Історія закарпатського медика, який під обстрілами рятував життя пораненим херсонцям

Історію закарпатського медика розповіли на Facebook-сторінці Закарпатського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Серед причин, які спонукали поїхати працювати у прифронтову зону, Юрій Реднік називає прагнення допомогти людям, які залишились живуть в Херсоні.
"Це був мій невеликий внесок у нашу Перемогу. Робота на "швидкій" в Херсоні дала мені неоціненний досвід не лише професійний, але й життєвий. Осколкові поранення, евентрація кишківника — все, що ми вивчали і застосовували в навчально-тренувальному центрі на манекенах, довелося застосовувати на практиці, у військових умовах", — розповідає медик.
Історія закарпатського медика, який під обстрілами рятував життя пораненим херсонцям
Зі слів Юрія, викликів було досить багато. Люди страждали не тільки фізично, але й психологічно. Стрес та страх серед населення вимагали від нас не лише медичної, але і емоційної підтримки. Серед пацієнтів — багато людей старших за 80 років. Постійна напруга та переживання провокували інсульти, інфаркти, загострення хронічних хвороб."Найбільш екстремальні виклики — у мікрорайон Острів, сполучений з Херсоном мостом. Ця територія постійно під обстрілами. Головне — чимскоріш забрати-стабілізувати пацієнта і їхати геть. Може бути знову "приліт". Водії "швидких" досвідчені, знають де можна заховатися: за будинками, деревами щоб дрони не бачили. Часто в машині не включали світло, а тільки синю підсвітку й так надавали допомогу хворим та пораненим. На щастя, всіх кого ми забирали, вдавалося врятувати", — згадує Юрій Реднік.
Медик додає, що коли більшість свого часу перебуваєш в небезпеці, в екстремальних ситуаціях, то починаєш цінувати багато речей, які раніше здалися звичайними.
Головна мрія фельдшера Юрія Сойми — перемога України. І разом зі своїми колегами він наближає її на медичному фронті як на передовій, так і тут – в глибокому тилу.
До теми
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Любов, що рятує в полоні: історія подружжя Андрія Раітіна та Олени Терещенко з Маріуполя в Ужгороді
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Після важкого поранення переніс понад 10 операцій та планує повернутися у стрій: історія закарпатського поліцейського Івана Гучковича
- Морози не зупиняють турботу: як лісівники рятують диких тварин взимку на Закарпатті
- Про найпопулярніші імена, якими називали новонароджених на Закарпатті у 2025 році
- ПДВ для ФОПів вдарить по місцевих бюджетах і цінах — позиція підприємців
- Елла Лібанова: Поки в Україні буде небезпечно, люди не повертатимуться, але тримати з ними зв’язок – ми зобов'язані
- Військовий медик з Ужгорода Ерік Глеба отримав нагороду «Хрест Турботи»
- На Закарпатті у 2025-му народились 8136 малюків
- Ветеран із Закарпаття Костянтин Кашула допомагає побратимам проходити шлях реінтеграції
- На Закарпаття прибули два евакуаційні потяги з Дніпропетровської області
- Легенди, страви та цікаві факти: як переселенки Тетяна та Олеся створили настільну гру "Закарпатський квест"
- Чому на Закарпатті виникають відключення світла та як працюють погодинні графіки
- «Армія – це наш шанс на виживання»: начмед Третього армійського корпусу Вікторія Ковач
- Миколаївська церква у Данилові: де можна побачити дерев'яну готику Закарпаття
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти






До цієї новини немає коментарів