Військово-історичні комплекси Лінії Арпада на Закарпатті і Лінії Бенеша в Чехії можуть співпрацювати (ФОТО)
Фортифікаційна концепція захисту кордонів виникла в Європі у ХХ ст. після розпаду у 1918 році Австро-Угорської імперії і проголошення нових держав. Поява більш удосконаленого виду озброєння і зміна тактики воєнних дій змусила військових інженерів переглянути методи захисту державних кордонів. Це вплинуло на розвиток фортифікації, на яку держави виділяли великі кошти. У тому числі Чехословаччина, яка мала непрості стосунки з Угорщиною, Польщею і Австрією. Тодішній міністр закордонних справ Едвард Бенеш підтримував ідею будівництва розгалуженої мережі бетонних і залізобетонних укріплень вздовж кордону із агресивними сусідами. На проєкт було виділено 10,8 млрд. крон. Найпотужніші об’єкти були розміщені по обидва боки Орліцких гір, а всю мережу німці назвали лінією Бенеша.
15 березня 1939 року нацистська Німеччина ввела в чеські землі війська і оголосила про створення протекторату Богемії і Моравії. Армія здалася і укріплення, які до кінця не були завершеними, не знадобилися. Підземелля і бункери збереглися до нашого часу, на їх місці створено музей.
Оборонну мережу у Східних Карпатах створили і угорські війська у 1939-1944 роках проти Червоної Армії. Простягалася вона майже на 600 кілометрів і була названа на честь легендарного полководця кочових племен «угрів» Арпада. Одним з найбільш укріплених вважався мукачівський напрямок. На ньому у с. Верхня Грабівниця знаходиться найбільший збережений з Другої світової війни фортифікаційний об’єкт в Україні – Бункер Лінії Арпада.
Делегація Закарпатської обласної ради цього року відвідала «Музей Буда» у Пардубіцькому Краї. Чеські політики здійснили візит у відповідь до військово-історичного комплексу на Закарпатті «Лінія Арпада». Адміністратори обох об’єктів- Лукаш Краткі і Іван Собран, а також голова Жденіївської ТГ Василь Култан домовилися про обмін досвідом, спільні історико-культурні та туристичні проєкти, які вони могли б реалізовувати в рамках партнерства.
Пресслужба Закарпатської обласної ради
До теми
- На Закарпатті та в Ужгороді оголошено штормове попередження через густий туман
- Освітяни Закарпаття пройшли у Франції стажування з підготовки кухарів та фахівців готельної справи
- Чому вовки й ведмеді дедалі частіше підходять до осель на Закарпатті — пояснив мисливствознавець Василь Агій
- Не лише лікування, а й турбота: на Закарпатті допомагають пораненим нацгвардійцям відновлюватися
- Доби запису, години аналізу: чому холтерівське моніторування – це набагато складніше, ніж здається?
- В Ужгороді потребують донорів крові з негативним резус-фактором
- «Це справа мого життя»: як старшокласник із Міжгірської громади виборює головні хімічні нагороди країни та світу
- Поверхня озера Синевир зменшилась у два рази: що з цим планують робити у Нацпарку
- В Ужгороді в Парку Перемоги висадили алею з 20 медоносних павловній
- Прикордонник Чопського загону Альмера про фронт, поранення та найважливіше вдома
- Врятував чотирьох побратимів від отруєння газом. Історію ужгородця Євгена розповіли в 101 окремій бригаді ТрО
- Кров для фронту, булочки для донорів. Як працює єдина на Закарпаття станція переливання крові
- Гойдалки на продуктовому ринку: як змінюються цінники в Україні та що відбувається на Закарпатті
- Сніг, паморозь і туман: у Карпати прийшла справжня зима (ФОТО)
- Коли серце втрачає ритм: як працює одне з найскладніших відділень Закарпатського кардіоцентру
- «Контракт 18-24» у дії: як 19-річна Марина «Скай» стала операторкою БпЛА
- Пеґас, Фенікс, Чапля і їх творець: мистецтвознавець Михайло Сирохман про творчу спадщину Володимира Щура
- За 9 місяців на Закарпатті зафіксували майже 3 тисячі інсультів: медики нагадують правила «МОЗОК»
- Кілька поїздів до Закарпаття та із області затримуються: які рейси та на скільки
- Знову вільно дихати й рухатися: як закарпатські кардіологи дарують серцю другий шанс
До цієї новини немає коментарів