Віолетта Поп створила торт “Виноградів” – із ожиною, родзинками та трьома видами бісквіту

13 березня Виноградів одержав свій однойменний торт. Його авторка – Віолетта Поп. За її словами, десерт передає давні традиції шитиминь, лекварю. Дівчина розповіла виданню Varosh про ідею і тонкощі торта, який стане гастрономічною туристичною візитівкою міста, пише Евеліна Гурницька, Varosh.
Віолетті – 21 рік, вона ще зі школи випікає солодке на замовлення. І вже тоді були дві мрії: заснувати власне кафе та створити торт для рідного Виноградова. Торік спільно зі своїм чоловіком Валентином відкрила кондитерську VV Cake Pops, відтак почалися експерименти над тортом “Виноградів”.
Віолетта Поп
Спершу планувалися два бісквітні коржі – горіховий та маковий. Згодом Віолетта додала морквяний із родзинками.
«Щоб створити тортик міста, я читала історію виноградівських “шитиминь”. Рецепти Старого Севлюша та Угоча. Найпопулярнішим було тістечко Добош – зі сметанним кремом та грецьким горіхом. Тому ми взяли за основу грецький горіх, а сметанний крем замінили на сучасніший – крем-сир, – розповідає авторка десерту. – Символом міста є виноград, тому ми додали родзинки в морквяний бісквіт».
Локальної символічності та приємної кислинки додає ожина.
«Виноградівські шитимині включали леквар. Ми осучаснили леквар – створили кулі. Кулі дуже популярне в кондитерській сфері, має французьке походження. Це однорідне ягідне або фруктове пюре, загущене за допомогою пектину або желатину, має насичений смак».
Як каже Віолетта, поєднання смаків символізує місто Виноградів. Торт має натуральні складники, без барвників та консервантів. Днями очікується ДСТУ.Вага: 1,2 кг,
Ціна: 350 гривень.
Наразі можна придбати у VV Cake Pops, м. Виноградів, вулиця Миру, 76 (навпроти поліклініки). Надалі, можливо, з’явиться в місцевих крамницях.
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
До цієї новини немає коментарів