У Карпатах масово всихають смереки. Яка причина?

До речі, на Західній Україні ялина більш відома як «смерека». Вона стала своєрідним вічнозеленим символом Карпат. Походження смереки пов’язують із постійним присмерком (недостатньою кількістю світла), що панує в темнохвойних ялинових насадженнях.
У світі відомо близько 40 видів роду ялини. Це один із найбагатших у видовому відношенні родів серед шпилькових. Лише рід сосни представлено ширше.
Однак, ця порода дерев є й найпроблемнішою в регіоні. Масове всихання смереки – тенденція для Карпат. Найбільше проблема торкається Львівщини.
По всьому Карпатському регіону близько 426 тисяч гектарів всихаючих ялинників, з яких третина припадає на Закарпатську область. Ще жодна смерека, що почала усихати, не відродилася.
Що ж спровокувало таку екокатастрофу?
Вік: більшість усихаючих ялинників – це виснажені дерева, віком від 80 до 210 років. Вони просто відмирають, бо прийшов їх біологічний вік.
Температура: середньорічна температура в Карпатах піднялася на 1-2 градуси, сума активних температур також зросла. А ялина, не забуваймо, – це північна порода, вона любить холод і помірну вологість.
Шкідники: ослаблені дерева стають більш уразливі до хвороб. Основний ворог ялини в Карпатах – це короїд типограф. Він паразитує під корою. Також – коренева губка, грибок, що пошкоджує гнилизною кореневу систему і доходить навіть до стовбура.
Останніми роками надмірні засухи влітку ослаблюють дерева, а затяжні дощі, що приходять на зміну, перезволожують поверхневий шар грунту, в який укорінені смереки. Тоді перший сильний вітер для смерекових лісів стає руйнівним. Їх просто вивертає. Тому лісівник у місцях природного поновлення лісостану насаджують листяні породи – бук або явір, які мають стрижневу кореневу систему. Вони сплетуться корінням і “триматимуть” смереки на пагорбах. Такий ліс буде сильніший. Тому, можна говорити, що у майбутньому смерекові ліси Карпат виглядатимуть саме так: переважатимуть ялинники, але “розбавлені” буками та яворами.
Карпатський лісовий офіс
До теми
- Результати НМТ 2025: з якими предметами найкраще впоралися закарпатські вступники
- 6-те місце в Україні: на Закарпатті за пів року ввели в експлуатацію понад 215 тис. м? житла
- На Закарпатті найменше розлучень: статистика за перше півріччя 2025
- Три громади Закарпаття вчилися управляти публічними інвестиціями
- Механізми підтримки громад: донори, інституції та реальні кейси
- Лісівники ДП «Ліси України» облаштовують частину велосипедного маршруту в Карпатах
- Лісівники «Карпатського лісового офісу» закликають громадян бути уважними в лісі у пожежонебезпечний період
- Закарпаття: за останній тиждень підтверджено три десятки випадків COVID-19
- «Бограч-index» – серпень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 11%
- Нацпарк «Синевир» – домівка для понад 30 врятованих бурих ведмедів
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про потребу в донорах крові усіх груп
- "Повертаю себе собі" - проєкт, мета якого допомогти ветеранам і родинам знайти нові точки опори
- Стіл для найсміливіших із нас – традиція вшанування пам’яті про захисників України. Долучайтесь!
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття
- Унікальне видання - за донат: Федір Шандор пропонує поповнити бібліоколекції виданням "Мілітарна хроніка Закарпаття"
- "Казали, що ми не повинні жити на світі, бо ми роми, ми зіпсована нація", — згадують очевидці нацистського геноциду
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
- Тея, Муначімсо Айві, Раліна, Деян, Теодор, Іслам - серед імен, які закарпатці давали своїм дітям цьогоріч
- Бичківський медяник: вишиваний оберіг, який можна спробувати на смак
- На Закарпатті найгірші результати НМТ з української мови та математики, але найкращі – з хімії
До цієї новини немає коментарів