У Карпатах масово всихають смереки. Яка причина?
До речі, на Західній Україні ялина більш відома як «смерека». Вона стала своєрідним вічнозеленим символом Карпат. Походження смереки пов’язують із постійним присмерком (недостатньою кількістю світла), що панує в темнохвойних ялинових насадженнях.
У світі відомо близько 40 видів роду ялини. Це один із найбагатших у видовому відношенні родів серед шпилькових. Лише рід сосни представлено ширше.
Однак, ця порода дерев є й найпроблемнішою в регіоні. Масове всихання смереки – тенденція для Карпат. Найбільше проблема торкається Львівщини.
По всьому Карпатському регіону близько 426 тисяч гектарів всихаючих ялинників, з яких третина припадає на Закарпатську область. Ще жодна смерека, що почала усихати, не відродилася.
Що ж спровокувало таку екокатастрофу?
Вік: більшість усихаючих ялинників – це виснажені дерева, віком від 80 до 210 років. Вони просто відмирають, бо прийшов їх біологічний вік.
Температура: середньорічна температура в Карпатах піднялася на 1-2 градуси, сума активних температур також зросла. А ялина, не забуваймо, – це північна порода, вона любить холод і помірну вологість.
Шкідники: ослаблені дерева стають більш уразливі до хвороб. Основний ворог ялини в Карпатах – це короїд типограф. Він паразитує під корою. Також – коренева губка, грибок, що пошкоджує гнилизною кореневу систему і доходить навіть до стовбура.
Останніми роками надмірні засухи влітку ослаблюють дерева, а затяжні дощі, що приходять на зміну, перезволожують поверхневий шар грунту, в який укорінені смереки. Тоді перший сильний вітер для смерекових лісів стає руйнівним. Їх просто вивертає. Тому лісівник у місцях природного поновлення лісостану насаджують листяні породи – бук або явір, які мають стрижневу кореневу систему. Вони сплетуться корінням і “триматимуть” смереки на пагорбах. Такий ліс буде сильніший. Тому, можна говорити, що у майбутньому смерекові ліси Карпат виглядатимуть саме так: переважатимуть ялинники, але “розбавлені” буками та яворами.
Карпатський лісовий офіс
До теми
- Опора для воїнів і громади: Жіноче обличчя закарпатського волонтерського руху
- Чотири ротації та десятки бойових завдань: історія прикордонника Чопського загону «Фрозена»
- «Студент», який рано подорослішав: історія прикордонника Мукачівського загону Олександра
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- Голоси, яким довіряють: Історії успіху лідерок закарпатських медіа у спецпроєкті «Успішні жінки Закарпаття – 2026»
- Коли серце не може чекати: як кардіохірурги Закарпаття проводять надскладні втручання
- «Хай залишиться часточка його душі»: до архіву Закарпаття передали листи поета Івана Колоса
- Нова пастка для літніх краян: Як аферисти дурять пенсіонерів Закарпаття фейковими анкетами
- Ян Непомуцький в Ужгороді: історія найстарішого пам’ятника міста під відкритим небом
- Чому міліють річки Закарпаття та як це впливає на водойми
- «Позич до завтра»: закарпатців попереджають про масові зломи акаунтів у Telegram та соцмережах
- Сила, що зцілює та надихає: Історії успіху закарпатських лідерок у медичній сфері
- «Бограч-index» – вересень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на – 3,5%
- Невідомі дзвінки та «пастки» аферистів: Як закарпатцям розпізнати шахрайство із SIM-карткою
- Сьогодні — Воздвиження Хреста Господнього: історія свята, традиції, заборони та прикмети
- Від водія до бойового підрозділу: історія ужгородця «Бобра», який п’ять місяців тримав позиції на Харківщині
- Від пластилінових героїв до кінних прогулянок: для дітей захисників влаштували особливий день
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- Від кухні — до «Вампіра»: історія прикордонника «Рататуя», який опанував бойові бомбери
- На річках Закарпаття очікується подальше зниження водності
До цієї новини немає коментарів