500 окопних свічок для військових та жителів Херсону зробили одинадцятикласники в Ужгороді
500 окопних свічок для військових та жителів Херсону зробили одинадцятикласники Лінгвістичної гімназії імені Тараса Шевченка в Ужгороді. Про це 6 грудня повідомила кореспондентам Суспільного педагогиня-організаторка гімназії Світлана Тодер.
Учні Лінгвістичної гімназії допомагають ЗСУ з 2014 року. Школярі на благодійних ярмарках збирають гроші та передають військовим. Окопні свічки виготовляють вперше. Долучилися три одинадцяті класи, це близько 90-та учнів, — розповідає педагогиня-організаторка Світлана Тодер.
“З лютого вже були три великі збори харчів та іграшок для дітей та людей з деокупованих територій. Учні самі приносять речі з дому, так само і вчителі. Останні два відправлення в нас були у Херсон та Миколаївську область. Вчителі активно долучаються до збору речей для освітян із деокупованого Херсону. Це те, що зараз на часі. Свічки окопні ми зараз робимо вперше. Впродовж цих років ми це не робили, але ініціативу учнів вирішили підтримати", — йдеться у інтерв'ю.
-->
До теми
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів