Єдину чайну плантацію України відновили на Закарпатті

На Закарпатті група активістів із проєкту порятунку єдиної в Україні чайної плантації під Мукачевом «Жорніна» вдруге за півстоліття рекультивувала плантацію.Про це повідомив координатор проєкту з порятунку чайної плантації «Жорніна» під Мукачевом Максим Малигін, інформує Укрінформ.
«На Закарпатті група активістів з проєкту порятунку єдиної в Україні чайної плантації «Жорніна» вдруге за півстоліття рекультивувала плантацію на Червоній горі під Мукачевом. Доглянута, вона дає вдвічі більше сировини та набагато якіснішої», - повідомив він. За його словами, експерти мали нагоду порівняти цьогоріч урожай чаю з доглянутої плантації з минулорічними зборами, коли вона ще була дикою.«Ми збираємо тут чай уже чотири роки. Після рекультивації та укриття на зиму агроволокном чайні кущі вдвічі вищі та густіші, і, головне, дають якісний матеріал для збору. Цьогоріч ми зібрали просто ідеальні флеші», - розповів координатор проєкту. Наразі на розчищеній активістами частині плантації росте 292 кущі. «Раніше, аби зібрати один кілограм чаю на мукачівській плантації у травні, коли для цього найкращий час, треба було витратити півтори години. І то ми отримували неоднорідний та неякісний матеріал. Але все одно ферментували його, експериментували з цим чаєм, показували його міжнародним експертам. А вже цьогоріч ми цей один кілограм на плантації зібрали за 15 хвилин з однієї ділянки», - зазначив Малигін. Він повідомив, що 14 листопада активісти знову зберуться на плантації на Червоній горі — укриватимуть кущі на зиму агроволокном.
До теми
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом

До цієї новини немає коментарів