Коли розмовляли закарпатською, угорською по раціях, то у росіян, мабуть, був шок. Історія угорця, який захищає Україну

Народився військовослужбовець в Ужгороді. Розповідає: "Я етнічний угорець і все життя проживаю на Закарпатті. Батько мій угорець, а мама словачка". Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Жолт Ладані пішов до військкомату. Каже: "Там була купа народу. Довелося попросити товаришів, аби посприяли, бо одних брали, інших ні. Мені допомогли – і в перший же день нас відправили. Страшно не було, я був готовий до цього. 8 березня 2022 року я став до лав ЗСУ".

Військовослужбовець захищав Україну на Донецькому, згодом — на Харківському напрямку. Чоловік розповідає: "Коли ми були на позиціях, там до всіх ставилися однаково, ніхто нічим не вирізнявся. Ми підтримували один одного, не зважаючи на те, мусульманин ти чи іншої віри. Кому треба помолитися – молиться, всі ставляться до цього з розумінням".

"Наш закарпатський говір цікавий, тому бійці з Києва, Харкова та інших регіонів не дуже розуміли деякі слова. Ми над ними жартували, але згодом вони й самі потрохи теж почали так розмовляти. Хлопці потім старалися нам відповідати так само: хоч ламаною, але угорською. Коли ми розмовляли закарпатською говіркою, а деколи навіть угорською мовою по раціях, то у росіян, мабуть, взагалі був шок, бо ж рації усі прослуховуються", — каже Жолт Ладані.

Про ситуацію на фронті каже так: "Були втрати, підривалися на мінах, потрапляли в засідку. Хорошого було мало. Звісно, переживати це важко, трохи підриває бойовий дух, але люди тримаються. У колективі ми усі дружимо. З цими людьми я провів немало часу, усі звикли один до одного, виручали".

"Я вірю в нашу перемогу! Це 100 відсотків, але чи скоро вона буде – не готовий сказати", — додав військовий.