На Закарпатті вручили орден матері загиблого гвардійця

Хлопець зміг пережити бої за місто, вирватися з окупації і переїхати на Львівщину. Там вступив до університету. Хотів стати істориком і археологом. А коли в 2023 році зрозумів, що історію треба не лише знати, а і творити, то добровольцем вступив в лави Національної гвардії України. Мужньо і професійно Андрій виконував складні завдання і з усіх сил намагався помститися росіянам за загублені життя, скалічені душі, зруйновані українські міста і власні мрії. У серпні минулого року загинув захищаючи Батьківщину. Указом Президента України № 35/2024 від 29.01.2024 за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові нагороджений орденом «За мужність » ІІІ ступня (посмертно). Нагороду матері героя вручили керівництво Хустського району Закарпатської області і офіцери Національної гвардії України.
«Війна безжальна і забирає найдорожче, що в нас є – наших людей. Відважних, красивих, молодих, вмотивованих хлопців та дівчат. Тому ми повинні робити все від нас залежне, щоб залишатися гідними їхнього неоціненного подвигу», – заявив керівник Хустської районної військової адміністрації Віктор Сабадош.

«Він був старшим у відділенні. Окрім того, що був надзвичайно творчою людиною, писав вірші, Андрій проявив лідерські якості і вміння адаптуватися до будь-яких обставин. На штурм він мав йти в першій групі і не намагався знайти причини не робити цього, а спокійно прийняв завдання. Одного разу ми витягували суміжників, у яких були кульові поранення в голову. Він надавав їм допомогу і виносив на евакуацію, в той момент він чітко давав команди, що кому і як робити. В його характері і професіоналізмі ніхто не сумнівався, і всі слухались його. Потім ми з ним разом отримали поранення і разом нас везли на евакуацію, попри те, що поранення було важке, Андрій боровся, у нього вже закидалися очі, і він хотів відключатися. Але як би йому важко не було, він розмовляв з медиками довгий час. Маю за честь знати Його», – розповів побратим Андрія Прокопчука.
До теми
- Приєднався до війська — де вже служать батько і брат. Ужгородець Павло через рекрутинг долучився до 101 бригади ТРО
- Після ампутації повернувся в підрозділ - Сергій на позивний «Веселий» про закарпатський діалект, поранення та повернення у стрій
- В Ужгороді відбувся меморіальний захід, присвячений трьом полеглим Героям
- «Tolkовий Світлячок» уперше завітав до учнів Іршавської громади
- "Я формую менталітет воїна": інтерв'ю з американським інструктором 128 бригади Майклом
- Повернувся з-за кордону, щоб рятувати побратимів: історія воїна 128-ї бригади на позивний «Х’юстон»
- Закарпатський осередок ГО "Захист держави" та Вилоцька селищна рада Берегівського району підписали Меморандум про співпрацю
- В Ужгороді презентують артпроєкт в межах Національного тижня безбар’єрності
- "Ніколи мені ніхто не дарував": в Ужгороді провели акцію "Подаруй вишиванку пораненому військовому"
- В Ужгороді збирали підписи за надання Дню вишиванки офіційного статусу державного свята
- «Боєприпас зі збитого дрона впав на мене і... не здетонував»: історія Олега «Фанти» з 128 ОГШБр
- «Я тримав біля себе гранату»: боєць 128-ї бригади про найважчі бої
- Соцмережі замість газет: як змінилося інформаційне поле закарпатських громад
- На Закарпатті школярі вчилися спостерігати за птахами та досліджувати кліматичні зміни
- "Я тут, щоб захищати вільний світ" - уйгур Каюм з Канади приєднався до 101 бригади територіальної оборони
- Сім місяців на позиціях із мрією зробити коханій пропозицію: історія бійця мотопіхотного батальйону 128 огшбр
- Підписка СТРУМ — допомагай захисникам з бригади «Азов»
- «День бабака» на передовій: Герой України Олексій Михайлов – про досвід перебування на «нулі» протягом майже одного року
- "Того дня мені довелося пройти 5 км, частину цього шляху я тягнув пораненого побратима": історія бійця 128-ї бригади
- У четвер в Ужгороді згадають героя-прикордонника Віктора Синька

До цієї новини немає коментарів