Інклюзія під час війни: як живуть дитячі інтернати в нинішніх умовах

Ремонт - відбудову двох закинутих будівель почали минулого року, у червні вже планують завершити. Приміщення, які колись належали психіатричній лікарні у Вільшанах, передали в оперативне управління дитячому будинку-інтернату у 2022 році.
«Одна будівля, яка ремонтується, колись було їдальнею для працівників лікарні. Після реконструкції та буде будиночок підтриманого проживання для наших 6-ти дорослих вихованців. Інша будівля -- колишній садочок, тут, як завершимо, буде проживати 18 лежачих діток четвертого профілю з важкими фізичними розумовими водами. У сучасних умовах по двоє в кімнатці з відповідними санітарними умовами, - коментує Богдан Кикина, директор комунальної установи “Вільшанський дитячий будинок-інтернат». - Офіційне відкриття має бути у червні-липні». Зараз у будинку-інтернаті проживає 188 осіб, у том числі 19 внутрішньо переміщених із східних і південних областей.
Гроші на реконструкцію двох будівель - 17 млн. грн.- знайшов БФ «Комітет медичної допомоги в Закарпатті». Постійна підтримка інтернату -- найбільший проект цієї організації, яка працює з Вільшанським будинком-інтернатом майже 24 роки. «Інтернат розвивався всі ці роки і наразі він готовий до надання якісних соціальних послуг. А щоб їх надавати, треба мати відповідні умови. Тому Комітет долучився в пошуку фінансування і знайшов кошти у Міністерстві закордонних справ Німеччини разом зі своїм німецьким партнером,- пояснює Наталія Кабацій, директорка БФ «Комітет медичної допомоги в Закарпатті». - Зайнятість для дітей тут забезпечено, але умови проживання досить лімітовані. Тому питання постало так критично. Вихованці досі перебувають у палатах, де, наприклад, розміщені по 12 осіб. Тобто ми сьогодні говоримо про якісь європейські стандарти, інклюзію, а через брак приміщень діти змушені проживати в таких умовах. Ми прагнемо бути європейською країною, тож повинні дбати і про найслабшу категорію нашого населення, яка, на жаль не може сама собі забезпечити».
За словами Наталії Кабацій, вони завжди працюють з державними закладами, або показати, що реформи можуть впроваджуватися, хоча вони потребують більше часу. В Україні такого прогресивного державного закладу, який би займався дітьми із складними випадками інвалідності немає. На наступний рік у Вільшанському інтернаті планується запустити відділення, де будуть надаватися більш комплексні послуги. Співпрацюватимуть з інклюзивно-ресурсним центром громади, батьки отримають кращу можливість приїздити на відпочинок з дітками.
Брак фахівців – це ще одна суттєва проблема для інтернату, крім збільшення житлової площі. Місцеве керівництво веде перемовини з Драгівським інклюзивно-ресурсним центром, щоб залучити спеціалістів. Також Вільшанський дитячий будинок-інтернат має будинок волонтера на своїй території, тут можуть оселитися і студенти, які приїжджають на практику із чеських та Ужгородського університетів.
«Зараз гостро стоїть питання знайти фізіотерапевта. Є фахівчиня з Чехії, яка готова приїхати на рік і надавати тут послуги, - каже Леся Левко, координатора проєктві БФ «Комітет медичної допомоги в Закарпатті». - Частиною нашого проєкту є робота з дітьми і підтримка дітей в подоланні травматичного досвіду, який вони отримали військових дій. І тут ми тісно співпрацюємо з організацією «Щасливі діти», які протягом цілого року організовують різні заходи для місцевих та ВПО. Таким чином ми маємо інтеграцію і хороший обмін».
В інтернаті діти не просто перебувають, вони тут повноцінно живуть. Завдяки керівництву та Комітету медичної допомоги в Закарпатті ті, хто здатний фізично рухатися або пересуватися на візочку залучені до навчання у 8-ми майстернях, повністю облаштованих матеріалами та технікою. Тут можна виткати килимок, чи зробити ароматичну свічу, зваляти з вовни оригінальну річ, виготовити керамічну тарілочку. З музичної майстерні долинають звуки різноманітних музичних інструментів. А ще вихованці працюють у теплиці і мають ціле котяче «царство» на території.
«Це тільки частина вихованців, адже заклад - єдиний в області, де перебувають молоді люди з найважчими вадами як фізичними, так і ментальними. Основна мета їх зайняти, і ця зайнятість не може бути одноманітною. Тому ми розширили спектр наших майстерень, а вироби возимо на різні виставки, не тільки в Україні, але й закордоном», - каже Богдан Кикина. Близько 10% випускників закладу спроможні жити біль-менш самостійно із соціальним супроводом. Тільки одиниці можуть навчитися читати і писати, таких тут наразі троє. Тому у соціалізації та розвитку дітей роблять акцент на навичках з трудової адаптації. Підбирають індивідуальну програму ручної праці, щоб у подальшому вихованці займалися у майстернях.
У приміщенні інтернату - концертний зал, який сконструйовано такий чином, що задня стіна сцени переходить у на півсферу - тут зразу можна влаштувати ляльковий театр. Або просто скористатися як гримеркою. А ще тут у грудні минулого року відкрили кав’ярню – крамницю. Це одна з тих 8-ми майстерень, де вихованці інтернату можуть працювати і відчувати себе справді потрібними.
До теми
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Рівень відповідальності, який дорівнює хірургічному: як на Закарпатті працюють операційні медсестри РЕПОРТАЖ
- Герої без зброї: рятувальник Роберт Кут про допомогу людям, підтримку та відповідальність за кожне рішення
- "Закарпатський квест": як дві переселенки створили настільну мандрівку краєм
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Крафтове виробництво «Вуйко Еко» випустило новий продукт за рецептом, якому вже понад 150 років
- "До перемоги я поки на місці": прикордонниця Чопського загону Мар'яна Грицак розповіла про службу й плани на майбутнє
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Мирослав Дочинець, письменник: "Україна навіть через покоління не буде повністю українськомовною"
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів
- "Ми розпалили вогонь, аби хоч якось зігрітися": історія Юрія, який понад 20 років мандрує горами Закарпаття
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Після важкого поранення переніс понад 10 операцій та планує повернутися у стрій: історія закарпатського поліцейського Івана Гучковича

До цієї новини немає коментарів