Жінки становлять основу працездатного населення Закарпаття, але не всі можуть працювати: соціологиня пояснила чому

Про це розповіла соціологиня, керівниця Гендерного центру Ужгородського університету Маріанна Колодій під час панельної дискусії на форумі Re:Open Zakarpattia 2026.
За словами дослідниці, статева структура населення області суттєво змінилася. Якщо раніше чоловіки становили близько 48% населення, а жінки — 52%, то нині співвідношення змінилося: чоловіків — близько 44%, жінок — 56–57%.
Маріанна Колодій звернула увагу на те, що попри релокацію підприємств та пропозиції високих зарплат, частина жінок не виходить на ринок праці. За словами дослідниці, причина полягає не лише в рівні оплати, а й у відсутності умов, які дозволили б поєднувати роботу із сімейними обов’язками.
Зокрема, жінки часто відповідають за догляд за дітьми, літніми батьками та родичами з інвалідністю. Якщо немає можливості залишити їх під чиїмось наглядом, працевлаштування стає складним або неможливим.
— Вони не підуть на роботу просто за високу плату, оскільки обтяжені доглядовою працею та сімейними обов’язками. Якщо їм немає з ким залишити дітей, літніх батьків або родичів з інвалідністю, вони не вийдуть на ринок праці, — пояснила дослідниця.
На це впливає і структура сімей в області. За даними, які навела дослідниця, кожна п’ята дитина на Закарпатті виховується в неповній родині, а 97% людей, які виховують дітей у таких сім’ях, — жінки.
Соціальна інфраструктура як умова працевлаштування
Маріанна Колодій наголосила, що для залучення жінок до ринку праці недостатньо створювати нові робочі місця та пропонувати конкурентні зарплати. Потрібна також соціальна інфраструктура, яка допоможе їм поєднувати професійну діяльність із доглядом за членами родини.
За відсутності розбудованої соціальної інфраструктури — дитячих садків, шкіл, закладів для догляду за літніми людьми та родичами з інвалідністю — жінки фізично не мають змоги вийти на ринок праці.
За її словами, громадам і бізнесу варто враховувати зміну демографічної структури населення та потреби конкретних людей, які живуть на території області.
На думку Маріанни Колодій, саме соціальна інфраструктура сьогодні значною мірою визначає, чи зможе регіон залучати нові інвестиції та розвивати бізнес. Для цього необхідна співпраця підприємців, територіальних громад, органів державної влади та науковців.
До теми
- Чому вовки й ведмеді дедалі частіше підходять до осель на Закарпатті — пояснив мисливствознавець Василь Агій
- Гойдалки на продуктовому ринку: як змінюються цінники в Україні та що відбувається на Закарпатті
- На Закарпатті готуються до Дня вшанування пам’яті померлих
- 132 вчителів шукають на Закарпатті: які саме фахівці потрібні
- На Закарпатті до середини листопада зберігатиметься низька водність у річках
- Два заклади освіти Закарпаття — серед 50, які впроваджують курс «Пишемо есе» в 10-му класі
- Ринок праці Закарпаття: кого шукають роботодавці та що пропонує центр зайнятості
- Понад 2 мільйони людей перебували на Закарпатті від початку повномасштабної війни
- Закарпатські електромережі підготували до зими
- На річках Закарпаття до кінця жовтня зберігатиметься маловоддя
- "Страх є. Але не страх загинути". Як священники із Закарпаття змінювали військове капеланство в Україні
- На Закарпатті відсьогодні заборонено вилов струмкової форелі: обмеження діятимуть до березня
- Як Закарпаття перебудовує кордон на перспективу
- Осінні фотосесії у Park Paradise
- Як проходить сезон збору винограду на Закарпатті
- Осіння поїздка для школярів та вихованців садочків у Park Paradise
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- Чому міліють річки Закарпаття та як це впливає на водойми
- На річках Закарпаття очікується подальше зниження водності
- 10 найкращих шкіл на Закарпатті за результатами НМТ-2026
До цієї новини немає коментарів