Михайло Товт: «Авторитет керівник має тоді, коли чинить правильно і справедливо»

Михайло Товт: «Авторитет керівник має тоді, коли чинить правильно і справедливо»
Розмова з начальником Закарпатської митниці напередодні 30-річчя Держмитслужби.

 

25 червня — День митної служби України

Час «сірих кардиналів» добігає кінця, тому й митні платежі відчутно зросли

— Михайле Йосиповичу, почнімо розмову з найбільш резонансного: РНБО нещодавно назвала імена деяких осіб, котрі «робили бізнес» на митниці, а згодом керівництво Держмитслужби відсторонило від виконання посадових обов’язків 23 митників області. Які наслідки?

— Наслідки нині ще зарано коментувати...

Реально у осіб із цих списків обшуки не проводилися. Проведено закрите розслідування. Підсумок такий: Закарпатська митниця завершила дисциплінарне розслідування і передала матеріали до столиці — в Держмитслужбу, яка і прийме відповідні рішення.

— Чи можете стверджувати, що з вашим приходом закінчилася ера «сірих кардиналів», і всі «сірі» й «чорні» схеми пішли в «біле»?

— Насамперед хотів би наголосити, що ніякі вони не «кардинали» — велика честь для цих трутнів так їх оцінювати. Це — паразити на тілі держави!..

А стверджувати, що цілком і остаточно скінчилася ера цих так званих сірих кардиналів — зарано. Та зроблю все, щоб «чорна» схема була відсутня. А щоб цілком знищити «сіру» — ще слід попрацювати. Але загалом можна говорити, що така ера й період діяльності митниці таки добігає кінця. І це підтверджує фінансовий результат, позитивна динаміка цієї важливої й надто відповідальної роботи: митні платежі за п’ять місяців поточного року до такого ж торішнього періоду зросли на 164 відсотки (!), або на 1 мільярд 149 мільйонів гривень більше за аналогічний період минулого року. Це при тому, що курс валют, від яких залежать суми нарахувань, був відносно стабільний. Загалом, цьогоріч Закарпатська митниця вже переказала до держбюджету 4 мільярди 230 мільйонів гривень. Такі показники вдалося досягнути, перш за все, завдяки діловій активності бізнесу Закарпаття, а також належному рівню взаємодії і партнерських відносин між експортерами-імпортерами та митницею.

— Так звані італійські буси: назвіть спочатку цифри сплати ними податків, а потім скажіть, якими інструментами ви зуміли навести з ними лад?

— Середня сума сплати митних платежів на одну декларацію збільшилася вдвічі.

А інструмент застосував дуже простий і дієвий: я не привіз із собою сюди ні тридцять, ні двадцять нових співробітників. Призначив на вакантні місця двох осіб власної безпеки (до речі, хотів би зазначити, що до мого призначення цього підрозділу практично не було: у штатному розписі посади були, а на ділі — нікого!). Відтак почали проводитися раптові виїзди мобільних груп із числа працівників управління протидії митним правопорушенням. І це дало відчутний результат — подвійне зростання платежів при митному оформленні одного «італійського» мікроавтобуса...

— Скільки їх їздить?

— Через КПП «Тиса», що на угорсько-українському кордоні, — їздило більше двох тисяч. Зараз — від півтори до двох тисяч.

— Чому зменшилася їх кількість?

— Тому що ми перевели їх у правове поле. І за все треба належно сплачувати податки, які спрямовуються до державної скарбниці, а не до кишень «своїм людям»...

— «Знамениті» два туалети на тому ж КПП «Тиса», на які виділили мільйони державних коштів і хотіли надовго розтягнути їх будівництво, — викликали надто негативний суспільний резонанс. Ви швидко знайшли вихід. Як?

— Так, знайшли, відремонтувавши існуючі вбиральні у приміщенні «Укравтосервіс» і за маленькі кошти. До того ж — за гроші АсМАП. І все просто — було замінено 150 метрів труби водогону, який вийшов з ладу шість років тому...

Для завершення туалету на виїзд з України ще треба 1,8 млн грн, а на в’їзд — 3,5 млн. Ми їх впорядкуємо.

Скажу одразу, що не треба було будувати ці вбиральні загалом і не треба було виділяти на них аж 12 млн грн. А лише замінити півтори сотні метрів труби. І не чекати довгих шість років, а людей, які перетинають кордон, заставляти терпіти незручності. На ці так звані об’єкти вийняли з державної казни таку велику суму. Це — кричущий приклад посадової безгосподарності та легковажного витрачання державних коштів...

Мета реорганізації — зменшення керівного персоналу і збільшення відповідальності 

— Вас добре пам’ятають на Львівській митниці, де ви зуміли поставити перепони контрабандистам, застосувавши метод реорганізації. На Закарпатській також хочете йти подібним шляхом і зменшити кількість постів?

