Чому на Закарпатті немає комендантської години і як область живе без обмежень

Із початком широкомасштабного вторгнення Росії життя українців змінилося докорінно навіть у глибокому тилу. Сигнали повітряної тривоги та щоденні обстріли міст і селищ руйнують плани, забирають відчуття безпеки та саме життя, - пише Катерина Паллаг для BBC Україна.

Війна забрала в більшості українців і час. Вечірні й нічні прогулянки, чи то пізні походи по продукти - під забороною. Щовечора і аж до сходу сонця українці ставлять життя на паузу. В Україні - комендантська година. Але Закарпаття є єдиною областю в Україні, де комендантську годину не запровадили. У місцевій військовій адміністрації стверджують, що потреби в таких обмеженнях поки що немає. Тут працюють цілодобові аптеки, магазини та супермаркети, про що вже давно забули люди в інших областях. Тож як це, жити без обмежень? Чи не навіює це закарпатцям примарне відчуття безпеки, і як відсутність комендантської години позначається на криміногенній ситуації в прикордонному регіоні?

АВТОР ФОТО,КАТЕРИНА ПАЛАГ

Підпис до фото,

Керівник області не бачить потреби запроваджувати комендантську годину

Як перетворити зорепад на авто для військових

Від початку війни сигнал повітряної тривоги понад 125 разів сповіщав закарпатців про ракетну загрозу. Новий етап війни для Закарпаття розпочалася 3 травня. Тоді Росія вперше завдала удару по невеличкому гірському селищу Воловець. Відтоді в області відносно спокійно, проте відчуття безпеки минуло - удар по горах нагадав, що війна зовсім близько. Шукати бодай якоїсь безпеки на Закарпаття вирушила харків'янка Тетяна. Вона дісталася найзахіднішого регіону 2 березня: крізь обстріли, блокпости та нічні обмеження.

"Те, що ми перебуваємо тут, не скасовує війни. Наші рідні десь там, на "нулі", мого брата туди перевели, зв'язку з ним більше не буде", - розповідає жінка

Із Тетяною ми познайомилися у селі Дерцен. Разом із сином жінка прийшла на нічну екскурсію, спостерігати за зорепадом Персеїди.

"Сьогодні я хочу показати сину світ, але мене воно не дуже відволікає. Я просто хочу допомогти", - каже Тетяна.

На цю екскурсію прийшли ще півсотні людей: місцеві й переселенці, військові та волонтери. І хоча зорі доступні всім, зібратися гуртом посеред ночі на вершині гори, подалі від вогнів міста, й під українські пісні дивитися, як падають зорі, зараз можливо лише на Закарпатті. Решта областей в той самий час - під замком.

"Здається, зараз ми всі загадали одне бажання", - прошепотіла одна з жінок, коли у небі згасла чергова зоря.

АВТОР ФОТО,КАТЕРИНА ПАЛЛАГ

Організатор нічної екскурсії - Максим Адаменко, він називає себе фахівцем з туристичної гостинності. У мирні часи він просував Закарпаття й усе закарпатське, розвивав внутрішній туризм. Із початком широкомасштабної війни частину заробленого на екскурсіях спрямовує на виготовлення перископів з сантехнічних труб.

"Гроші з цієї екскурсії також підуть на автобус для батальйону, де служить "професор з окопу", наш Федір Шандор", - розповідає Максим.

Ось так закарпатці перетворили зорі на допомогу військовим.

Обмеження, тривалістю в одну ніч

Одного разу комендантську годину на Закарпатті все ж запроваджувати. Тривала вона 6 годин, у Великодню ніч. Краян просили відмовитися від традиційних нічних богослужінь, а йти святити паски та писанки після 5-ї ранку. За час війни в області запроваджували й скасовували обмеження й заборону на продаж алкоголю. Зараз заборонено відвідувати ліс. Інших обмежень - немає, лише рекомендації.

"У перші дні війни ми дуже детально вивчали оперативну ситуацію в регіоні, каже голова Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Микита, - усе вказувало на те, що не потрібно обмежувати пересування людей вночі".

Він каже, що було інше рішення - обмежити роботу ресторанів, кафе та інших закладів, спочатку після 20-ї години, а потім - після 22:00. Все Закарпаття жило фактично відповідно до цієї рекомендації.

