Одяг для надзвичайників та Міноборони шиють на релокованому підприємстві у Мукачеві

Спецодяг для "Метінвест", "ДТЕК", "Енергоатом", "Нафтогаз", Державної служби з надзвичайних ситуацій та Міністерства оборони шиють на релокованому підприємстві в Мукачеві. Про це розповів Суспільному його директор Андрій Головко. Переїхали вони з Харкова у квітні 2022 року, а процес виробництва розпочали в липні.
Працівники релокованого швейного підприємства з Харкова спаюють між собою елементи вологозахисного костюма. Відповідальний за цей процес й Олександр Звольський. Розповідає: переїхав до Мукачева з Києва з початком повномасштабного вторгнення. "Спочатку наш закрійник вирізає деталі тканини і ми їх між собою спаюємо, щоб отримати готовий виріб. Обрав професію випадково. Побачив оголошення на сайті. Я проживав поряд. Мені пішки до роботи йти 5 хвилин. Я ж переїхав у Мукачево й мені потрібна була робота. Це було неочікувано й для мене також. Я спробував й мені все сподобалося", — ділиться чоловік.
Начальниця виробництва вологозахисного одягу цього підприємства Ірина Шкляр розповідає: шиють захисні плащі та костюми, а також мають власну розробку забрідного костюму. За зміну, каже Ірина, виготовляють від сорока до сімдесяти таких виробів. "Унікальність цих костюмів в тому, що комбінезон припаюється до гумових чобіт. Чоботи можуть бути з різними ступенями захисту. Можуть бути з металевими підносками, з антипрокольною устілкою, або без них. Дивлячись для яких робіт потрібно. Крій робимо тут. Він ділиться одразу на кілька операцій. Щось йде на нанесення світловідбивальної стрічки та логотипів, щось йде на фурнітуру та заготовки, щось йде на паяльні машини на заготовки, щось йде на швейні машини. Основні шви, через які може потрапляти всередину волога, вони обробляються на спаювальних станках і шов виходить герметичний", — розповіла жінка.
Працівниця швейного підприємства Жанна Філатова шиє захисні костюми від початку до кінця. "Є такі новини, на які йде три години, а є такі, на які йде чотири години. Це все залежить від складності костюма, бо є зимові моделі, а є літні. Зимові йдуть на утеплювачах. І тканини різні. Тканини є вологостійкі , жаростійкі. А це плащі для металургів, жаровідштовхувальні. Тканина для них відштовхує жар. Вона на підкладці йде, ця тканина. Плащі шиємо довгі, на підкладці", — ділиться жінка.
Зараз працівники відшивають й форму для військовий. Розповідає начальник виробництва захисного одягу підприємства Володимир Курах. Відзначає він й збільшення кількості замовлень. "І це добре, бо це означає, що країна живе, що країна працює, незважаючи на війну. Наша робота є нашим вкладом у майбутню перемогу. Те, що вона буде, я не маю жодного сумніву. Техпроцес пошиття спеціального одягу такий самий, як і техпроцес пошиття звичайного одягу. Звичайно використовуються деякі спеціальні швейні машинки, які не використовуються при виробництві модельного одягу", — каже чоловік
Ірина Бадер працює на підприємстві контролеркою з якості готових виробів. Розповідає, що робить з виробами, на яких бачить брак. "Віддаю дівчатам і вони все виправляють, але браку дуже мало. Добре шиють. Це у нас іде наліпка й вона відклеїлася, то я вручну її приклеїла. Я перевіряю кожен виріб від початку до кінця. Перевіряю на брак полотно та пошиття", — ділиться контролерка.
Це підприємство релокувалося в Мукачево у квітні минулого року, шити спецодяг почали в липні. Розповідає його директор Андрій Головко. "Перевезли обладнання, частково з нами переїхали наші люди. Вони тут працюють і допомогли нам тут все запустити. З трьох груп людей наше підприємство складається: з наших працівників з Харкова, з місцевих жителів та з вимушено переміщених осіб. Працює близько сорока людей і ми продовжуємо наймати працівників, бо замовлень багато. Виробляємо спеціальний захисний одяг для різних великих підприємств України: "Метінвест", "ДТЕК", "Енергоатом", "Нафтогаз". Також для держустанов: Державна служба з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони", — розповів чоловік.
За словами Андрія Головка, частина обладнання та працівників залишилися в Харкові, тож, вони шиють спецодяг й там. Разом на двох підприємствах з початку повномасштабного вторгнення відшили близько 16-ти тисяч одиниць захисного.
До теми
- “Дитина кожного дня просить тата”: історії жінок, чиї рідні зникли безвісти
- Лісівники висадили дуби у центрі селища Дубове на Закарпатті (ФОТО)
- Закарпатський обласний кардіоцентр долучився до міжнародної акції “16 днів проти насильства”
- Ужгородець Назар Тафій волонтерить на потреби війська та пише наукову роботу про збірку Андрія Любки
- На Закарпатті створили дорожні карти допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства
- Любить географію та історію: як на Закарпатті живе хлопчик з міодистрофією Дюшена Денис Халус
- 10 тисяч подарунків планують зібрати в благодійному фонді "Сім’я Христа"
- Ще одна родина з Дніпропетровської області знайшла прихисток на Закарпатті
- «Ремонтуємо навіть натівську зброю, до якої немає інструкцій…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- Від роботи в газовій службі на Сумщині до проєкту про видатних жінок Закарпаття: історія майстрині Галини Комендант
- Заготівля майбутнього лісу: у Карпатах лісівники зібрали понад 1100 кг насіння бука
- На Закарпатті втілюють міжнародний проєкт для покращення ментального здоров’я молоді в освіті
- У Закарпатському кардіоцентрі виконали унікальну операцію, що рятує від раптової смерті в молодому віці РЕПОРТАЖ
- Сила землі та спільноти: три історії переселенців, які знайшли новий дім у Нижньому Селищі на Закарпатті
- У Закарпатському кардіоцентрі проводять унікальні операції
- 1000 гігієнічних наборів хочуть зібрати для військових на Закарпатті до свята Миколая
- «У мене помінялося ставлення до росіян. На початку повномасштабки була ненависть, а тепер з’явилося презирство…» Історія бійця 128-ї бригади Роланда
- Символічне «мільярдне» дерево на Закарпатті зростатиме у парку Ужгородського національного університету
- Позивний «Трамп» - Віктор з Страбичова пройшов шлях від солдата до капітана у 101-й окремій бригаді територіальної оборони Закарпаття
- «До війни я випікав у ресторані «Наполеони» й «Медовики», а зараз у нас найпопулярніший – вафельний торт зі згущонкою». Історія бійця 128-ї бригади Богдана

До цієї новини немає коментарів