Військово-історичні комплекси Лінії Арпада на Закарпатті і Лінії Бенеша в Чехії можуть співпрацювати (ФОТО)
Фортифікаційна концепція захисту кордонів виникла в Європі у ХХ ст. після розпаду у 1918 році Австро-Угорської імперії і проголошення нових держав. Поява більш удосконаленого виду озброєння і зміна тактики воєнних дій змусила військових інженерів переглянути методи захисту державних кордонів. Це вплинуло на розвиток фортифікації, на яку держави виділяли великі кошти. У тому числі Чехословаччина, яка мала непрості стосунки з Угорщиною, Польщею і Австрією. Тодішній міністр закордонних справ Едвард Бенеш підтримував ідею будівництва розгалуженої мережі бетонних і залізобетонних укріплень вздовж кордону із агресивними сусідами. На проєкт було виділено 10,8 млрд. крон. Найпотужніші об’єкти були розміщені по обидва боки Орліцких гір, а всю мережу німці назвали лінією Бенеша.
15 березня 1939 року нацистська Німеччина ввела в чеські землі війська і оголосила про створення протекторату Богемії і Моравії. Армія здалася і укріплення, які до кінця не були завершеними, не знадобилися. Підземелля і бункери збереглися до нашого часу, на їх місці створено музей.
Оборонну мережу у Східних Карпатах створили і угорські війська у 1939-1944 роках проти Червоної Армії. Простягалася вона майже на 600 кілометрів і була названа на честь легендарного полководця кочових племен «угрів» Арпада. Одним з найбільш укріплених вважався мукачівський напрямок. На ньому у с. Верхня Грабівниця знаходиться найбільший збережений з Другої світової війни фортифікаційний об’єкт в Україні – Бункер Лінії Арпада.
Делегація Закарпатської обласної ради цього року відвідала «Музей Буда» у Пардубіцькому Краї. Чеські політики здійснили візит у відповідь до військово-історичного комплексу на Закарпатті «Лінія Арпада». Адміністратори обох об’єктів- Лукаш Краткі і Іван Собран, а також голова Жденіївської ТГ Василь Култан домовилися про обмін досвідом, спільні історико-культурні та туристичні проєкти, які вони могли б реалізовувати в рамках партнерства.
Пресслужба Закарпатської обласної ради
До теми
- У Карпати прийшла зима: Чорногора вкрилася першим снігом
- Увага! Боротьба з небезпечною амброзією полинолистою – справа всіх і кожного!
- Помер закарпатський фольклорист і літературознавець Іван Хланта
- «Вранці ми підняли дрон, а ворожої техніки вже не було»: історія дронаря самохідного артилерійського дивізіону 128-ї бригади з позивним Сармат
- Опора для воїнів і громади: Жіноче обличчя закарпатського волонтерського руху
- Чотири ротації та десятки бойових завдань: історія прикордонника Чопського загону «Фрозена»
- «Студент», який рано подорослішав: історія прикордонника Мукачівського загону Олександра
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- Голоси, яким довіряють: Історії успіху лідерок закарпатських медіа у спецпроєкті «Успішні жінки Закарпаття – 2026»
- Коли серце не може чекати: як кардіохірурги Закарпаття проводять надскладні втручання
- «Хай залишиться часточка його душі»: до архіву Закарпаття передали листи поета Івана Колоса
- Нова пастка для літніх краян: Як аферисти дурять пенсіонерів Закарпаття фейковими анкетами
- Ян Непомуцький в Ужгороді: історія найстарішого пам’ятника міста під відкритим небом
- Чому міліють річки Закарпаття та як це впливає на водойми
- «Позич до завтра»: закарпатців попереджають про масові зломи акаунтів у Telegram та соцмережах
- Сила, що зцілює та надихає: Історії успіху закарпатських лідерок у медичній сфері
- «Бограч-index» – вересень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на – 3,5%
- Невідомі дзвінки та «пастки» аферистів: Як закарпатцям розпізнати шахрайство із SIM-карткою
- Сьогодні — Воздвиження Хреста Господнього: історія свята, традиції, заборони та прикмети
- Від водія до бойового підрозділу: історія ужгородця «Бобра», який п’ять місяців тримав позиції на Харківщині
До цієї новини немає коментарів