Одяг для надзвичайників та Міноборони шиють на релокованому підприємстві у Мукачеві

Спецодяг для "Метінвест", "ДТЕК", "Енергоатом", "Нафтогаз", Державної служби з надзвичайних ситуацій та Міністерства оборони шиють на релокованому підприємстві в Мукачеві. Про це розповів Суспільному його директор Андрій Головко. Переїхали вони з Харкова у квітні 2022 року, а процес виробництва розпочали в липні.
Працівники релокованого швейного підприємства з Харкова спаюють між собою елементи вологозахисного костюма. Відповідальний за цей процес й Олександр Звольський. Розповідає: переїхав до Мукачева з Києва з початком повномасштабного вторгнення. "Спочатку наш закрійник вирізає деталі тканини і ми їх між собою спаюємо, щоб отримати готовий виріб. Обрав професію випадково. Побачив оголошення на сайті. Я проживав поряд. Мені пішки до роботи йти 5 хвилин. Я ж переїхав у Мукачево й мені потрібна була робота. Це було неочікувано й для мене також. Я спробував й мені все сподобалося", — ділиться чоловік.
Начальниця виробництва вологозахисного одягу цього підприємства Ірина Шкляр розповідає: шиють захисні плащі та костюми, а також мають власну розробку забрідного костюму. За зміну, каже Ірина, виготовляють від сорока до сімдесяти таких виробів. "Унікальність цих костюмів в тому, що комбінезон припаюється до гумових чобіт. Чоботи можуть бути з різними ступенями захисту. Можуть бути з металевими підносками, з антипрокольною устілкою, або без них. Дивлячись для яких робіт потрібно. Крій робимо тут. Він ділиться одразу на кілька операцій. Щось йде на нанесення світловідбивальної стрічки та логотипів, щось йде на фурнітуру та заготовки, щось йде на паяльні машини на заготовки, щось йде на швейні машини. Основні шви, через які може потрапляти всередину волога, вони обробляються на спаювальних станках і шов виходить герметичний", — розповіла жінка.
Працівниця швейного підприємства Жанна Філатова шиє захисні костюми від початку до кінця. "Є такі новини, на які йде три години, а є такі, на які йде чотири години. Це все залежить від складності костюма, бо є зимові моделі, а є літні. Зимові йдуть на утеплювачах. І тканини різні. Тканини є вологостійкі , жаростійкі. А це плащі для металургів, жаровідштовхувальні. Тканина для них відштовхує жар. Вона на підкладці йде, ця тканина. Плащі шиємо довгі, на підкладці", — ділиться жінка.
Зараз працівники відшивають й форму для військовий. Розповідає начальник виробництва захисного одягу підприємства Володимир Курах. Відзначає він й збільшення кількості замовлень. "І це добре, бо це означає, що країна живе, що країна працює, незважаючи на війну. Наша робота є нашим вкладом у майбутню перемогу. Те, що вона буде, я не маю жодного сумніву. Техпроцес пошиття спеціального одягу такий самий, як і техпроцес пошиття звичайного одягу. Звичайно використовуються деякі спеціальні швейні машинки, які не використовуються при виробництві модельного одягу", — каже чоловік
Ірина Бадер працює на підприємстві контролеркою з якості готових виробів. Розповідає, що робить з виробами, на яких бачить брак. "Віддаю дівчатам і вони все виправляють, але браку дуже мало. Добре шиють. Це у нас іде наліпка й вона відклеїлася, то я вручну її приклеїла. Я перевіряю кожен виріб від початку до кінця. Перевіряю на брак полотно та пошиття", — ділиться контролерка.
Це підприємство релокувалося в Мукачево у квітні минулого року, шити спецодяг почали в липні. Розповідає його директор Андрій Головко. "Перевезли обладнання, частково з нами переїхали наші люди. Вони тут працюють і допомогли нам тут все запустити. З трьох груп людей наше підприємство складається: з наших працівників з Харкова, з місцевих жителів та з вимушено переміщених осіб. Працює близько сорока людей і ми продовжуємо наймати працівників, бо замовлень багато. Виробляємо спеціальний захисний одяг для різних великих підприємств України: "Метінвест", "ДТЕК", "Енергоатом", "Нафтогаз". Також для держустанов: Державна служба з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони", — розповів чоловік.
За словами Андрія Головка, частина обладнання та працівників залишилися в Харкові, тож, вони шиють спецодяг й там. Разом на двох підприємствах з початку повномасштабного вторгнення відшили близько 16-ти тисяч одиниць захисного.
До теми
- Шлях пацієнта: від першого симптому до стентування у кардіоцентрі
- "Того дня мені довелося пройти 5 км, частину цього шляху я тягнув пораненого побратима": історія бійця 128-ї бригади
- У четвер в Ужгороді згадають героя-прикордонника Віктора Синька
- На Закарпатті реалізують проєкт із розвитку підтриманого проживання у громадах
- Стратегія, партнери і сонячна лікарня: як Ясінянська громада системно будує розвиток
- Спогади закарпатських ліквідаторів до 40-х роковин аварії на ЧАЕС
- "Кілька разів ворожа піхота застрибувала в наші траншеї". Історія командира роти 128 бригади, який безвилазно пробув на позиціях 343 дні
- «Бограч-index» – квітень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на +3 %
- Курси командирів маневрених родів військ в США – закарпатець, єдиний представник з України, розповів про свій шлях в ЗСУ
- Під час «Сакура фесту» в Ужгороді на військо зібрали понад 1,2 млн грн
- На Закарпатті завтра прогнозують сильні заморозки
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- "Ворог веде себе не по-людськи. Це скотина в обличчі людини": боєць 128 бригади Олександр з позивним Айдар
- 112 учасників, 115 000 грн для ЗСУ: Tolk взяв участь в Uzhhorod Half Marathon 2026 як найбільша команда півмарафону
- «90% пацієнтів можуть чекати»: як працює кардіохірургія на Закарпатті
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста

До цієї новини немає коментарів