На Закарпатті переорали макове поле
У Мукачеві власники переорали кілька гектарів землі на околиці міста, де понад тиждень цвіли червоні маки, що були ефектною фотолокацією для туристів. У міськраді пояснюють: це самосійний бур'ян і аграрій мусив це зробити. Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив радник мукачівського міського голови з питань туризму Олександр Шершун.
“Цей мак — самосів, це, по суті, красивий бур'ян і агровласнику він не приносить жодної користі. Крім того, його ніяким чином не можна переробляти, а головне — це інвазійна культура, і якщо його не скосити, на цій землі не можна буде нічого виростити. Можна припустити, звісно, що власник поля зробив це спеціально, “із вредності” - адже протягом півтора останніх тижнів там на полі щодня перебували сотні людей із фотоапаратами, на дорозі біля поля неможливо було припаркуватися. Але я хочу заспокоїти туристів: ця фотозона не знищена, переконаний, що наступного року макове поле під Мукачевом цвістиме знову,” - сказав Шершун.
За його словами, можна зрозуміти обурення туристів через втрату ефектної фотозони, але разом із тим треба зрозуміти й землевласника. Радник міського голови зазначив, що тим туристам, які дуже хотіли, але не встигли сфотографуватися на фоні макового поля під Мукачевом цими днями, варто пошукати такі ж поля на узбіччях доріг на території всієї області.
“На полях, які не обробляються аграріями, зараз цвіте багато дикого маку”, - сказав він.
Шершун додав, що торік це поле так само цвіло, і його так само переорювали. Це ніяк не вплинуло на кількість маку - цьогоріч його навпаки стало більше втричі.
-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів