Історія закарпатського медика, який під обстрілами рятував життя пораненим херсонцям

Історію закарпатського медика розповіли на Facebook-сторінці Закарпатського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Серед причин, які спонукали поїхати працювати у прифронтову зону, Юрій Реднік називає прагнення допомогти людям, які залишились живуть в Херсоні.

"Це був мій невеликий внесок у нашу Перемогу. Робота на "швидкій" в Херсоні дала мені неоціненний досвід не лише професійний, але й життєвий. Осколкові поранення, евентрація кишківника — все, що ми вивчали і застосовували в навчально-тренувальному центрі на манекенах, довелося застосовувати на практиці, у військових умовах", — розповідає медик.

Історія закарпатського медика, який під обстрілами рятував життя пораненим херсонцям

Зі слів Юрія, викликів було досить багато. Люди страждали не тільки фізично, але й психологічно. Стрес та страх серед населення вимагали від нас не лише медичної, але і емоційної підтримки. Серед пацієнтів — багато людей старших за 80 років. Постійна напруга та переживання провокували інсульти, інфаркти, загострення хронічних хвороб.

"Найбільш екстремальні виклики — у мікрорайон Острів, сполучений з Херсоном мостом. Ця територія постійно під обстрілами. Головне — чимскоріш забрати-стабілізувати пацієнта і їхати геть. Може бути знову "приліт". Водії "швидких" досвідчені, знають де можна заховатися: за будинками, деревами щоб дрони не бачили. Часто в машині не включали світло, а тільки синю підсвітку й так надавали допомогу хворим та пораненим. На щастя, всіх кого ми забирали, вдавалося врятувати", — згадує Юрій Реднік.

Медик додає, що коли більшість свого часу перебуваєш в небезпеці, в екстремальних ситуаціях, то починаєш цінувати багато речей, які раніше здалися звичайними.

Головна мрія фельдшера Юрія Сойми — перемога України. І разом зі своїми колегами він наближає її на медичному фронті як на передовій, так і тут – в глибокому тилу.

 

 

21 січня 2024р. -->