Рівень освіти катастрофічний і лісу немає - проблеми деревообробної галузі Закарпаття
За її словами, освітній потенціал є передумовою економічної стійкості краю та України загалом.
“Якщо подивитись на рівень ЗНО по області, то це катастрофа катастроф, яку сором’язливо останніми роками ховають за ковідом, за війною. Постає питання кадрового потенціалу - з чим ми будемо вирівнюватися із Європою та як ми досягнемо цієї європейської стійкості?” - зазначила вона.
Другим фактором економічної стійкості, за словами Ірини Мацепури, є ресурс на розвиток, інвестиції та інновації.
За її словами, такі меседжі супроводжувались фото вирубаних лісів у інших країнах. Ймовірно, для більшої драматизації поточного стану лісу на Закарпатті.“53% області-- це ліс. Це поновлюваний ресурс, який протягом 80-100 років повертається. Однак у 2018-19 роках міжнародні аудитори, які перевіряють наше підприємство, почали звертати увагу, що у державі йде рекламна кампанія “не рубайте ліс”.
“А у 2020 році виявилось, що деревообробній галузі не вистачає сировини. Лісівники перестали виконувати план лісосічних робіт, який визначається на 10 років. Розрахункова лісосіка Закарпаття - 1,2-1,5 мільйона кубічних метрів лісу. У радянські часи вирубувалось 5-7 мільйонів кубометрів, зараз же на 1 листопада зрубано 700 тисяч кубометрів”, - зазначила депутатка. - “Підприємства виявились без роботи та почали працювати в одну зміну, бюджет опинився без податків. За даними лісогосподарського управління Держлісагентства 1,2 мільйона “недорубів” по Закарпатській області, 1,4 мільйона - по Івано-Франківській”.Як стверджує Ірина Мацепура, основна частина інвестицій у галузь є внутрішніми. Однак у 2019-2020 роках через активне залучення державою коштів у цінні папери курс валют впав на 15-18%. Через це експортери втратили обігові кошти та недоотримали прибутки. Регуляторні проблеми повторились із початком війни, коли у державі фактично діяли кілька валютних курсів - один готівковий, інший - для підприємців. Різниця між ними на початку повномасштабного вторгнення сягала 8 гривень. У результаті, як стверджує Ірина Мацепура, посилаючись на інтерв’ю заступника голови НБУ для Forbes, Національний банк витрачав мільярди гривень на місяць на підтримку карткового курсу замість підтримки вітчизняних виробників.
Ірина Бреза
До теми
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
- Книги, які найчастіше купували в Ужгороді від початку 2025 року
- Ветерани Закарпаття створили обласну команду з адаптивного спорту. Репортаж з тренування
- Снайпер, офіцер, бойовий командир ДПСУ Дмитро Полончак: "Гіршого за Бахмут пекла я не бачив. Але найгірше, що висновків ніхто не робить"
До цієї новини немає коментарів