Майже 200 тонн солодкої паприки у рік виготовляють жителі у селі на Закарпатті

Місцеві жителі сіють насіння навесні, перший урожай збирають влітку, а восени сушать і перемелюють паприку. Жителька Великої Доброні Єва Балог разом з родиною цьогоріч зібрала майже три сотні кілограмів перцю.
"На початку квітня ми сіємо насіння. А наприкінці травня висаджуємо розсаду, коли вона досягає 20-25 см. Перець постійно потрібно поливати, оприскувати і полоти. Зараз його сушать, перемелюють і збирають насіння на наступний сезон. Коли ми його зібрали, треба скласти в сітку, для того, щоб ми могли його висушити на сонці. Зараз ми його не нанизуємо, а складаємо в сітку", — каже жінка.
Єва Балог пояснює: "Сушать перець на сонці, а потім у сушарці за температури не менше 28 градусів. Потім кришать ногами і несуть у млин".
Жителька села Валерія Шиттів розповіла Суспільному: "Кілограм меленої паприки коштує 200 гривень. З цього мішка вийде 15 кілограмів молотого перцю на продаж".
Спецію місцеві жителі використовують для приготування страв, а також продають.
Депутатка Великодобронської сільської ради Мар’яна Сенькіна пояснює: "Паприка — це приправа, змолота з сушеного м’ясистого перцю. Вирощують селяни нашої громади його гектарами. Вирощувати його, я б сказала, нелегко. Тому, що це досить примхлива культура. Вона потребує багато води. Добронська паприка вже стала брендом".
Мар’яна Сенькіна каже: за один сезон тут виготовляють до 200 тонн солодкої паприки.
До теми
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
- Книги, які найчастіше купували в Ужгороді від початку 2025 року
- Ветерани Закарпаття створили обласну команду з адаптивного спорту. Репортаж з тренування
- Снайпер, офіцер, бойовий командир ДПСУ Дмитро Полончак: "Гіршого за Бахмут пекла я не бачив. Але найгірше, що висновків ніхто не робить"
- Капелан Микола Багіров: «На війні Бога не ділять»
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів