Зближення Сату-Маре та Ужгорода: як румунсько-український проєкт розвиває культуру, співпрацю та дружбу

Як нагадав керівник Закарпатського облмуздрамтеатру Рудольф Дзуринець, проєкт стартував у серпні 2020-го, серед його завдань було проведення комплексу інфраструктурних заходів, спрямованих на повне оновлення сцени Північного театру Сату-Маре та Малої сцени Закарпатського облмуздрамеатру, оновлення звукової й освітлювальної сценічної техніки тощо. Над втіленням проєкту працювали три команди: муніципалітет румунського міста Сату-Маре (головний партнер), а також виконавчий комітет Ужгородської міської ради і Закарпатський облмуздрамтеатр.

Рудольф Дзуринець розповів, що завдячуючи цій співпраці в Закарпатському облмузлдрамтеатрі зараз аншлаги.

«У рамках проєкту, крім ремонтів та встановлення нового звуко-освітлювального обладнання, ми також придбали автобус, який став нашою "паличкою-виручалочкою", адже наразі ми намагаємося популяризувати культуру і відвідуємо такі населені пункти, в яких діти ніколи в житті не були в театрі.

Ця співпраця дала дуже хороші плоди, ми домовились, що створимо мультикультурний фестиваль, в якому братимемо участь , спершу прийматимемо їх на малій сфені у нас, відтак завітаємо в Сату-Маре.

Загалом мені дуже приємно, що наш театр став центром такої співпраці. Впродовж тривалого часу мені здавалося (а я працюю в театрі 17 років), що ми знаходимось десь на задвірках життя, невідомі, а зараз, завдяки цій співпраці, я чітко відчуваю, що про нас знає вся Європа!»

Р. Дзуринець висловив вдячність партнерам, міськраді за підтримку, сприяння, співпрацю. Також він повідомив, що в театрі створили групу людей, які будуть далі працювати в напрямі пошуку та втілення грантів.

Керуючий справами виконкому Ужгородської міськради Василь Пинзеник розповів, що загальна вартість проєкту складає 1 млн євро, з яких 438 тисяч євро бюджет української сторони. З бюджету української сторони левова частка спрямована на потреби драмтеатру - 365 тисяч євро, на Ужгородську міську раду припадає 75 тисяч євро.

«Основна фаза проєкту з точки зору освоєння коштів припала на початок повномасштабного вторгнення. І тоді нам було заборонено видатки на такі речі, проте згодом вдалося кошти використати», - додав Пинзеник.

У рамках проєкту, крім ремонтів, мали бути проведені різноманітні культурницькі заходи, фестивалі тощо. На той час, коли були заплановані заходи в Ужгороді, були оголошені Дні жалоби за загиблими у війні Героями України, тож фестивалі були перенесені.

«В цілому якщо підсумувати результати втілення цього проєкту, то я би наголосив на непрямому ефекті його втілення – в рамках проєкту відбулося велике зближення між представниками Сату-Маре та Ужгорода, між колективами двох театрів, відбулося багато цікавих знайомств, і я маю надію, що ця співпраця дасть поштовх до реалізації нових проєктів», - уточнив В. Пинзеник.

Він також додав, що дуже багато було розмов в соцмережах щодо того, чи варто в період війни робити такі реставрації.

«Моє особисте переконання – розвивати національно-патріотичний дух українців не менш важливо, ніж підтримувати боротьбу. Ця співпраця є надважливою, і в мене немає жодних сумнівів щодо цього», - сказав Пинзеник.

Мірела Пінте, менеджерка проєкту з румунського боку, теж підсумувала роботу.

«Ми зараз маємо можливість радіти тим результатам відновлювальних робіт, які провели в наших закладах. Під час втілення проєкту ми пройшли через різні моменти – труднощів і радощів – але результат хороший.

Дивлячись на результати цих робіт ми оцінюємо не тільки стіни чи м’які крісла, але ми дивимося на вікно, яке дає нам можливість рухатися вперед і бачити перспективу.

Ці ремонтні роботи, цей проєкт дали можливість не лише відновити стіни, а також відновити наш культурний дух. Це означає, що ми можемо розвивати і популяризувати наші сценічні можливості.

У новому етапі нашої співпраці нас чекають нові проєкти, будемо мати дві сцени, щоб радіти талантам місцевим іт регіональним талантам. Будемо проводити заходи, які будуть радувати наші серця».

Учасники кажуть, було дуже багато непередбачуваних подій під час реалізації цього проєкту. Зокрема, ковід та війна – це були такі речі, які ніхто б навіть уявити не міг. Часом здавалося, що реалізувати його не вдасться. І зараз насправді не віриться, що фіксують завершення проєкту.

Наталія Петерварі, для uzhgorod.net.ua 

  Надіслати другу