— Так. Зменшити керівний апарат і кошторисні витрати. Краще заощаджені в такий спосіб кошти спрямувати на преміювання інспекторського складу. Що стосується Львівщини, то тоді, у 2006 році, чотири митниці — Львівську-внутрішню, Рава-Руську, Галицьку (Краківець) і Мостиську (Шегині) — ми об’єднали в одну: Львівську обласну. Згодом було ухвалено стратегічне урядове рішення про створення регіональних митниць, аби унеможливити перебігання суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з одної митниці на іншу у пошуках «тепличних» умов оформлення.

Нині, до прикладу, обмірковуємо і вивчаємо варіант укрупнення митних постів, що передбачає об’єднання кількох дрібних, які територіально близькі, — в один. Це дасть можливість скоротити керівний склад, і відповідно — зменшити видатки на заробітні плати. Також покращиться адміністрування митних платежів.

З 1 липня передбачаються зміни і будуть запропоновані інші кандидатури начальників митних постів.

— Кадри. Таки ваш принцип — не приводити нову команду, а перевиховувати «тутешніх» — приносить результат?

— Звісно. Збільшення надходжень платежів до державного бюджету і водночас зменшення порушень з боку працівників митниці засвідчує, що персонал перевиховується...

— Трохи незвичне питання: як ви, Михайле Йосиповичу, такий принциповий, потрапили працювати на митницю і зробили таку кар’єру — володієте якимись чарами?

— Жодних чар (посміхається)!..

Так склалася ситуація у 2005 році, після Помаранчевої революції, що влада виявила повний безлад у митній службі.

Мені надійшла пропозиція з Міністерства фінансів перейти працювати у Львівську митницю, яку згодом я й очолив. Отже, наголошу ще раз: не володію ніякими чарами. Лише чітко дотримуюся принципу: робити довірену роботу старанно, якісно і швидко. Як тоді, так і зараз! Ставлюся вимогливо до підлеглих і до себе — викладаюся на всі сто. Для керівника це має стати правилом! І слід показати власним прикладом, що ти вмієш і можеш досягати мети.

— Тож на цих засадах і ґрунтується ваш авторитет у митній службі?

— Мабуть... А найкраще — запитати працівників...

Авторитет кожна людина, кожен керівник має тоді, коли чинить правильно і справедливо.

Коли не чинить навмисно підлеглим зла!

Починається великареконструкція КПП Закарпаття

— А зараз питання, мабуть, найбільш вагоме і по-державницьки відповідальне: конкретно приступаєте до дорогої розбудови КПП — аби Закарпаття на всіх трьох кордонах — словацькому, угорському і румунському — зустрічало гостей по-європейськи комфортно. Чому десятиліттями наші митні пости мають вигляд, ніби в якійсь відсталій азійській закутині? Хоча й ЄС гроші виділяв, а потім забрав...

— Не хотів би вдаватися в історію проблеми...

Питання за суттю просте. Але на практиці сталося так, що переросло у складне. Тож відповім так: будівництво чи оновлення кожного контрольно-пропускного пункту зупинялося і перепроектовувалося по два-три рази...

Чому? Кошти закладалися на кінець року і їх не встигали ані виділити в повному обсязі, ані освоїти.

— Навмисне?

— Скажу так: не вникав. Це зрештою й не моя компетенція...

Тепер подібне мало відбутися і з ремонтом КПП «Ужгород». Але завдяки — не побоюся цього слова — титанічним зусиллям голови Державної митної служби Павла Рябікіна кошти цього разу будуть виділені в липні.

— А коли передбачається початок оновлювальних робіт?

— Роботи розпочнуться після завершення тендерних процедур.

— Працівники СБУ на кордоні: це недовіра митним інспекторам чи щось інше і чи це по-європейськи?..

— Так, по-європейськи.

Спецслужби присутні і на словацькому, і на угорському і всіх КПП Європи. Але присутні з тією чи іншою метою. Це не є недовіра до митників. Це нормальна робота і співпраця.

У СБУ існує відділ «К», який виконує своє завдання з протидії контрабандним потокам.

— Багатьох цікавить: куди дівається конфіскат зі складів митниці?

— Згідно з чинним законодавством, конфісковане поділяється на певні категорії. Є товари, за якими після рішення суду не звертаються власники протягом від 90 до 180 днів. Вони реалізовуються за рішенням митниці через аукціони. Інша група товарів за рішенням суду через виконавчу службу і підприємство СЕТАМ також реалізовується на аукціонах. Підакцизні товари — алкоголь, тютюн — підлягають знищенню згідно з рішенням судів через відповідні акредитовані структури.

