ПАМ’ЯТІ ЙОСИПА БАГЛАЯ

Народився Й. Баглай 21 червня 1932 р. в містечку Комарне на Львівщині у родині Юлії та Олекси Баглаїв. Учився у місцевій середній школі, з якої, через відмову вступити в комсомол, був виключений і закінчував свої студії у Грімнівській середній школі недалеко від Комарна.

У 1951 р. поступив на відділення класичної філології Львівського державного університету імені Івана Франка, закінчивши яке, з 1957 р. почав свою науково-педагогічну діяльність на кафедрі класичних мов Ужгородського державного університету, де в ті часи працювали такі знані педагоги і вчені, як Андрій Ігнат, Юрій Сак, Степан Войтович, Ольга Яцина, Михайло Орос.

Через деякий час успішно захистив у Львівському університеті кандидатську дисертацію з античної літератури на тему „Засоби комізму в комедіях Арістофана”, здобув учену ступінь кандидата філолоґічних наук, а у 1965 р. став доцентом Ужгородського університету. Він вів курси латинської і польської мов, античної літератури, літератури середніх віків і доби Відродження, історії англійської літературної критики, українсько-англійських літературних взаємин, основ римського цивільного права та інші, передаючи знання і любов до літературних надбань світу, мови і культурних скарбів України тисячам випускників університету.

Йосип Баглай є автором восьми книг і брошур на культурно-мистецьку і суспільно-політичну тематику („Людські долі і людські покликання”, „Із театром – сорок років”, „За українську національну ідею”, „У вирі українського національного пробудження”, „Українська пісня над Карпатами” та ін.) та близько півтисячі наукових і науково-популярних статей з проблем літературознавства, мовознавства, театрознавства, культурного, громадського і політичного життя Закарпаття й України в цілому. До його заслуг належить і участь у підготовці кафедрою класичної філології Ужгородського національного університету унікальної кількатомної „Історії карпатських русинів” Михайла Лучкая. Завдяки чисельним статтям з історії театру на Закарпатті, рецензіям на різні вистави, нарисам про акторів, режисерів, художників, диригентів і композиторів Й. Баглай зробив визначний внесок у мистецьке життя краю і став творцем його театрального літопису. За цю ділянку роботи був удостоєний Всеукраїн-ської премії Спілки театральних діячів, а пізніше – обласної премії імені братів Юрія-Авґустина і Євгена Шерегіїв.

З кінця 80-х років ХХ ст. і до останніх днів свого життя Й. Баглай належав до провідних борців за українську мову, національну ідею, незалежність України. Був у числі засновників і провідників обласних організацій Товариства української мови імені Т.Шевченка, Народного Руху України, Української Народної Ради Закарпаття, Українського Державницького об’єднання демократичних організацій Закарпаття, відіграв помітну роль у відродженні і багато-гранній діяльності крайового товариства „Просвіта”, заступником голови якого був майже 15 років. Покійний був ініціатором і орга-нізатором відзначення ювілеїв Тараса Шевченка, першого українського професійного театру на Закарпатті – Руського театру товариства „Просвіта”, визначного актора і режисера Миколи Садовського, художника Миколи Кричевського, хорових диригентів Івана Трухлого і Миколи Рощахівського, музикантів, композиторів, акторів і пластових діячів Юрія-Авґустина і Євгена Шерегіїв, просвітян Федора Саса, Ганни Божук, Петра Пойди, Омеляна Росула та інших.

Вписуються в українську історію Закарпаття і яскраві патріотичні виступи Й.Баглая на багаточисельних мітингах і зібраннях з нагоди національних і державних свят, річниць Карпатської України, пам’яті героїв Крут та декламування ним поезій Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Василя Стуса, Дмитра Павличка, Івана Ірлявського, Василя Ґренджі-Донського, Петра Скунця та інших. За багаторічну плідну просвітянську працю на українській ниві Закарпаття Йосип Баглай у 2002 р. став лауреатом обласної просвітянської премії імені Президента Карпатської України о. Авґустина Волошина, а у травні 2005 р. обраний Почесним членом крайового товариства „Просвіта”.

В особі Йосипа Баглая Закарпаття і вся Україна втратили справжнього сина, патріота і громадянина, вченого, культурного і політичного діяча. Добра пам’ять про нього залишиться у серцях просвітян, вдячних нащадків, усіх, хто його знав, хто мав щастя з ним співпрацювати і спілкуватися.

Хай йому рідна українська земля буде пухом!

Павло ФЕДАКА, Микола ВЕГЕШ, Петро СКУНЦЬ, Ігор ГАВРИЛІВ, Володимир ШЕЛЕПЕЦЬ, Іван МІШКО, Омелян ДОВГАНИЧ, Іван ОРШИНСЬКИЙ, Любомир БЕЛЕЙ, Степан БОБИНЕЦЬ, Емілія ШВЕД, Михайло СЮСЬКО, Володимир ЗАДОРОЖНИЙ, Віктор БЕДЬ, Федір КУЛЯ, Василь ПОП, Степан ПОЙДА, Іван КОЗАК, Михайло БАНИК, Микола ГРИЦЬ, Олена МІШКО, Микола ВОВК, Андрій ВЕРТЕЛЕЦЬКИЙ, Павло ФЕДАКА-молодший, Євген ЯСІНСЬКИЙ, Маріан ТОКАР, Михайло БАСАРАБ, Богдан ДОСЯК, Василина МЕНДЖУЛ, Марія ПАНЬКО, Марія ГУРЗАН, Михайло ФЕДАКА, Василь ШЕРЕГІЙ, Володимир ГАЙОВИЧ, Ольга БУКСАР

 

07 січня 2006р.