Навчальні заклади Закарпаття з 13 вересня можуть перейти на дистанційне або змішане навчання

"Є індикативні показники. Це, нагадаю, кількість тестувань, кількість захворівших, кількість завантажених ліжок, скільки пацієнтів знаходяться на кисневій підтримці. По цих показниками ми ще поки в зеленій зоні, але якщо в бодай одній області ці індикативні показники перевищують норму, то вся Україна автоматично попадає в "жовту зону". Порівнюючи з іншими регіонами, в нас ще досить благоприємна ситуація. Але рівняємо тиждень до тижня. Минулого тижня 62-м людям діагностовано ковід, цього тижня — 121", — сказав Анатолій Пшеничний.
За його словами, за тиждень майже вдвічі збільшилася кількість шпиталізованих із коронавірусом — 77 пацієнтів. Він також додав: якщо з 13 вересня введуть "жовту зону" карантину, а в навчальних закладах буде менше ніж 80% вакцинованого персоналу, вони мають перейти на дистанційну або змішану форми навчання.
Наразі на Закарпатті є школи, де відсоток вакцинації нульовий, — розповіла директорка департаменту освіти ОДА Мар’яна Марусинець.
"Це Солотвинський ліцей, Білоцерківський ліцей, Глибокопотіцький ліцей, тобто вся Солотвинська територіальна громада практично проігнорувала те, що треба провести щеплення. Неліпинська територіальна громада, Хустська ТГ. І можна ще називати цей перелік. Від того, як ми будемо працювати, буде залежати не тільки якість освіти, а й економічний приріст Закарпаття, тому що прийдеться батькам залишатися вдома, займатися учнями", — сказала Мар’яна Марусинець.
За словами Анатолія Пшеничного, наразі найнижчі показники щеплень в Рахівському районі, Тячівському, крім райцентру, а також у місті Хуст.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
До цієї новини немає коментарів