На Закарпатті вручили орден матері загиблого гвардійця
Хлопець зміг пережити бої за місто, вирватися з окупації і переїхати на Львівщину. Там вступив до університету. Хотів стати істориком і археологом. А коли в 2023 році зрозумів, що історію треба не лише знати, а і творити, то добровольцем вступив в лави Національної гвардії України. Мужньо і професійно Андрій виконував складні завдання і з усіх сил намагався помститися росіянам за загублені життя, скалічені душі, зруйновані українські міста і власні мрії. У серпні минулого року загинув захищаючи Батьківщину. Указом Президента України № 35/2024 від 29.01.2024 за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові нагороджений орденом «За мужність » ІІІ ступня (посмертно). Нагороду матері героя вручили керівництво Хустського району Закарпатської області і офіцери Національної гвардії України.
«Війна безжальна і забирає найдорожче, що в нас є – наших людей. Відважних, красивих, молодих, вмотивованих хлопців та дівчат. Тому ми повинні робити все від нас залежне, щоб залишатися гідними їхнього неоціненного подвигу», – заявив керівник Хустської районної військової адміністрації Віктор Сабадош.
«Він був старшим у відділенні. Окрім того, що був надзвичайно творчою людиною, писав вірші, Андрій проявив лідерські якості і вміння адаптуватися до будь-яких обставин. На штурм він мав йти в першій групі і не намагався знайти причини не робити цього, а спокійно прийняв завдання. Одного разу ми витягували суміжників, у яких були кульові поранення в голову. Він надавав їм допомогу і виносив на евакуацію, в той момент він чітко давав команди, що кому і як робити. В його характері і професіоналізмі ніхто не сумнівався, і всі слухались його. Потім ми з ним разом отримали поранення і разом нас везли на евакуацію, попри те, що поранення було важке, Андрій боровся, у нього вже закидалися очі, і він хотів відключатися. Але як би йому важко не було, він розмовляв з медиками довгий час. Маю за честь знати Його», – розповів побратим Андрія Прокопчука.
До теми
- Як віднайти силу духу під час руху: Фонд «Повернись живим» та JYSK збирають 10 млн гривень на спорядження для адаптивного спорту
- Виставка, присвячена подіям російсько-української війни 2014 -2024 рр., експонується у Закарпатському краєзнавчому музеї
- Найбільша кількість українських біженців в Чехії – із Закарпаття
- Уроки мужності започаткували закарпатські нацгвардійці спільно з волонтерами ГО «Крила янголів»
- Гарячка Західного Нілу та інша “екзотика”: які хвороби підстерігають українців?
- Закарпатців запрошують до вищих військових навчальних закладів
- Історія одного пам’ятника: «Коник Пегас»
- Організація «Вічно молодий»: місія допомоги молодим та літнім людям
- Як була створена та працюватиме перша угорсько-українська двомовна школа. Деталі
- Вони нам — захист, ми їм — зброю: «Повернись живим» збирає 100 мільйонів для двох бригад із Закарпаття
- Як залишатися на зв’язку та мати доступ до інтернету під час вимушених відключень електроенергії
- Вони нам — захист, ми їм — зброю: «Повернись живим» збирає 100 мільйонів для двох бригад із Закарпаття
- Закарпаття зустріло евакуаційний потяг із Краматорська Донецької області
- Як українці в Угорщині допомагають українським біженцям та школярам
- На Закарпатті вимушена переселенка з Одеси безкоштовно надає косметологічні послуги у "Безбар'єрному салоні"
- Як живуть українці в Угорщині
- Закарпатці можуть подаватися на спеціальну програму навчання операторів БпЛА
- Ужгородський волонтер Євген Коневич понад 40 разів їздив до військових на фронт. Як ремонтують і відправляють автівки
- Батько шістьох дітей пішов на фронт: історія рома із Закарпаття, який залишився без ноги, захищаючи Україну
- На Закарпатті пройшов ІІІ (Всеукраїнський) етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)
До цієї новини немає коментарів