Шандор Шрайнер: «На Закарпатті є 55 церковних органів і 1 світський – в Ужгороді»

Інформацію про усі ці інструменти збирав із 2018 року музикант і реставратор оргáнів Шандор Шрайнер. Нещодавно в Ужгороді побачила світ його книжка «Оргáни Закарпаття» – унікальне краєзнавче видання, що фіксує існуючий стан інструментів, розповідає як про вже відреставровані оргáни, так і ті, що були з різних причин знищені й утрачені.

– Шандоре, ви обслуговуєте оргáни з 2010 року. Скільки закарпатських інструментів із того часу вам вдалося врятувати?

–  31, але загалом я брав участь у відновленні 37 оргáнів.

– Кажуть, ви є наймолодшим майстром із обслуговування трубних оргáнів в Україні. А скільки всього таких майстрів працює у нас?

– Всього в Україні нас є семеро і я – дійсно, наймолодший. Справа в тому, що у нас не готували майстрів із обслуговування трубних оргáнів, кожен із нас фактично випадково потрапляв у цю справу, як правило, маючи досвід налаштовування фортепіано. Я теж понад 15 років займався налаштовуванням інструментів у Косині, де й познайомився з директором Берегівської школи мистецтв Іштваном Бобалем. Саме ця людина попросила мене у 2010 році вперше оглянути і спробувати відновити оргáн у реформатській церкві Берегова. З цього все і почалося.

– Який із 56-ти оргáнів Закарпаття є найстарішим?

– Як не дивно, це оргáн з невеличкого села Округла у Тячівській громаді. Інструмент був побудований у церкві св. Фелікса ще у 1800 році. Клавіатура цього оргáна виготовлена з горіхового дерева, півтони з накладками – зі слонової кістки. Довгий час інструмент був недіючим, поступово з нього почали зникати деталі. Тоді єпископ-ординарій Мукачівської дієцезії Антал Майнек дав розпорядження демонтувати оргáн і перенести на зберігання до єпископату. А згодом виникла ідея відновити його в мукачівській каплиці св. Йосипа. Для реставрації запросили мене, я працював над цим інструментом з квітня до листопада 2021 року. Роботи було дуже багато, але тепер інструмент перебуває у належному робочому стані.

– А який із закарпатських оргáнів є найбільшим?

– Найбільший діє в Закарпатській обласній філармонії в Ужгороді. У цього інструмента – дуже цікава історія, яка починається з московського Большого театру. Там у 1913 році фахівці німецької фірми «Walcker Orgelbau» встановили великий оргáн, який в 1970-х роках був демонтований і замінений на електронний. Я не знаю, чому вони не відремонтували старий оргáн, адже він мав набагато краще звучання. Натомість старий інструмент у розібраному стані просто валявся на складі театру. Згодом з’явилося кілька бажаючих придбати цей інструмент, тож знадобилися значні зусилля кількох місцевих високих чиновників, аби Міністерство культури СРСР дозволило продати оргáн саме Закарпатській філармонії. Капітальний ремонт інструмента проводила чеська фірма «Rieger-Kloss». Її фахівці приїздили до Ужгорода, аби зробити необхідні акустичні заміри та спроєктувати його спеціально для сцени великої зали філармонії. Ремонтували його 2 роки, встановлювали в Ужгороді ще близько місяця, тож готовий наш оргáн був у червні 1974 року. Він складається з 2242 труб, частина яких (16 регістрів, тобто рядів труб) походить від інструменту з Большого театру. Понад 25 років за цим оргáном наглядав майстер Андрій Лешко. Колись, як я лише прийшов до філармонії на роботу як музикант, він привів мене наверх, до труб, показав, як інструмент працює. Я тоді, чесно кажучи, мало що зрозумів, навіть не міг уявити, що колись теж буду обслуговувати цей оргáн.

– Наскільки я знаю, ви на постійній основі обслуговуєте не лише оргáн Закарпатської філармонії, а й найбільший оргáн Україні – у Львівському будинку органної і камерної музики.

– Так, бо оргáн (особливо якщо він старовинний) – це дуже ніжний інструмент, який реагує навіть на зміну температури повітря. В ідеалі оргáн треба налаштовувати перед кожним концертом (особливо язичкові труби) – лише тоді він звучатиме ідеально. 

– В якому населеному пункті Закарпаття є найбільше оргáнів?

– В Ужгороді та Мукачеві є порівну по 3 оргáна. Різниця лише в тому, що в Ужгороді один із них – світський. Раніше кожна римсько-католицька і реформатська церква бажала мати оргáн, адже використання його величних і піднесених звуків робили месу особливо урочистим дійством. Але оргáн був (і залишається) інструментом дуже дорогим, тому його будівництво було для кожного храму історичною подією. Іноді громада роками збирала кошти на оргáн, в цьому допомагали меценати – саме тому на інструменті, як правило, залишали напис-спогад про те, на чиї кошти було його закуплено, хто його будував або ремонтував. Я теж за традицією залишаю в цьому переліку своє ім’я та дату оновлення.

– Чому про оргáни кажуть, що їх «будують»?

– Бо їх справді будують під кожну конкретну споруду. У цілому світі немає двох однакових оргáнів, навіть якщо вони виготовлені однією фірмою і в одному й тому ж році. Оргáн не можна було просто придбати і привезти до церкви. Фахівці фірми, в якій замовляли інструмент, приїздили, робили обміри, а потім монтували усі частини оргáна на місці. Це був складний процес, який не завжди був ідеальним. Наприклад, я бачив на Закарпатті церкви, в яких були неправильно побудовані оргáни: вони були надто маленькі для приміщень, звучали так, що у певних місцях споруди їх було майже не чути. 

– Історія якого закарпатського оргáну вам особливо запала в душу?

– Мені дуже подобається історія оргáну реформатської церкви у Тячеві. Ми вже згадували про те, що дорогий інструмент дарували церквам, як правило, заможні благодійники, але в цьому випадку оргáн у реформатській церкві Тячева з’явився завдяки бідному жебракові. Несімейний відлюдькуватий Йожеф Петрич жив у великій бідноті, жебракував під церквою. У 1853 році він сильно захворів і покликав до себе пастора, якого дуже здивував, коли віддав йому велику суму грошей з проханням побудувати на неї оргáн, а залишок витратити на інші потреби храму. До того часу, як був збудований оргáн, цей бідний чоловік не дожив, але його поховали з великою пошаною і досі пам’ятають про його вчинок. От бачите, навіть бідна людина може зробити велику справу, якщо захоче.

– У якому стані перебувають нині закарпатські оргáни?

– В останні роки ситуація почала покращуватися, чимало з тих оргáнів, які мовчали по 60 років, знову зазвучали. Можу сказати, що нині вже є більше відреставрованих, ніж недіючих. У римсько-католицьких церквах краю 17 оргáнів діють, 8-9 – потребують ремонту. У реформатських церквах звучать десь 20, але так само ще є 8, здається, які потребують ремонту. Нині я якраз працюю над ремонтом оргáну у реформатській церкві села Батрадь.

– Скільки коштує відновити недіючий оргáн?

– Все залежить від його стану, звичайно. Але це коштує зазвичай дуже дорого – мінімум кілька тисяч євро. Це при тому, що я намагаюся кожну деталь зберегти, відновити, почистити своїми силами. Якщо в інструменті відсутні деталі, відновлення коштуватиме ще дорожче.

– У вашій книжці згадуються також оргáни, які не збереглися до наших днів. Скільки таких є і чому вони були знищені?

– Я знайшов інформацію про 8 знищених церковних оргáнів на Закарпатті. Наприклад, у Великому Березному під час Другої світової війни снаряд потрапив у вежу римсько-католицької церкви Святої Трійці, знищивши й оргáн. У Чопі під час війни реформатську церкву підірвали повністю. Відомо, що там був оргáн (його видно на старовинній листівці), але інформації про нього, на жаль, не збереглося.

Листівка із зображенням знищеної реформатської церкви у Чопі

Саме тому я і зібрав усю інформацію про нині існуючі у нас оргáни – аби вони не були втрачені у майбутньому, аби вони були збережені, відреставровані і звучали для людей.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»    

Фото – з книжки «Оргáни Закарпаття» та сторінки Шандора Шрайнера у «Facebook»