Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду

Студентам це потрібно, аби стати учасниками процесу народження вина і ще більше закохатися в професію. А для туристів це нагода побувати на найбільшому винограднику Закарпаття, та ще й додаткова атракція – побачити, як створюють продукт, що пропонують у регіоні на всіх дегустаціях.

Учасники відкритого збору винограду на Малій горі поділилися з кореспондентом Укрінформу враженнями після пів дня роботи.

ЖИТТЯ ВИНА ІЗСЕРЕДИНИ

Геннадій Вачиля

Геннадій Вачиля, директор виноробної компанії, каже, що суть події – дати студентам побачити красу та масштаб майбутньої професії. Це додатковий стимул для них, аби залишилися та розвивалися в ній, зазначає він.

Олеся Спіцина

Комерційна директорка виноробні Олеся Спіцина розповідає, що співпраця з вишами відбувається не вперше. Це системна робота, яку ведуть з майбутніми виноробами здебільшого у форматі семінарів. А сьогодні вперше виїхали на практикум, щоб показати студентам збір винограду, його переробку та подальшу обробку в промислових масштабах.

- Звичайно, у їхніх вузах їх вчать усьому в теорії, а тут вони можуть побачити, доторкнутися до створення вина ізсередини.

Олеся Спіцина розповідає, що наразі збирають виноград сорту Піно Нуар.

- Особливість цього сорту в тому, що він дуже делікатний, має маленьку плодоніжку, його важко збирати – тому його називають найбільш примхливим. А ще кажуть, що саме із Піно Нуар виходять шедевральні вина. Тож і ми очікуємо, що у нас із цього винограду вийде дуже смачне вино. Наші технологи кажуть, що рівень цукру наразі вже є досить високим, тож зможемо зробити витримані вина, і років за чотири-п’ять їх можна буде спробувати, – говорить вона.

Також студенти повинні побачити і відчути, що насправді процес збору урожаю на винограднику – це не тільки красиві картинки.

- На картинках, дійсно, все дуже легко – всі такі радісні, в сонячний день ходять між рядами та збирають повні корзини чи відра. Насправді, сам вихід на плантацію вже складний, бо це підйом. Відра з виноградом, корзини – важкі. Збір винограду – це досить важка робота. А ще додаються нюанси в залежності від сорту. Якщо Піно Нуар складно збирати через коротку плодоніжку, то після Мускату Оттонель дуже важко відмити руки. У цього сорту надзвичайно високий рівень цукру, з нього виготовляють сухе або напівсолодке вино, дуже ароматне та смачне.

МРІЮ, АБИ УКРАЇНУ ЗНАЛИ ЯК КРАЇНУ НЕ ЛИШЕ ЗЕРНА, А Й ВИНА

Студентові Максиму Москалю, утім, робота подобається. Юнак каже, що вже збирав виноград на дослідній ділянці університету, але нині – вперше на такому масштабному винограднику.

- Я вчуся в УжНУ на кафедрі агрономії, вивчаю виноградарство та виноробство. Це цікавий та дуже перспективний напрямок для нашого регіону. У нас є своя університетська плантація – там ми вчимося проводити обрізку, формування, обробку і звісно – збір ягоди. Але такі масштаби досі я не бачив. Хіба на картинках та відео. Сьогодні дізнався про нові сорти винограду, з якими ще ніколи не працював. Також дуже цікаво було побачити складські приміщення та резервуари, тобто повний цикл виробництва.

Максим розповідає, що звик працювати та добре знає сорт Совіньйон. Сьогодні він уперше працював із червоним виноградом.

- Це дуже корисні навички. Вони в крові у кожного закарпатця – когось вчив працювати з вином дідико, когось батько. Але тут це все інакше. Між домашнім та професійним виробництвом велика різниця. Тут це вже не стара ванна, в якій все перемелеться і потім збродить. Тут усе професійно.

Я мрію, додає насамкінець Максим, що з роками про нас – про Закарпаття, Україну загалом – знатимуть не лише як про країну зернових.

- Дуже надіюся, що ми вийдемо на той рівень, коли будемо конкурувати з європейськими винними країнами на світовому ринку, – каже хлопець.

ВИНОРОБСТВО – ПЕРСПЕКТИВНА ПРОФЕСІЯ

Інна Добоні

Викладачка Свалявського технічного фахового коледжу Національного університету харчових технологій Інна Добоні наголошує, що такий практикум дуже важливий для студентів.

- Ми розуміємо, що теорія без практики неможлива. Дуже добре, що тут молоді дають нагоду свої уміння та навички удосконалити. У нас в коледжі є мініцех, де вчимося переробляти виноград. Але не можна вивчати технологію, не знаючи, як виростає цей виноград. Як його правильно обрізати, підживлювати, доглядати, як правильно збирати – бо саме від якості сировини залежить якість майбутнього вина. Тому ми з радістю тут сьогодні зі своїми студентами.

Інна Добоні вважає: кожен закарпатець знає, що цей регіон – виноробна зона.

- Ми не можемо уявити життя без вина, без арочних насаджень, у нас кожен себе вважає виноробом певною мірою. Нині це одна із перспективних професій на Закарпатті. Зі зміною клімату, вважаю, у нас буде навіть більше сприятливих районів для виноробства – зони розширюватимуться.

Віталій Симочко

Зі свого боку завідувач кафедри плодоовочівництва та виноградарства Біологічного факультету Ужгородського нацуніверситету Віталій Симочко наголошує, що обмін досвідом між науковцями та виробниками – це завжди корисно обом сторонам.

- Університет нині готує фахівців, які мають теоретичні знання, а в цих умовах їхні навички розкриваються – студенти бачать, як може розвиватися виноградарство та виноробство як бізнес, що для цього потрібно, як вони можуть для цього використати свій фах та працювати згодом для себе, іміджу регіону та потреб держави. Тут вони бачать застосування своєї професії – це дуже цінно, – каже Віталій Симочко.

ЗБІР ВИНОГРАДУ – ЦІЛЕ МИСТЕЦТВО

Павло Ройко

До збору, окрім студентів, долучили також туристів, які знають та поважають закарпатське вино.

- Я вперше на зборі винограду на такому великому винограднику, – каже турист зі Львова Павло Ройко. – Це цікавий новий досвід для мене. Завжди було цікаво долучитися до процесу виноробства – от сьогодні, нарешті, отримав таку нагоду. Мене навчили, як правильно зрізати виноград. Насправді дуже захопливо, з одного боку, але я розумію, наскільки це важка праця і скільки люди докладають роботи, аби зібрати ці грона вручну, щоби потім зробити з нього вино. Тепер було б цікаво спробувати те вино, яке вийде саме з цього винограду за якийсь час.

Вікторія

Туристка Вікторія вже три роки живе в Берегові. Сама родом із Харкова.

- Чоловік любить робити вино для сім’ї з різних ягід, тому для нас сьогодні ця робота – це дуже гарний досвід. Ми дізналися, наприклад, що цукор повинен бути на певному рівні, кислотність. Нам виноград завжди весь смачний, а виявляється що його збір – це ціле мистецтво!

Виноградники на Малій Горі в Берегові - найбільше нині за площею насадження винограду на Закарпатті

Вікторія розповідає, що вони з чоловіком переїхали на Закарпаття після повномасштабного вторгнення росіян.

- Нам тут подобається, бо ми з великого міста, а тут усе поруч, тихо, спокійно. Ми бачимо ці виноградники на горі з міста і завжди хотіли тут побувати. Раніше, якщо чесно, купували завжди іноземні вина. Але відколи тут живемо і бачимо, як місцеві ставляться до вина, вживаємо українське вино. Це не тільки про патріотизм. Ми знаємо тепер, як люди люблять свою справу, як ставляться до вина, як їздять зі своїми винами на конкурси та беруть медалі в Європі. Це вражає.

Укрінформ, Тетяна Когутич, Мукачево

Фото Сергія Гудака