Підпис до фото,

Наслідки удару по Воловцю

У квітні, коли потік внутрішніх переселенців був на піку, чисельність населення Закарпаття збільшилося на 602 тисячі. Проте, як запевняють в ОВА, тоді криміногенного "буму" не спостерігалося. За словами керівника інформаційного департаменту Закарпатської ОВА Романа Молдавчука, на початку війни правоохоронці майже не фіксували типових для регіону правопорушень. "Зараз їх кількість трохи зросла, але в порівнянні з минулими періодами - набагато краща", - зазначає Молдавчук. Віктор Микита каже, що комендантська година на Закарпатті неодмінно позначилася б на матерях з дітьми, які шукали мирне життя в області.

"Що таке комендантська година? - це прості речі. Це коли мама не може вийти за ліками для дитини вночі. Якщо поставити на ваги чоловіків, які тікають від служби через кордон, це одиничні випадки, а комендантська година обмежить 1,6 млн громадян. Нашим співвітчизникам, які приїздять сюди, необхідно перелаштуватися на мирне життя, комендантська година стане цьому на заваді".

Контрабанда на чотирьох кордонах

Закарпаття - українські ворота до Європейського Союзу, воно межує одразу із чотирма країнами-членами ЄС: Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Уздовж лінії кордону майже усюди розташовані невеличкі села та селища. Приміром, на Тячівщині та Рахівщині по той бік річки Тиса - вже Румунія. За словами прикордонників, саме в таких населених пунктах найчастіше фіксують випадки контрабанди, здебільшого тютюнової. Трапляється й таке, що на контрабанду працюють цілими сім'ями.

Здебільшого переправляють річкою вночі. Чи завадила б комендантська година переправленню тютюну? Прикордонники кажуть, що ні. За словами речниці Мукачівського прикордонного загону Лесі Федорової, із початком вторгнення дійсно спостерігали спад тютюнової контрабанди. Проте таке трапляється щороку, бо ж взимку вода у Тисі холодна, занурюватися у гідрокостюмі - небезпечно для життя.

"Зазвичай це одна й та сама категорія осіб, аби притягнути до відповідальності, ми мусимо їх затримати, проте часто буває так, що вони тікають у сусідні будинки, а заходити до приватної території ми права не маємо", - пояснює Федорова.

Водночас, за її словами, контрабандисти стали пильнішими, бо у разі затримання на них, окрім покарання, чекає ще й повістка до військкомату. Статистика у порівнянні з довоєнними часами залишилася майже незмінною. За липень минулого року затримали контрабандистів із 24,5 тисячами пачок сигарет, цьогоріч за аналогічний період - 22,5 тисячі пачок. За липень 2022 року затримано 331 осіб, які намагалися незаконно перейти кордон.

АВТОР ФОТО,ДПСУ

Нічне Життя

У період війни з настанням темряви вулиці міст відчутно порожніють. "Ми нічим не відрізняємося від інших областей, тому самі дотримуємося певних обмежень. Звісно, зараз не до веселощів", - каже жителька Мукачева Ольга Проте збігати за ліками в аптеку чи магазинчик вночі - це доступна "розвага", про що вже дійсно забули мешканці інших областей.

В ОВА стверджують, що нічні клуби в області зараз не працюють.

"Розваги та веселощі зараз на совісті кожного, каже голова Закарпатської ОВА, - Закарпаття ніколи й не славилося в розрізі нічого життя, тому будемо цей напрямок розвивати для туризму, але вже після війни".

У ніч на 24 лютого, коли решту країни про початок вторгнення сповістили сирени, на Закарпатті повітряну тривогу не вмикали. Не було чутно й вибухів. Хтось про війну дізнався з новин, коли вже пив ранкову каву, комусь зателефонували рідні.

Ефект "теплої ванни" для населення, коли здається, що безпека не зруйнується будь-якої миті, Микита усвідомлює. Цей самий ефект підсилює й відсутність комендантської години. Проте наразі приводів для її запровадження на Закарпатті, схоже, не бачать.

Головне фото - Катерини Паллаг

  Надіслати другу