У Виноградівській галереї відкрилася меморіальна виставка
На відкритті виставки власниця галереї Марта Товт розповіла, що Імре Ревес хоча і народився у м. Шаторальяуйгей, але переїхав жити у Виноградів у ранньому віці. На його талант із малювання одразу звернули увагу, згодом він навчався у Віденській академії мистецтв, а також у Мігая Мункачі в Парижі. У 1889 році з роботою «Дезертир» він став срібним призером паризької виставки. Відомий митець відкрив художню школу у м. Кечкемейт. Проте наприкінці життя повернувся до Виноградова, де і помер у 86-річному віці.
Генеральний консул Угорщини у м. Берегово Матяш Сіладі, у свою чергу, зазначив, що Імре Ревес – символічна постать закарпатського живопису, а також угорського національног мистецтва загалом. Дипломат відзначив прагнення власниці галереї Марти Товт наблизити мистецтво до містян, розвивати культуру та надавати митцям можливість представляти себе в цьому просторі. Генконсул зазначив також, що на нинішній виставці представлені роботи, котрі презентують історію краю, життя його мешканців та привітав авторів із відкриттям експозиції.
Виноградівський художник Іштван Маринич детальніше розповів про біографію митця, котрий народився у 1859 році у м. Шаторальяуйгей у родині вчителя-євангеліста, проте після розлучення батьків переїхав у місто Виноградів, оскільки мати отримала тут роботу на пошті. Освіту здобув у Дебреценській гімназії.
Із 1873 до 1875 року навчався у Віденській академії мистецтв, у 1878-1879 роках – в Інституті образотворчих мистецтв у Будапешті, потім знову три роки у Відні. Перша його виставка відбулася в Будапешті в 1880 році, де за картину «Сцена у чарді» він отримав стипендію від Мігая Мункачі – шість тисяч франків, тоді як саму картину придбала дружина імператора Єлизавета.
Завдяки стипендії він поїхав до Парижа, де три роки навчався і працював разом із Мункачі. У 1883 році він змінив своє прізвище з Чебраї на Ревес. Причиною цього, як зазначив Іштван Маринич, імовірно, стало те, що отримання стипендії від Мігая Мункачі художник вважав великим мистецьким успіхом, переломом у житті, певною переправою з одного берега на інший (révész – поромник, – ред.). Він одружився в 1884 році, але одна з двох його дочок, народжених у шлюбі, трагічно рано загинула, потонула, і він ніколи так і не справився з цією трагедією.
Щодо творчості, доповідач пояснив, що живопис і графіка художника в перший період обробляли дві теми – постать Шандора Петефі та події Угорської Революції й Війни за незалежність 1848–1849 років, які були успішними. 1903 рік став ще однією віхою в його житті, коли Будапештський Інститут образотворчих мистецтв запропонував йому посаду викладача, яку він прийняв у 1904 році, і був педагогом протягом шістнадцяти років. Митець обрав метою свого життя навчання молодого покоління художників, але таким чином у нього було менше часу на творчу роботу, відтак, з-під його пензля виходило вже менше картин, ніж раніше, і всі вони згруповані навколо теми презентації життя народу. У 1920 році створив Художню школу в м. Кечкемейт, якою керував до 1932-го. Проте у 30-ті роки в нього погіршився зір, у 1939 році художник повертається до Виноградва, де помирає у 1945 році.
Роботи І. Ревеса зберігаються в Угорській національній галереї в Будапешті, Закарпатському художньому музеї, Київському музеї західного та східного мистецтва, Ермітажі в Петербурзі. Під час відкриття виставки до присутніх звернулася й очільниця Товариства угорських митців Закарпаття ім. Імре Ревеса Агнеш Кулін.
За її словами, Імре Ревес був батьком закарпатської школи живопису, а мета Товариства – створити спільноту й працювати як організація із захисту інтересів. А зараз, у XXI столітті, яке характеризує людська самотність та іноді дегуманізація, Товариство служить для гуртування. І хоча членами організації є художники, скульптори, майстри, які працюють у різних стилях, вони утворюють єдність у різноманітності. Після урочистого відкриття присутні ознайомилися із картиною Імре Ревеса «Старий добрий учитель», а також із роботами членів Товариства угорських митців Закарпаття ім. Імре Ревеса.
Мігай Лайош, Kárpátalja hetilap
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- В Ужгороді презентують видання «Персональна справа Івана Чендея: історія роману “Птахи полишають гнізда…”»
- Закарпатець Андрій Любка у трійці фіналістів літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського
- У грудні Закарпатський народний хор представлятиме українську культуру в Словаччині, Угорщині, Австрії та Італії
- В Ужгороді триває фестиваль “Музичне сузір’я Закарпаття”
- Протягом двох тижнів у галереї "Ужгород" можна переглянути виставку робіт заслуженої художниці України Надії Дідик
- Продовжено термін подання заявок для участі у ІІ-му Відкритому конкурсі гри на народних інструментах імені Степана Мартона
- Світлини ужгородського фотографа увійшли до 30 найкращих на виставці у Парижі
- У Сваляві завтра презентують «Дику Галю» та «Завербоване кохання». Посмертно згадуватимуть авторку Ірину Мадригу
- XXI Міжнародний фестиваль класичної та сучасної музики «Музичне сузір’я Закарпаття» стартує сьогодні в Ужгороді
- В Ужгороді вперше покажуть кінострічку «Оберіг» про життя гуцулів
- А ви знали? Місця Тедді-беар туризм в Закарпатті
- "Оживили" картини митця: неймовірний проєкт студентів Академії культури і мистецтв!
- Виставка, присвячена визначній пам’ятці українського письменства «Королівському Євангеліє» відбулася в Ужгороді
- Закарпатський народний хор: назустріч ювілею
- Сьогодні в Ужгороді презентують «Казки Закарпаття в записах Івана Хланти»
- В Ужгороді завтра відбудеться творча зустріч із Шевченківським лауреатом Мирославом Дочинцем
- На Закарпатті оголосили лауреатів обласного конкурсу "Мистецтво книги"
- Унікальні фрески Горянської ротонди відтепер доступні у цифровому форматі
- Геловін на порозі: чому це свято для українців ближче, ніж здається
- У Будапешті презентували унікальний проєкт "Намолене небо" для підтримки сімей загиблих медиків
До цієї новини немає коментарів