Майже 200 тонн солодкої паприки у рік виготовляють жителі у селі на Закарпатті

Місцеві жителі сіють насіння навесні, перший урожай збирають влітку, а восени сушать і перемелюють паприку. Жителька Великої Доброні Єва Балог разом з родиною цьогоріч зібрала майже три сотні кілограмів перцю.
"На початку квітня ми сіємо насіння. А наприкінці травня висаджуємо розсаду, коли вона досягає 20-25 см. Перець постійно потрібно поливати, оприскувати і полоти. Зараз його сушать, перемелюють і збирають насіння на наступний сезон. Коли ми його зібрали, треба скласти в сітку, для того, щоб ми могли його висушити на сонці. Зараз ми його не нанизуємо, а складаємо в сітку", — каже жінка.
Єва Балог пояснює: "Сушать перець на сонці, а потім у сушарці за температури не менше 28 градусів. Потім кришать ногами і несуть у млин".
Жителька села Валерія Шиттів розповіла Суспільному: "Кілограм меленої паприки коштує 200 гривень. З цього мішка вийде 15 кілограмів молотого перцю на продаж".
Спецію місцеві жителі використовують для приготування страв, а також продають.
Депутатка Великодобронської сільської ради Мар’яна Сенькіна пояснює: "Паприка — це приправа, змолота з сушеного м’ясистого перцю. Вирощують селяни нашої громади його гектарами. Вирощувати його, я б сказала, нелегко. Тому, що це досить примхлива культура. Вона потребує багато води. Добронська паприка вже стала брендом".
Мар’яна Сенькіна каже: за один сезон тут виготовляють до 200 тонн солодкої паприки.
До теми
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- 12 замків Закарпаття: які з середньовічних фортець можна оглянути та які не пощадив час, люди і війни
- Археологічне відкриття на Закарпатті: у Берегові виявили руїни замку
- Стати кращою версією себе. Навіщо сучасні українські підлітки на два тижні виходять із зони комфорту й живуть без гаджетів у лісі
- Чому військові люблять котиків? Володя Попович «Котик»
- Закарпаття в експедиціях, архівах і на плівці: історія американського історика Джона Свонсона
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
До цієї новини немає коментарів