Україна не дарує Угорщині частину своєї території
Ця «новина» не просто збентежила багатьох українців, вона спричинила масову паніку. «Україна дарує Угорщині Берегівський район на Закарпатті», — таку фейкову інформацію шаленими темпами поширюють на сайтах-сміттярках і в соцмережах. Насправді про жодні подарунки не йдеться. В Закарпатській області всього-на-всього планують створити новий район. Він об’єднає в собі території, де компактно проживають етнічні угорці. Але вони такі ж громадяни України, як і всі інші. І землі ці будуть цілком і повністю підпорядковані Україні.
Роз’яснення
П’ятого червня Мінрегіон оприлюднив проєкти майбутніх районів в Україні https://bit.ly/2MNxv7G Зокрема на Закарпатті нинішні 13 районів укрупнять до п’яти. Серед них буде і Берегівський https://bit.ly/3cOsiXF
Він існує і зараз, але значно менший за розміром і кількістю населення https://bit.ly/3cRGG1e До нього приєднають Виноградівський район. Відтак населення збільшиться з 43 тисяч до майже 200 тисяч осіб. Це попередні плани і ще можливі зміни.
Щоб ухвалити постанову про нові райони, Верховна Рада має три парламентські тижні. Якщо голосування буде позитивним, у жовтні цього року потрібно буде провести вибори на новій територіальній основі громад і районів.
Це відрізняється від попередніх планів. Торік експерти пропонували зупинитися на варіанті поділу області на чотири або навіть три райони. І Берегівського серед них взагалі не було https://bit.ly/2UsMbgM
Нові наміри дали привід думати, що українська влада вирішила піти на поступки Угорщині, щоб продемонструвати бодай якусь «перемогу» на зовнішньополітичному фронті. Про це зокрема пише в своїй колонці на Радіо Свобода письменник Андрій Любка https://bit.ly/3fbs26A
Це його суб’єктивна точка зору — має право на існування. Не будемо її оцінювати. Скажемо тільки, що заголовок для своїх роздумів він обрав почасти маніпулятивний — «Планують створити «угорський» район: влада України пішла на поступки Будапешту».
Ми розуміємо, що слово «угорський» він завбачливо залапкував. І це ніби знімає відповідальність за твердження. До того ж «угорський» можна розцінити як факт, що в районі дійсно проживатимуть переважно етнічні угорці. Але чи не забагато різночитань для одного заголовку?
До того ж, як бачимо, це призвело до спотворених сенсів. Наприклад, такий собі блогер Ростислав Демчук, спираючись на колонку Любки, заявив, що «Берегівський район стає адміністративною одиницею Угорщини у складі України».
Бідолашний не помітив лапок навколо злощасного слова «угорський». Або не схотів. Хай там як, його допис поширило майже 6000 людей, сотні коментарів, тисячі лайків. Слідом за ним «новину» підхопили численні сайти сміттярки. Як наслідок — маємо всеукраїнський срач з етнічним ухилом.
У ситуацію втрутився навіть міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він назвав усі чутки фейками.
«Моя принципова позиція і офіційна позиція МЗС для всіх, хто, не шкодуючи метафор, розганяє фейки: жодна іноземна держава не має права диктувати Україні у який спосіб організовувати громади, райони чи області. Для нас абсолютно неприйнятними є будь-які втручання іноземної держави у внутрішні справи України»
По той бік новин
-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів