На Закарпатті давні традиції постали у новому форматі
У рамках конкурсу «Малі міста – великі враження» у неділю, 17 листопада, у Міжгірському районі Закарпаття було урочисто презентовано три арт-фотозони, тематично об’єднані між собою у проєкт «Давні традиції в новому форматі»: «Міжгірський віл» у селищі Міжгір’я, «Долоня бокораша» на Синевирському перевалі та «Ліс трембіт» на перевалі Присліп на межі Міжгірського і Тячівського районів #BokoRUSH #TremBITA #ViL
У відкритті арт-об’єктів взяли участь народний депутат України Михайло Лаба, депутат Закарпатської обласної ради Денис Ман, директор «Агентства регіонального розвитку і транскордонного співробітництва «Закарпаття» Михайло Данканич, голови районної ради Василь Щур та РДА Василь Юрик, Міжгірський селищний голова Віталій Цімбота, Колочавський сільський голова Юрій Кливець, автор скульптур В’ячеслав Осавальчук, жителі громад, журналісти.
«Є легенда, що колись гори вміли ходити по землі, але потім людина приручила їх, вдягнула ярмо, та вчепила плуга. Так у світі з’явилися воли. Тварини настільки потужні та шановані, що на їх честь називали села та міста. Наше Міжгір’я теж колись теж називалося «Волове», - мовив на відкритті скульптури – символу Міжгір’я селищний голова Віталій Цімбота. - Віл був невід’ємною складовою кожної сім’ї, яка проживала на Міжгірщині».
«Скульптура вола з металу і бетону важить 2 тони, а кам’яна брила постаменту 5 тон, - розповідає скульптор В. Осавальчук. - Творчим натхненням служило розуміння, що історичний символ Міжгір’я відтепер займе почесне місце на світлинах десятків тисяч туристів, які відвідують це чарівне верховинське містечко».
Наступна презентована того дня на Синевирському перевалі скульптура «Долоня бокораша» символізує кремезність, силу, мужність і відвагу синевирських бокорашів, котрі ризикуючи власним життям, сплавляли швидкоплинною течією лісові «дараби» велетенських розмірів річками Теребля і Тиса аж до угорського міста Сольнока. У ході відкриття арт-об’єктів організатори конкурсу проводили тематичні конкурси на знання історії краю та розігрували спеціальні призи. Одним з переможців конкурсу став Павлик Маркович з Міжгір’я.
Третій арт-об’єкт постав на околиці знаменитої Колочави. Існує думка, що трембіта - це перший мобільний телефон вівчарів, адже виникла вона як засіб зв’язку в горах для вівчарів, щоб селяни знали, де пасеться їхня отара. Звук трембіти у Карпатах чути на віддалі 10 км., тому цей інструмент служив й засобом попередження про небезпеку, народження та смерть людини, запрошення на весілля. Але згодом хлопці все краще опановували музичний інструмент та почали хайпувати на усіх святах, весіллях та днях народження . Найкрутішою вважалася трембіта, зроблена з дерева, в котре влучила блискавка.
Насамкінець презентації її учасників потішив потужним голосом і чудовим співом пісень про Колочаву її житель Володимир Маркович.
Закарпатське АМУ
До теми
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- Як політолог з Ужгорода став командиром екіпажу БпЛА на передовій
- «Наше завдання — стримувати ворога»: як на фронті тримають оборону поліцейські-мінометники із Закарпаття
- Туберкульоз не відступає: Закарпаття серед регіонів із найвищою захворюваністю – близько 600 нових випадків щороку
- «Не маємо права на помилку, — воно дуже жорстке по відношенню до нас», – начальник вибухотехнічної служби поліції Закарпаття про роботу підрозділу
- Позивний “Імпорт”: як IT-фахівець із Чехії став оператором дронів у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- «Якби не відкрив вогонь — було б гірше»: військовий 128 бригади, водій-механік M113 збив ворожий дрон і врятував екіпаж
- Кількість пожеж у природних екосистемах зростає — рятувальники Закарпаття посилюють профілактичну роботу
- Один проти тринадцяти: історія бійця 128-ї бригади, який у бою під Дебальцевим знищив 13 ворожих піхотинців
- Захворюваність на грип та ГРВІ в Закарпатській області поступово знижується
- Рятувальники навчають дітей Ужгорода важливих правил життя
- До річниці створення організації Закарпатський осередок ГО "Захист Держави" відзначив "Людей дії"
- Служба без стереотипів: майор поліції Наталія Боднар — єдина жінка, яка очолює слідчий підрозділ на Закарпатті
- Жінка у формі, яка обрала зміни: історія служби закарпатської патрульної Олени Фодор
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- "Дрон помсти" разом з іншими безпілотниками передали військовим волонтери Руху підтримки закарпатських військових
- Понад 400 релокованих підприємств на Закарпатті створили майже 13,5 тисяч робочих місць: з яких регіонів переїхав бізнес
- Деокупація пам’яті: як замку «Паланок» повертають його українську історію

Жаль тільки, що Міжгірський район з Тячівським не межує????????????