Фізик із Закарпаття долучився до дослідження, що здійснили на Великому адронному колайдері

Врешті-решт поступив до Ужгородського національного університету, на фізичний факультет, де отримав ступінь бакалавра, а пізніше ступінь магістра в Будапештському університеті ім. Лоранда Етвеша (ELTE). Нині навчається там у магістратурі.

У 2019 році молодий фізик із Закарпаття долучився до досліджень під керівництвом свого наукового керівника Томаша Чорго із Угорщини. Зацікавила дослідників тема померону та оддерону. Померон – надзвичайні швидкоплинні квазічастинки, існування яких було постульовано ще у 1961 році. Назву померон отримав на честь радянського вченого Ісака Померанчука. А ось оддерон, двійник померона, залишався більш таємничим, гіпотетичним. Його назву запропонували вчені Лешек Лукашук і Басараб Ніколеску в 1973 році.

Однак лише у 2020 році завдяки міжнародним групі науковців TOTEM та DO та експерименту на Великому адронному колайдері та Теватроні було нарешті повідомлено про відкриття оддерона.

Нещодавно підтвердити це світове відкриття зуміла інша наукова група - під керівництвом Томаша Чорго, члена Європейської Академії Наук та Дослідного центру з фізики ім. Вігнера. Стаття про їхні досліди опублікувало у 2021 році престижне наукове видання «The European Physical Journal».

Серед авторів дослідження - і закарпатець Іштван Сані.

За словами молодого науковця саме в УжНУ він отримав хороший плацдарм для продовження навчання в Будапешті. До речі, до досліджень оддерону його підштовхнув відомий київський фізик Ласло Єнковський. Саме завдяки йому вдалося відвідати наукові конференції в Україні, Угорщині та Німеччині. І тоді вже самостійно взятися до написання робіт.

Щодо дослідження оддерону, то, звісно, сам Іштван Сані не працював безпосередньо на Великому адронному колайдері (LHC), що розташований на кордоні Швейцарії та Франції.

Дані, якими користувалися угорські та данські дослідники є загальнодоступними. Утім довели існування оддерону з вже наявних даних, використовуючи новий метод, який винайшли. І це також досить значне відкриття для науки.

Наразі Іштван Сані живе вдома, у Великій Доброні. Каже, що наразі не може повернутися до Будапешта через карантинні обмеження. Однак для більшості своїх досліджень має все необхідне і на Закарпатті. Побажаємо йому подальших успіхів та нових відкриттів!

Mukachevo.net

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі