Як позитивний досвід роботи з ромами на Закарпатті інтегрують в офіційну систему

Як позитивний досвід роботи з ромами на Закарпатті інтегрують в офіційну систему
Часом не тільки діти, але й дорослі роми не вміють не те що читати – ба навіть розрізняти кольори. Не знають елементарних правил етикету чи гігієнічних норм. Не знають чи не розуміють необхідності? Докорінно виправляти цю ситуацію взялися у Карпатському фонді. Організація спільно з п’ятьма партнерами працює над ґрантовим «Проєктом раннього розвитку та соціалізації ромських дітей». Детальніше про задум проєкту та хід його реалізації з нагоди Міжнародного дня ромів розповів директор Карпатського фонду Руслан Жиленко.

 

СУТЬ, ВАРТІСТЬ ПРОЄКТУ ТА ХТО НАД НИМ ПРАЦЮЄ

– Пане Руслане, у чому полягає суть проєкту? Чому він актуальний для нашої громади?

– Проєкт спрямований на розвиток концепції раннього розвитку ромських дітей на Закарпатті. Найбільша ромська громада в Україні знаходиться тут, тому це актуально саме для нас. Таким чином ми можемо компенсувати малозабезпеченим верствам населення брак класичної системи освіти. Адже, погодьтеся, вона скоріше орієнтована на дітей середнього класу, де батьки здатні допомагати дітям, займаються ними, організовують додаткове навчання. На жаль, малозабезпечені сім’ї собі дозволити цього не можуть. Тому ми допомагаємо отримати їм потрібні знання та навички безкоштовно. На Закарпатті є організації, які працюють у сфері раннього розвитку дітей, зокрема ромських. Про них мало хто знає, а вони постійно роблять свою роботу. Наша мета – допомогти таким організаціям розвиватися і примножити їхні результати. До того ж, така практика добре себе зарекомендувала у сусідніх Словаччині та Угорщині.

директор Карпатського фонду Руслан Жиленко

– Яка вартість ґранту? На що будуть спрямовані ці кошти?

– Загальний бюджет проєкту складає еквівалент 100 000 євро на рік. Партнери отримали ґранти по 10 тисяч євро на реалізацію мікропроєктів. Два з них – у школах, один – на базі дошкільного закладу. Один із лікарями первинної ланки, а ще один спрямований на роботу з ромськими дівчатами.

Крім мікроґрантової схеми проєкт передбачає навчальні заходи, проведення зустрічей із представниками місцевого самоврядування, організацію тижневих поїздок для учасників проєкту до сусідніх країн для ознайомлення з їх досвідом, публікацію матеріалів про наші практики та організацію міжнародної конференції.

– А хто фінансує ґрант?

– Основний донор проєкту є досить нестандартним. Це організація, яка надає фінансову підтримку анонімно. Тому ми не можемо назвати їх. Вони не працюють через відкриті конкурси, а співпрацюють із організаціями, яким самі довіряють і які знають. Так вони звернулися до Карпатського фонду з пропозицією розробити такий проєкт. У деяких країнах Західної Європи така практика поширена.

– Як відбирали ґрантерів? Чи багато мали заявок?

– Розгляд проєкту передбачав подачу попередньої заявки. Тож усі організації-партнери ще на етапі підготовки концепції співпрацювали близько двох років. Це була наша спільна заявка – Карпатського фонду і партнерів. Ще кілька років тому ми ознайомилися з діяльністю різних місцевих організацій і тим, котрі ефективно працюють у сфері раннього розвитку дітей та мають можливість інтегрувати досвід в офіційну систему (саме тому є навчальні заклади), запропонували взяти участь у розробці проєкту. Тривалий процес підготовки та розробки проєкту допоміг залишитися найбільш мотивованим. Тим, хто виконує свою роботу незалежно від зовнішнього фінансування.

Представники Карпатського фонду Руслан Жиленко та Наталія Белей під час першої зустрічі з партнерами

ЯКЩО ДИТИНА НЕ ВМІЄ РОЗРІЗНЯТИ КОЛЬОРИ ЧИ ФІГУРИ, ЧАСТО ЦЬОГО НЕ ВМІЮТЬ І ЇЇ БАТЬКИ

– Розкажіть трохи детальніше про кожен із мікропроєктів. На що вони спрямовані? Як їх реалізовують?

– У сфері раннього розвитку дітей ключовими моментами є дошкільна освіта, початкова освіта, розвиток дитини в сім’ї і медичний догляд. Зрозуміло, що ці питання є особливо актуальними для дітей ромської громади. Тому підтримані проєкти спрямовані саме на ці аспекти життя.

От наприклад, в одній зі шкіл запровадили інститут ромського асистента. Фактично, він допомагає дітям інтеґруватися в шкільну систему, а також є посередником між дитиною і вчителем. Часто діти не розуміють українську, не володіють правилами гігієни, мають труднощі з виконанням завдань під час уроку – асистент допомагає це вирішувати. Також це посередник між батьками і вчителем. І головне – такий підхід показує ефективність.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В ужгородській ЗОШ №11 дітям допомагає навчатися ромський асистент. Як це працює і чи ефективно?

Під час зустрічі з обміну досвідом із ромським асистентом

В іншому проєкті робота спрямована на розвиток життєвих навичок. Дітей знайомлять із елементарними правилами етикету, навчають готувати їсти, користуватися столовими приборами. Часто це загальний розвиток, який сім’ї не можуть дати дітям.

