Понад 40 татуювань на власному тілі: тату-майстриня з Ужгорода розповіла про хобі, яке стало справою життя

Varosh поспілкувався з Юлею про специфіку роботи, її плани і те, як обрати свого тату-майстра.

Далі – пряма мова.

Мої 18 і перше тату

В тату-сфері я 4 роки. Три роки тому перетворила це хобі у бізнес. Сьогодні це моє основне джерело заробітку. А своє перше тату зробила у 18. У нас була домовленість із мамою. Тоді мені “забили” праву руку. Сьогодні у мене десь до сорок тату на тілі. Якщо чесно – не рахую їх. Є дні, коли хочеться їх всі випалити лазером, але загалом мені подобається кожна. Сама собі ніколи нічого не била. Чому? Ну, тому що це боляче і мені шкода себе. (ред. – усміхається).

Мама та інші клієнти

Таак. Я робила тату для своєї мами. Все починалось із: “Юля, ну запиши мене на сеанс, будь ласка”. Мої батьки звичайні підприємці. Зараз моїй мамі 50 і у неї  три тату. Тато теж хоче, але ніяк не дійде у салон. Але в цілому вони позитивно ставляться до моєї роботи. Вікова категорія моїх клієнтів – це 18-30 років. Найстарша клієнтка – це була жінка 65 років. Тільки не пам’ятаю що ми їй тоді зробили, але щось мінімалістичне. Наймолодшій було 14 і вона приходила з мамою. Це моя умова – до 18 років тільки у супроводі або з дозволу батьків. Є звичайно хитруни, які кажуть: “Ну, моя мама не може прийти, вона на роботі”. Тоді я прошу відео-доказ, де мама пише дозвіл на тату і фото паспорта мами, що доводить батьківство.

Найпопулярніші зони для тату – руки, ноги, передпліччя, ребра.

Рідше, але є клієнти, які хочуть тату у маловидимих зонах. Нещодавно приходив чоловік у якого було якраз таке побажання. У кожного різна ціль.

Найнезвичніша робота – це родимка над губою у дівчини. Це дійсно було дуже незвично. Вoна постійно малювала її хною і от наважилась зробити тату. Та це не найшвидша моя робота. Це все таки обличчя i цю родимку ми малювали хвилин 10.

Підготовка / процес / комунікація

Перед початком роботи я можу просто ходити пів години і нічого не робити. Мені потрібно налаштуватись. Бо наступні кілька годин я сидітиму у позі параграфа без можливості вийти. Та коли мені цікава робота – то я можу сидіти над нею добу. Найдовше так працювала 9 годин. Якщо робота відверто неестетична – я буду переконувати клієнта зробити краще. Якщо ж він не погоджується – відмовляюсь від роботи. Kоли мене просять скопіювати чиєсь тату – я теж відмовляюсь. Це крадіжка. Найбільше люблю робити тату за своїми ескізами. Під час сеансу частіше не спілкуюсь з клієнтами, ніж спілкуюсь. Просто вмикаю музику в навушниках і працюю. Звичайно є люди з якими приємніше поспілкуватись. Коли працюємо вже понад 4 години, то є у мене такий прийом – заговорити. От тоді спілкуємось про все: погода, музика, політика, відносини, естетика.

Після завершення сеансу також важливо спілкуватись із клієнтом – я питаю чи зажило тату, прошу надіслати мені фото. У разі чого, особливо це стосується реалістичних малюнків на тілі, я роблю корекцію.

Як обрати хорошого тату-майстра

2 найдивніші питання, які мені коли-небудь ставили: “Чи одноразові у вас голки?” та “А вас є диплом тату-майстра?”.

Звичайно ж голки одноразові, і ні, диплома у мене немає, тому що в Україні немає такої професії. Є сертифікат про проходження курсів, майстер-класів. Але не диплом. Різні питання ставлять, і дуже рідко просять моє портфоліо. А це те, з чого потрібно починати пошук тату-майстра. Враховуйте, що фото можуть фотошопити, тому найкращий варіант – оцінити роботи на людині. Це перше. Друге – обов’язково проговоріть з майстром всі деталі: розмір, колір, розміщення. Якщо під час сеансу ви бачите, що це геть не те, що ви очікували і про що говорили – просто встаньте і заберіть свої гроші. У мене такого жодного разу не було, але таке теж трапляється. Якщо ви вчасно підете є – велика імовірність, що це можна виправити.

Для мене важливо удосконалюватись та отримати суспільне визнання

Професійність тату-майстра вимірюється не кількістю клієнтів – ні. А якістю роботи та суспільним визнанням. Це коли тебе впізнають у своєму колі тату-майстрів, коли про тебе чули. Якщо у майстра багато клієнтів – це конвеєр.

Я стараюсь вийти на той рівень, коли клієнтів буде менше, а якість краща.

А ще планую запустити власну лінію одягу і тату-салонів. Думаю, почнемо із одягу. Це буде вуличний одяг із моїми дизайном.

Іванна Стець, Varosh

Фото: Карл Смутко

 

02 червня 2020р.