— І на завершення: сканери. У сусідів вони діють, а у нас переважно або відсутні, або на довготривалому ремонті...

— Вони не на ремонті. Вони на завершальній стадії введення в експлуатацію. Це стаціонарні скануючі системи нового типу, розміщені на митних постах «Тиса» і «Ужгород», де найбільші потоки транспорту.

Наступного ж року Держмитслужба закупить скануючі системи на всі решту КПП.

До речі, у сусідів вони теж виходять з ладу. Декілька тижнів тому було зменшено пропуск автівок словацькими колегами — не працював сканер. Євросоюз уже передав їм новий скануючий комплекс...

— І на закінчення, як митниця протидіє правопорушенням... І що з того державі?

— Від початку року за фактами порушень митного законодавства підрозділи митниці склали 759 протоколів на загальну суму понад 110 мільйонів гривень.

Серед резонансних справ — затримання рекордної партії елітних ґаджетів та автозапчастин на 96 мільйонів гривень на митному посту «Ужгород», які водій вантажівки торік намагався завезти під виглядом іншого товару. Однак митники не лише запобігли багатомільйонній афері, а й виграли цьогоріч у всіх судових інстанціях.

У квітні Закарпатський апеляційний суд залишив без змін постанову суду першої інстанції про накладення штрафу за ввезення в Україну прихованої техніки Apple і Samsung та автозапчастин. Тож громадянина України визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу, накладено штраф на 96 млн грн, а предмети правопорушення на таку ж суму конфісковані в дохід держави.

Хотів би наголосити: керівництво Держмитслужби України ставить переді мною зрозумілі та цілком реальні завдання. Намагаюся вчасно та якісно їх виконувати.

Тільки факти

Протяжність державного кордону в  зоні діяльності Закарпатської митниці — майже 470 км; функціонує 19 пунктів пропуску, з яких 5 — зі Словаччиною, 7 — з Угорщиною, 6 — з Румунією.

Акредитовано 5073 учасників ЗЕД, з яких 1 436 активно здійснюють зовнішньоторговельні операції.

На митниці працює понад 950 співробітників.

Із досьє «Голосу України»

Михайло Товт народився 17 листопада 1964 р. у селі Завидово Мукачівського району на Закарпатті. У 1989-му закінчив Львівський сільгоспінститут, а 2007-го — Львівський держуніверситет внутрішніх справ, за спеціальністю — правознавство. Працював після армії директором ТзОВ, з 2002—2005 — помічником народного депутата. З 2005-го по 2008-й — у митних органах: перший заступник начальника Львівської митниці, начальник цієї митниці, потім — заступник начальника Західної регіональної митниці, далі — заступник голови Держмитслужби-начальник Західної регіональної митниці.

У вересні 2008 р. призначений директором Західного казенного підприємства пробірного контролю (Міністерство фінансів).

З 2019 по 2020 роки — начальник митного посту «Західний» Енергетичної митниці ДФС. Останній рік керував Черкаською митницею ДФС.

З лютого нинішнього року очолює Закарпатську митницю.

Має дорослих сина та дочку і трьох онуків.

Тільки факти

Розпорядженням Кабміну України від 24 березня п. р. № 246-р ухвалено План заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021-2023 роки в межах Закарпатської області: 1. Модернізація та технічне переоснащення пунктів пропуску — КПП «Ужгород»: реконструкція пасажирської ділянки, у тому числі системи відеоконтролю та зважування; влаштування скануючої системи стаціонарного типу для огляду легкового автотранспорту та системи інтелектуального відеоконтролю; відновлення навісів на вантажній ділянці; будівництво складу для конфіскованих товарів — 295 млн грн.

2. КПП «Чоп (Тиса)»: капітальний ремонт об’єктів інфраструктури; будівництво складу для конфіскованих товарів; влаштування скануючої системи стаціонарного типу для огляду легкового автотранспорту та системи інтелектуального відеоконтролю — 139,2 млн.

Також передбачено будівництво пунктів пропуску — «Дзвінкове»: будівництво, у тому числі системи відеоконтролю та зважування — 146,5 млн; влаштування скануючої системи стаціонарного типу для огляду легкового автотранспорту — 211,5 млн грн.; «Косино»: загалом виділяється — 196 млн грн.; «Дийда»: — 375 млн грн.; «Дякове»: 436,3 млн грн.; «Біла Церква»: виділяється 460 млн грн.

А ось на реконструкцію пунктів пропуску «Лужанка» передбачено 391,9 млн грн.; «Вилок» — 194,7 млн грн.

Вів інтерв’ю Василь НИТКА.

Ужгород.

 

25 червня 2021р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів