Ужгородський фотограф Ігор Майхеркевич та його портрети жінок

Varosh записав його рефлексії від фотосесій, де тільки він, модель, студія, гра світла та емоції.

Далі – пряма мова.

Мені цікаво працювати з портретною зйомкою. Саме в цьому жанрі найяскравіше вдається побачити й показати такі риси людини, про які вона і не здогадувалася. До портретної фотосесії можна ідеально підготуватися, у студії є більше часу, аби налагодити контакт із моделлю. У студії комфортно і тому, бо тут можна контролювати весь процес зйомки і досягнути максимального результату. Оскільки я весільний фотограф, то чітко бачу різницю роботи на весіллі та в студії: на весіллі маю підлаштуватися під обставини, а в портретній студійній зйомці йдеш за планом, виходиш із людиною на єдиний емоційний шлях, відтак робиш круті емоційні знімки.

Люблю чорно-білі світлини, адже в них нема нічого зайвого. Тобто є чорний та білий, і є емоції.

Проте мені подобається працювати і з кольором, оскільки він дуже кльово передає фактуру. Якщо в кадрі класно підібрані кольори, то, мені здається, це підсилює його. За моїми особистими спостереженнями, кольорові кадри більше до вподоби глядачам.

Фотосесія із кожною жінкою – це щоразу новий і неповторний досвід. Цікаво, що не всі жінки вірять у свою красу, а моя задача – показати їхню унікальність, переваги, та зробити такі світлини, на яких вони закохаються себе знов і по-новому.

Жінки в моєму об’єктиві – такі різні, але об’єднує їх іскра у погляді, стиль, простота й жага до життя.

Під час студійної фотосесії жінка розкривається по-іншому й навіть яскравіше, ніж під час іншого формату зйомки. Чому? Тому що вона тет-а-тет із фотографом, навколо нікого нема, студія створює ефект ізоляції від усього світу, жінка залишається у студії, немов у замкненому, проте затишному просторі поза своїми клопотами, різними обставинами, її ніхто й ніщо не бентежить… Тому мені здається, що студійна зйомка дозволяє розкритися сповна. А якщо вона довіряє фотографу, то і результат виходить значно кращим.

Моя камера фіксує різні емоції жінок: щирість, захоплення процесом зйомки… Жінки на фотографіях частково віддзеркалюють те, чого я хотів би від життя. Я намагаюся передати жінку ідеальною, красивою, щирою, сповненою інтересу, а це все те, що і я прагну від життя. Тому жіночий портрет – це напевно відображення мого стану душі.

Коли фотографую, прагну показати людину в її кращому сенсі, зафіксувати камерою те, що, можливо, вона досі не бачила. Фотосесія має мати зміст, це не може бути набір гарних картинок, йдеться про символічну історію Її цікавого дня. Я експериментуватиму з кадрами, допоки не побачу, що в такому ракурсі людина собі сподобається. Спостерігаю, як дівчина розглядає знімки на фотоапараті, як тільки вони починають захоплювати її, між нами одразу зростає рівень довіри і працювати стає ще краще.

Фотосесія – це енергія, настрій, спілкування… Фотосесія – це і психотерапія. Ти можеш прийти схвильованою, але під час роботи з хорошим фотографом неодмінно налаштуєшся на чудовий лад, фотограф направлятиме тебе, а ти немов спонтанно прямуватимеш цим шляхом. Зйомка – це не тільки результат у гарних світлинах, а й круто проведений час.

Найбільше під час фотосесії люблю ту мить, коли людина переходить зі стану скутості у відчуття свободи.

Коли дівчата переглядають фото, то переважно кажуть, що не очікували від такої “простоти” такого ефекту. Одна з моїх задач – зробити для них “фото в рамку” – тобто таке, яке вони неодмінно захочуть показати своїм дітям. Йдеться про світлину-історію, в якій нічого зайвого, тільки модель, гра світла, емоції. По суті, знімок робиться для того, аби закарбувати певну мить, якою насолоджуватимешся, переглядаючи світлину, або ж поділишся цією миттю з іншими.

Ігор Майхеркевич

Евеліна Гурницька, Varosh