Стрічку про історію лемків в Ужанській долині презентували на Закарпатті

— Територія розселення лемків сягає не тільки Закарпаття, а й східної Словаччини і трошки ширшого загалу, тому ми задумали, що головною героїнею цього фільму стала молода дівчина зі Словаччини, — розповів Varosh Андрій Вишняк, голова правління «Центру громадських ініціатив», — а її бабуся — уродженка Перечина, і вона хоче більше дізнатися про батьківщину бабусі і про історію цієї землі. За сюжетом ця дівчина звертається до нашої організації по допомогу і відбувається такий невеличкий екскурс з нею по Ужанській долині: Невицький замок, в Перечині вона відвідує гору Гурку, центр міста, краєзнавчий музей, “Лемківську садибу”. Весь сюжет зав’язаний на цьому. Водночас це і промоція цих туристичних об’єктів, фольклорних колективів, промоція нашої громади. Тому через цей фільм ми хотіли показати не тільки історію лемків і місцевого населення, але і показати теперішній стан нашої громади і її привабливість.



Ми дозволили собі показати близькість культур, близькість української і словацької мов, — каже Андрій Вишняк. — Головна героїня розмовляє словацькою мовою, а в Перечині до неї звертаються українською. Тому немає великою перестороги у спілкуванні між нами. Стрічка важлива і для самих закарпатців, для розуміння того, що в нас дуже багато культур змішано і ми дуже близькі один одному. Дуже багато родин пережили те, що родина була на Закарпатті, а тепер живуть у Словаччині і навпаки — такі родинні моменти нормальні. Це, можливо, закид на те, що для України, яка йде в Євросоюз, це нормально.



Створили стрічку “Лемки. Слідами предків” у рамках реалізації БФ “Центр громадських ініціатив” проєкту транскордонної співпраці. За словами голови правління фонду, фінансований проєкт програмою “Україна-Угорщина-Словаччина-Румунія”. Разом з партнерами зі Словаччини вони реалізовували проєкт з цілою низкою заходів: придбання котла для опалення музею в Перечині, і реставраційні роботи в музеї “Лемківська садиба”, і діалог між фольклорними колективами з нашими партнерами зі Словаччини.
— В рамках проєкту ми провели в Перечині етнофестиваль. Фільм був частиною цього обширного проєкту, — каже Андрій Вишняк. — До зйомок фільму ми залучали, і там є їхні коментарі і директора Закарпатського обласного музею архітектури і побуту, директора музею в Перечині, місцевих жителів — і все це намагалися відобразити в такій невеликій стрічці.
Тривалість стрічки — 28 хв. Сценарій та задум фільму належить Йосипу Чуприку, випускнику Перечинської школи-інтернату, який здобув режисерську освіту в Інституті культури в Києві.
Varosh,
Фото: Юрій Готра
До теми
- На річках Закарпаття очікується подальше зниження водності
- 10 найкращих шкіл на Закарпатті за результатами НМТ-2026
- Закарпаття разом із Румунією впроваджує новий освітній проєкт у сфері STEM та історії
- На Закарпатті 24–25 серпня зберігатиметься висока та надзвичайна пожежна небезпека
- Перші прапори незалежної України в Ужгороді: як це було
- Річки Закарпаття міліють: водність окремих басейнів впала до 17% (ФОТО)
- На Закарпатті приготували найбільший в Україні медівник
- Вакансій майже втричі більше, ніж офіційно зареєстрованих безробітних: кого найбільше шукають роботодавці на Закарпатті
- На Закарпатті протягом трьох наступних днів прогнозують сильну спеку до +39°
- В Ужгороді зафіксували новий температурний рекорд
- Поки в Україні зростає кількість шлюбів, на Закарпатті побільшало розлучень через ДРАЦС
- На Закарпатті смертність удвічі перевищує народжуваність: статистика за перше півріччя 2026 року
- В Ужгороді покажуть документальний фільм про евакуацію цивільних із прифронтової Костянтинівки
- Ветеранський туризм на Закарпатті: між гостинністю та системними бар'єрами
- «Український балкон» у Стару Європу: яким побачив Закарпаття німецький репортер у 1930-х
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів