Єдину чайну плантацію України відновили на Закарпатті

На Закарпатті група активістів із проєкту порятунку єдиної в Україні чайної плантації під Мукачевом «Жорніна» вдруге за півстоліття рекультивувала плантацію.Про це повідомив координатор проєкту з порятунку чайної плантації «Жорніна» під Мукачевом Максим Малигін, інформує Укрінформ.
«На Закарпатті група активістів з проєкту порятунку єдиної в Україні чайної плантації «Жорніна» вдруге за півстоліття рекультивувала плантацію на Червоній горі під Мукачевом. Доглянута, вона дає вдвічі більше сировини та набагато якіснішої», - повідомив він. За його словами, експерти мали нагоду порівняти цьогоріч урожай чаю з доглянутої плантації з минулорічними зборами, коли вона ще була дикою.«Ми збираємо тут чай уже чотири роки. Після рекультивації та укриття на зиму агроволокном чайні кущі вдвічі вищі та густіші, і, головне, дають якісний матеріал для збору. Цьогоріч ми зібрали просто ідеальні флеші», - розповів координатор проєкту. Наразі на розчищеній активістами частині плантації росте 292 кущі. «Раніше, аби зібрати один кілограм чаю на мукачівській плантації у травні, коли для цього найкращий час, треба було витратити півтори години. І то ми отримували неоднорідний та неякісний матеріал. Але все одно ферментували його, експериментували з цим чаєм, показували його міжнародним експертам. А вже цьогоріч ми цей один кілограм на плантації зібрали за 15 хвилин з однієї ділянки», - зазначив Малигін. Він повідомив, що 14 листопада активісти знову зберуться на плантації на Червоній горі — укриватимуть кущі на зиму агроволокном.
До теми
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
До цієї новини немає коментарів