У Карпатах масово всихають смереки. Яка причина?
До речі, на Західній Україні ялина більш відома як «смерека». Вона стала своєрідним вічнозеленим символом Карпат. Походження смереки пов’язують із постійним присмерком (недостатньою кількістю світла), що панує в темнохвойних ялинових насадженнях.
У світі відомо близько 40 видів роду ялини. Це один із найбагатших у видовому відношенні родів серед шпилькових. Лише рід сосни представлено ширше.
Однак, ця порода дерев є й найпроблемнішою в регіоні. Масове всихання смереки – тенденція для Карпат. Найбільше проблема торкається Львівщини.
По всьому Карпатському регіону близько 426 тисяч гектарів всихаючих ялинників, з яких третина припадає на Закарпатську область. Ще жодна смерека, що почала усихати, не відродилася.
Що ж спровокувало таку екокатастрофу?
Вік: більшість усихаючих ялинників – це виснажені дерева, віком від 80 до 210 років. Вони просто відмирають, бо прийшов їх біологічний вік.
Температура: середньорічна температура в Карпатах піднялася на 1-2 градуси, сума активних температур також зросла. А ялина, не забуваймо, – це північна порода, вона любить холод і помірну вологість.
Шкідники: ослаблені дерева стають більш уразливі до хвороб. Основний ворог ялини в Карпатах – це короїд типограф. Він паразитує під корою. Також – коренева губка, грибок, що пошкоджує гнилизною кореневу систему і доходить навіть до стовбура.
Останніми роками надмірні засухи влітку ослаблюють дерева, а затяжні дощі, що приходять на зміну, перезволожують поверхневий шар грунту, в який укорінені смереки. Тоді перший сильний вітер для смерекових лісів стає руйнівним. Їх просто вивертає. Тому лісівник у місцях природного поновлення лісостану насаджують листяні породи – бук або явір, які мають стрижневу кореневу систему. Вони сплетуться корінням і “триматимуть” смереки на пагорбах. Такий ліс буде сильніший. Тому, можна говорити, що у майбутньому смерекові ліси Карпат виглядатимуть саме так: переважатимуть ялинники, але “розбавлені” буками та яворами.
Карпатський лісовий офіс
До теми
- «Це справа мого життя»: як старшокласник із Міжгірської громади виборює головні хімічні нагороди країни та світу
- В Ужгороді потребують донорів крові з негативним резус-фактором
- Поверхня озера Синевир зменшилась у два рази: що з цим планують робити у Нацпарку
- В Ужгороді в Парку Перемоги висадили алею з 20 медоносних павловній
- Прикордонник Чопського загону Альмера про фронт, поранення та найважливіше вдома
- Врятував чотирьох побратимів від отруєння газом. Історію ужгородця Євгена розповіли в 101 окремій бригаді ТрО
- Кров для фронту, булочки для донорів. Як працює єдина на Закарпаття станція переливання крові
- Гойдалки на продуктовому ринку: як змінюються цінники в Україні та що відбувається на Закарпатті
- Сніг, паморозь і туман: у Карпати прийшла справжня зима (ФОТО)
- Коли серце втрачає ритм: як працює одне з найскладніших відділень Закарпатського кардіоцентру
- «Контракт 18-24» у дії: як 19-річна Марина «Скай» стала операторкою БпЛА
- Пеґас, Фенікс, Чапля і їх творець: мистецтвознавець Михайло Сирохман про творчу спадщину Володимира Щура
- За 9 місяців на Закарпатті зафіксували майже 3 тисячі інсультів: медики нагадують правила «МОЗОК»
- Кілька поїздів до Закарпаття та із області затримуються: які рейси та на скільки
- Знову вільно дихати й рухатися: як закарпатські кардіологи дарують серцю другий шанс
- На Закарпатті готуються до Дня вшанування пам’яті померлих
- Закарпатські рятувальники нагадують про безпеку у поминальні дні
- 132 вчителів шукають на Закарпатті: які саме фахівці потрібні
- На Закарпатті до середини листопада зберігатиметься низька водність у річках
- Чому закарпатці не завжди можуть пройти безоплатну КТ: НСЗУ оприлюднила результати перевірки
До цієї новини немає коментарів