У Карпатах масово всихають смереки. Яка причина?
До речі, на Західній Україні ялина більш відома як «смерека». Вона стала своєрідним вічнозеленим символом Карпат. Походження смереки пов’язують із постійним присмерком (недостатньою кількістю світла), що панує в темнохвойних ялинових насадженнях.
У світі відомо близько 40 видів роду ялини. Це один із найбагатших у видовому відношенні родів серед шпилькових. Лише рід сосни представлено ширше.
Однак, ця порода дерев є й найпроблемнішою в регіоні. Масове всихання смереки – тенденція для Карпат. Найбільше проблема торкається Львівщини.
По всьому Карпатському регіону близько 426 тисяч гектарів всихаючих ялинників, з яких третина припадає на Закарпатську область. Ще жодна смерека, що почала усихати, не відродилася.
Що ж спровокувало таку екокатастрофу?
Вік: більшість усихаючих ялинників – це виснажені дерева, віком від 80 до 210 років. Вони просто відмирають, бо прийшов їх біологічний вік.
Температура: середньорічна температура в Карпатах піднялася на 1-2 градуси, сума активних температур також зросла. А ялина, не забуваймо, – це північна порода, вона любить холод і помірну вологість.
Шкідники: ослаблені дерева стають більш уразливі до хвороб. Основний ворог ялини в Карпатах – це короїд типограф. Він паразитує під корою. Також – коренева губка, грибок, що пошкоджує гнилизною кореневу систему і доходить навіть до стовбура.
Останніми роками надмірні засухи влітку ослаблюють дерева, а затяжні дощі, що приходять на зміну, перезволожують поверхневий шар грунту, в який укорінені смереки. Тоді перший сильний вітер для смерекових лісів стає руйнівним. Їх просто вивертає. Тому лісівник у місцях природного поновлення лісостану насаджують листяні породи – бук або явір, які мають стрижневу кореневу систему. Вони сплетуться корінням і “триматимуть” смереки на пагорбах. Такий ліс буде сильніший. Тому, можна говорити, що у майбутньому смерекові ліси Карпат виглядатимуть саме так: переважатимуть ялинники, але “розбавлені” буками та яворами.
Карпатський лісовий офіс
До теми
- Ян Непомуцький в Ужгороді: історія найстарішого пам’ятника міста під відкритим небом
- Сьогодні — Воздвиження Хреста Господнього: історія свята, традиції, заборони та прикмети
- Від водія до бойового підрозділу: історія ужгородця «Бобра», який п’ять місяців тримав позиції на Харківщині
- Від пластилінових героїв до кінних прогулянок: для дітей захисників влаштували особливий день
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- Від кухні — до «Вампіра»: історія прикордонника «Рататуя», який опанував бойові бомбери
- На річках Закарпаття очікується подальше зниження водності
- Від журналіста до командира роти: історія воїна 101-ї бригади ТрО Закарпаття з позивним «Редактор»
- У Будапешті викрали вже другу мініскульптурку Михайла Колодка
- «Військовий не завжди розуміє, що переживає стрес»: інтерв'ю з 23-річною військовослужбовицею 128 бригади
- Карпати очима прикордонників: краєвиди, які захоплюють за будь-якої погоди
- «Залишити побратима я не міг»: історія прикордонника «Агента», який урятував військового під вогнем
- Ірина Риляк: "Все неможливе - можливе. Питання лише в тому, чи готові ми вирости до власних можливостей"
- У Карпатському біосферному заповіднику вже готуються до зими: для тварин заготовляють корми та облаштовують годівниці
- 10 найкращих шкіл на Закарпатті за результатами НМТ-2026
- Енергетична стійкість Закарпаття: як Tolk та фонд «Благо» допомагають споживачам готуватися до осінньо-зимового періоду
- Закарпаття разом із Румунією впроваджує новий освітній проєкт у сфері STEM та історії
- Чотирилапий напарник Віскі допомагає прикордоннику Віктору Ходаничу виявляти зброю та вибухівку
- Гвардійці 26 Закарпатського полку відпрацьовують ураження повітряних цілей роботизованим комплексом
- Жінки, що змінюють Закарпаття: Новий випуск журналу «Успішні Жінки Закарпаття 2026» уже побачив світ
До цієї новини немає коментарів