На посаду міського голови Ужгорода зареєстрували трьох Богданів Андріївих, серед них – чинний міський голова

23 вересня Ужгородська міська територіальна виборча комісія зареєструвала кандидатами на міського голову Ужгорода Богдана Євстафійовича Андріїва, який наразі є чинним міським головою Ужгорода, а також Богдана Михайловича Андріїва та Богдана Ярославовича Андріїва. Усі троє кандидатів балотуються як самовисуванці. 

Богдан Євстафійович Андріїв обіймає посаду міського голови Ужгорода з 16 листопада 2015 року. Тоді суб’єктом висування Богдана Андріїва була партія «Відродження». У 2019 році він балотувався у народні депутати від політсили «Опозиційний блок» та займав сьому позицію у списку. 

Публічної інформації про політичну або ж громадську діяльність інших двох Богданів Андріївих наразі з’ясувати не вдалося. 

«Враховуючи, що публічної інформації про публічну діяльність двох кандидатів Андріївих нема, можна припустити, що, ймовірно, дані особи зареєстровані як технічні кандидати, - зазначає координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в Закарпатській області Ярослав Гулан. - У самому факті реєстрації кандидатів з однаковим прізвищем порушення законодавства немає. Втім, якщо з цього приводу будуть заяви до поліції, або ж у правоохоронців виникнуть інші підстави звернути увагу на даний факт, то завдання правоохоронців, а згодом - суду, з’ясувати: чи не платив хтось кандидату гроші власне за те, щоб він зареєструвався. Якщо відповідь - ствердна, то тут ознаки злочину за статтею 160 Кримінального кодексу - підкуп виборця чи кандидата, або ж за статтею 157 Кримінального кодексу - перешкоджання здійсненню виборчого права, поєднане з обманом. Нагадаю, що в розумінні закону “підкуп виборця” або ж навіть кандидата - це не лише якась вигода за те, щоб людина проголосувала за котрогось кандидата, це і матеріальна вигода за використання й інших виборчих прав громадян. Наприклад, отримати гроші за те, щоб висунутись кандидатом або ж зняти свою кандидатуру». 

Нагадаємо, 23 вересня на Кіровоградщині затримали депутата облради, кандидата на міського голову Світловодська, якого підозрюють в передачі 10 тисяч гривень кандидату «двійнику». Також випадки з «двійниками» ОПОРА виявилаяла в Умані та Черкасах.

За результатами дочасних парламентських виборів 2019 року, констатує Громадянська мережа ОПОРА, опція балотування в одномандатних виборчих округах в порядку самовисування була найбільш привабливою для реєстрації «технічних» кандидатів. Адже репутаційні ризики для маловідомого кандидата (-ки), що балотується шляхом самовисування – мінімальні, на відміну від політичних партій, від яких можна вимагати щонайменше політичної відповідальності за використання подібних технологій.   

ОПОРА констатує, що всі подібні випадки мають ознаки зловживань громадянами своїм пасивним виборчим правом (правом балотуватися і бути обраним) з метою введення виборців в оману щодо особи кандидата чи партії. Часткове вирішення проблеми лежить в площині законодавчих змін, націлених на уможливлення практичної реалізації принципу невідворотності покарання за виборчі злочини, зокрема за введення виборців у оману і перешкоджання здійсненню виборчого права. Політичні партії зі свого боку мають приділяти більше уваги превентивним заходам з метою захисту свого права власності на знак для товарів і послуг, під яким розуміється будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень (у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів).

Згідно з частиною 7 статті 229 Виборчого Кодексу cільська, селищна, міська виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови або заяви про самовисування та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію відповідного кандидата або про відмову в його реєстрації.

Ольга Беца, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Закарпатській області

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за черговими місцевими виборами, які відбудуться 25 жовтня. До спостереження залучено 188 спостерігачів по всій країні, а в день голосування до них долучаться короткотермінові спостерігачі. Крім того, ОПОРА також моніторить використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, а громадські омбудсмени досліджують вільний доступ до виборчих дільниць та захищають виборчі права громадян.

 

26 вересня 2020р.