Кращий сервіс, нові ремонти і навчання лікарів: як у Мукачеві ремонтують сімейну медицину

– Хочемо показати зубчик, у нас виліз зверху, – усміхається його мама, – пише Ірина Андрейців, журналістка, УП.

Ангеліна з 8-місячним сином у коридорі очікування прийому сімейного лікаря

Розповідає, що сімейним лікарем і сервісом задоволена: 

– Дуже зручно. Я записуюся на конкретний день через кол-центр і спокійно заходжу без черги. Зранку подзвонила, сказали, що є вікно одне на 11:30, і прийшла. Відношення – взагалі! – сміється. 

Мукачево активно розвиває свою сімейну медицину. Тут спрацювала потрібна формула: міська влада підтримала – сімейні лікарі скористались можливістю. 

***

Мішки з будматеріалами, риштування на будівлі. Поліклініку в Мукачеві перебудовують на сучасний медзаклад, де навіть операції проводитимуть. 

З будівлі зникають радянські меблі і скоро звідси з’їде Центр сімейної медицини "Сім’я", який об’єднує 8 амбулаторій міста.

Сам центр поки сидить у "спартанських" умовах і чекає, коли відремонтують, за зароблені від Національної служби здоров`я кошти, приміщення на базі колишньої залізничної лікарні.

Центр сімейної медицини чекає, коли завершиться ремонт в приміщенні колишньої залізничної лікарні, і зможе переїхати в нові умови

Будівлю там вичистили, лишили голі стіни. Роблять сучасну протипожежну систему, інтернет, відеонагляд всередині і ззовні. 

Отут ідуть ремонти, щоб створити нові сучасні умови сімейним лікарям та пацієнтам

Наразі в старих приміщеннях поліклініки сидить частина лікарів, адміністрація, працівники кол-центру і сервіс-менеджер.

Амбулаторії розкидані по місту, більшість з них вже з ремонтами.

8-а амбулаторія, куди прийшла Ангеліна з сином, розташована у багатоквартирному будинку на першому поверсі. 

Амбулаторія розташована на першому поверсі багатоквартирного будинку

– Це були звичайні кабінети, які ремонтували десь 20 років тому. Повністю зробили ремонт приміщень. Різдво ми з меблями зустрічали новими, – усміхається завідувачка цієї амбулаторії Мирослава Чубірко.

– Робота змінилася повністю. Пацієнтоорієнтованість закладу люди помічають одразу. Лікарі інакше почали спілкуватися з пацієнтами.

Сама Мирослава перейшла працювати в амбулаторію після 20 років роботи у приймальному відділенні лікарні.

– Я хотіла сюди перейти, бо тут можеш кожного пацієнта відстежити від початку захворювання, бачиш результат свого лікування. 

завідувачка амбулаторії Мирослава Чубірко

Тутешні сімейні лікарі залежно від кількості пацієнтів, з якими вони підписали декларації, мають від 9 до 20 тисяч "на руки". Медсестри – 5–12 тисяч.

Загалом у місті 80% населення уже вибрали свого лікаря. Інші – ще планують або не хочуть.

***

Завідувачка іншої амбулаторії Мукачево – 6-ї – Оксана Лугай теж тішиться змінам і ремонту.

– Нам міняли майже все, – показує. – Нас всім забезпечили, раніше такого не було. Ремонти є. Є куди людям прийти в чистеньке, гарненьке. 

В понеділок і п’ятницю приїжджає машина і забирає від нас аналізи на обробку, людям уже нікуди додатково їхати не треба. Всі безкоштовні аналізи по пакету. 

завідувачка іншої амбулаторії міста Оксана Лугай

До 2016 року тут сиділи лише педіатри, а тепер є троє сімейних лікарів. Амбулаторія теж розташована в багатоквартирному будинку.

Оксана Лугайна цій дільниці більше 10 років, люди її знали, тож вона швидко набрала свій максимум. 

– Добре, що ми тут, під боком, і дуже раді старші люди. В поліклініку в них були проблеми добиратися.

Щоправда, попередній запис не завжди з ними працює. Все одно старші люди приходять не по запису і утворюють чергу. 

– Тих, хто приходить без запису, стараємось не відсилати, а по мірі того, з чим прийшли, помагати. Уже щодо запису слухають, але старше населення в основному все одно каже: "Ми прийдем посидиме", – сміється завідувачка.

***

Сімейних лікарів роками недооцінювали в Україні.

– Так історично склалося, що сімейні лікарі кашлем і соплями займалися, – розповідає головний лікар Центру "Сім’я" Євген Мешко. – Насправді потенціал сімейної медицини величезний. 80% звернень в системі охорони здоров’я має припадати на сімейну медицину. Принаймні так в розвинених країнах. 

В Україні сімейні лікарі закривали десь 20–30%, зараз може 40–50%. При цьому 80% звернень до сімейного лікаря мають закінчуватись на його рівні.

Євген Мешко: "Насправді потенціал сімейної медицини величезний"

Щоб закривати стільки звернень, лікарі мають мати відповідну кваліфікацію, тому тут уже кілька років шукають для своїх працівників тренінги та різні навчання. Євген і сам постійно вчиться, і уже сам став тренером. 

– Я б кожен місяць на тренінги ходила, бо є багато проблем, багато пацієнтів, – усміхається завідувачка амбулаторії Мирослава.

Вона з теплом пригадує навчання, де розповідали, що не лише пацієнт має себе берегти, але і лікар.

– Працівники різні, комусь тренінги дають позитивний результат, а комусь як було, так і є, – додає Євген Мешко. – Методом проб і помилок ми зрозуміли, що не всіх працівників можна змінити. Тому ми готуємо нове покоління лікарів, які прийдуть на зміну тих, хто байдужий чи не хоче.

Зараз у місті ремонтують ще одну амбулаторію, де на другому поверсі буде тренінговий центр. Там навчатимуть як своїх працівників, так і ділитимуться досвідом з іншими центрами сімейної медицини.

Уже є команда тренерів-лікарів і перелік тренінгових програм.

У цьому приміщенні буде амбулаторія та тренінговий центр

Там же проводитимуть навчання для пацієнтів по діабету, астмі, інших поширеними хворобами, а також для мам та вагітних. Проводитимуть курси медсестри, яких зараз для цього готують.

– Запит на навчання величезний, – пояснює Євген.

Окрім підвищення кваліфікації медиків, Мешко працював і над згуртованістю колективу. 

Центр створили три роки тому, об’єднавши приймальне відділення лікарні, де були сімейні лікарі, з педіатрами, які були в дитячій лікарні. 

Прийом у сімейного лікаря

До цієї солянки додали медиків з залізничної лікарні. Її закрили, коли проаналізували і виявили, що вона не потрібна.

Особливих рецептів, як вдалося згуртувати колектив, не має. Тут просто почали все вирішувати і обговорювати разом.

– Нема такого, щоб до когось краще відносилися, до когось гірше. В кого щось не виходить, пояснюємо, – розповідає Мирослава. – Сприймати людину з її помилками тяжко, але можливо, якщо мати підхід. Тоді людина виправляється.

– Якщо є речі потрібні, але колектив їх би не дуже хотів, пояснюємо, що це дасть. Коли люди розуміють кінцеву ціль, це зовсім по-іншому сприймається, – пояснює Євген. 

Продовження читайте ТУТ.

life.pravda.com.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

19 вересня 2019р.