протікала його територією кількома рукавами, місцевість, відповідно, була болотистою, особливо навесні, коли річка розливалася. Відповідно, коли був побудований замок на горі, й виникла сама назва «Унгвар» – укріплення на болотистій місцевості».
Окремі науковці, за словами Сергія Федаки, пропонують свої пояснення старої назви міста, але факт є фактом – із 1919 року слов’янська за своїм характером назва «Ужгород» починає домінувати в офіційній документації, в спілкуванні й під цією назвою фігурує в історії.
Джерело: прес-служба Ужгородської міської ради
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Квітковий сезон стартував: що вже цвіте в ботанічному саду УжНУ
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Олександр Михалко: характер, сильніший за страх
- Рятувальники навчають дітей Ужгорода важливих правил життя
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Михайло Гаврилець: «Проктологія – це не про страх. Це про якість життя»
- Кнопки термінового виклику поліції: як працюють, в яких населених пунктах є на Закарпатті
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Понад 82 тисячі випадків від початку сезону: яка ситуація з грипом та ГРВІ на Закарпатті
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Багатогранний Роман Мурник: любов до металу та скульптур
- У Закарпатській області всі станції переливання крові працюють в особливому режимі

До цієї новини немає коментарів