Проєкт у дошкільному закладі стосується раннього розвитку дитини. Їй дають знання і навички, якими вона має володіти у цьому віці. Це знову ж таки елементарні речі: здатність розрізняти кольори, геометричні фігури та навіть вміти гратися. Часто цього доводиться навчати не лише дітей, але й батьків. І переважно це проблема не саме ромського населення, а малозабезпечених верств загалом. Інший напрям цього проєкту – підготовка дитини до школи. Більшість ромських дітей не відвідує дошкільні навчальні заклади. Вони не готові до школи, починають відставати від навчання і рано перестають відвідувати заклад.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Щоб роми працювали, їм потрібно розповідати про професії і показувати їх", — Роман Стойка

Проєкт, що співпрацює з лікарями первинної ланки має на меті показати, що до ромів потрібен трошки інший підхід. Система охорони здоров’я та система освіти орієнтуються на людей середнього класу. Людина сама має піклуватися про здоров’я, освіту, догляд, шукати додаткові можливості для навчання дітей. Це передбачає певну обізнаність батьків. А коли люди мають погане соціально-економічне становище, самі не вміють читати і писати, народжені у ранньому віці, то вони не знають, що робити з дитиною. Часто стандартної роботи лікарів недостатньо. Такій молодій мамі потрібно трошки більше пояснити про догляд за дитиною. Потрібно знати правила гри, щоб їм слідувати. Це спроба донести лікарям, що вони працюють із категорією людей, яким потрібно роз’яснювати, як піклуватися про дітей, як за ними доглядати, коли час робити щеплення, іноді самим зателефонувати і нагадати про огляд тощо. Їм потрібно підказати, що пора записатися у чергу в садочок та школу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Андрій Вишняк: «Не кожен ром мусить мати вищу освіту, але цілком може бути хорошим музикантом чи кухарем»

Під час зустрічі ромської громади з медиками

Ще одні наші партнери мають заняття з дівчатами-підлітками. Їхня робота спрямована на запобігання ранніх шлюбів та вагітностей, планування сім’ї. З ними проводять лекції, моделюють життєві ситуації. Вони намагаються донести не те, що це добре чи погано, а чому це важливо для конкретної дівчини. Щоб ці дівчата були не налякані, а розуміли і були готовими до дорослого життя. Іноді це навіть просто обговорення поведінки із протилежною статтю у різних ситуаціях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Ужгороді завершився соціальний проєкт для запобігання ранніх вагітностей серед ромських дівчат

КАРАНТИН (НЕ) ПЕРЕШКОДА

– Знаю, що реалізація затягнулася і почалася пізніше через пандемію. Як карантин вплинув на хід реалізації?

– Безперечно, як і всюди, є виклики, пов’язані з пандемією. Але є і дуже хороші приклади. Наші партнери попри перешкоди вони все одно змогли проводити роботу. Це важливо, адже раз втративши контакт, його буде дуже складно відновити.

Викликом стало залучення іноземних фахівців для передачі досвіду. Ми спілкувалися онлайн і так проводили тренінги та семінари. Фактично, єдине, чого ми не змогли виконати – навчальна поїздка до Словаччини та Угорщини.

– Як плануєте вирішувати питання з перейманням досвіду закордонних колег, якщо ситуація з пандемією не піде на спад?

– Якщо через карантин не вдасться організувати тижневі поїздки, то спробуємо  перенаправити ці кошти партнерам або перенести поїздку на наступний проєкт.  В іншому випадку будемо спілкуватися онлайн. Ми докладемо максимум зусиль, щоб реалізувати це перейняття досвіду. Адже стажувальна поїздка є найбільш дієвим інструментом. Краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

Представники Карпатського фонду та партнерських організацій під час пресконференції в Ужгороді

ЧОГО ДОСЯГЛИ ЗА ПІВ РОКУ?

– Які проміжкові результати? Чи бачите уже якийсь прогрес?

– Партнерам вдалося залучити саме стільки учасників, як вони планували. Діти відвідують заняття, немає плинності – отже, їх вдалося зацікавити. Приходять батьки і діти, дівчата приходять. А для нас це є великим показником успішності. Організаціям вдалося зберегти контакти із підопічними, навіть попри карантин. Якщо є зацікавлення, то є і результат.

– Коли завершується реалізація проєкту?

– Проєкт завершується на початку літа. Будемо сподіватися на пролонгацію. Ми плануємо продовження роботи у цьому напрямку. Акцент робитимемо на підтримку існуючих проєктів та поширення здобутого досвіду. Ним уже цікавляться інші навчальні заклади, в тому числі кафедра педагогіки Ужгородського національного університету. Але це потребуватиме часу. Терміни реалізації цього проєкту і початку нового розраховували так, щоб можливий розрив припав на літо, коли діти перебувають вдома.

– Яких результатів у підсумку очікуєте від проєкту?

– Найбільше хотілося б бачити інтеграцію цих ефективних і хороших прикладів роботи з дітьми в офіційну систему. В роботу шкіл, медзакладів тощо. Для цього це і робимо. Дуже добре, що долучилися громадські організації та активно вносять ідеї. Але важливо щоб це запрацювало на офіційному рівні. Тоді буде довготривалий результат.

Сторінка Карпатського фонду у Фейсбук

Ксенія Шокіна спеціально для Uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

08 квітня 2021р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів