Лавандова плантація Закарпаття: кольорові млинці, смачне морозиво та квітучі краєвиди – фоторепортаж

Два роки тому поблизу невеликого райцентру Перечин на Закарпатті висадили лавандову плантацію, яка стала першою спробою в області вирощувати цю рослину у промислових масштабах., - пише Ірина Бреза, Радіо Свобода.
1. Лавандова плантація привернула увагу туристів до Перечина, відомого до того часу переважно своїм лісохімкомбінатом, побудованим у 19 столітті
2. На Лавандовій горі засаджено 320 тисяч кущів лаванди на понад 10 гектарах. Ще 2,5 гектара займають насадження дамаської троянди. У планах – плантація жасмину, перші кущі якого з’явилися вже цього року
3. У меню лавандової кав’ярні – кольорові млинці, які готує мама власника. Двоє доньок задіяні у проведенні дегустацій. На літо тут працевлаштовуються для підробітку та допомоги з туристами старшокласники місцевої школи
4. Туристичний сезон тут триває два місяці. Лаванда цвіте у червні-липні. Фотографуватися тут починають ще удосвіта, а закінчують після сходу сонця
5. Минулого року туристів на Лавандовій горі рахували за автівками, побували близько 2 тисяч людей з різних міст України. Цього року їх буде не менше 5 тисяч, кажуть на фермерському господарстві
6. «Основну масу лаванди ми самі переробляємо на готову продукцію, займається цим дружина та доньки, – каже господар Юрій Качур. – Наразі маємо понад 50 найменувань виробів з лаванди, це чаї, косметика, подушки та мішечки, сиропи і багато іншого. Ще 15 продуктів виробляємо з дамаської троянди»
7. Щоразу для потреб туристів вигадають нові «магніти». Облаштували кілька фотозон, відкрили невелику кав’ярню, проводять дегустації. Вечорами на території влаштовують концерти за участі колективу «Карічка» з місцевого музею
8. Найскладніше у роботі господарства, за словами працівників, це боротьба з бур’янами. Пестициди та гербіциди тут заборонені. Все полють власноруч.
До теми
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
До цієї новини немає коментарів