Військові мають можливість реабілітуватися за рахунок українсько-латвійського проєкту
«Проведено унікальну операцію, яка відновила опорну функцію кукси, що дозволить у найближчий період за протезувати Антона, - прокоментував Віктор Петров, директор Спортивно-реабілітаційного центру для військових та людей з інвалідністю ім.Олега Кравця. – Військовий став першим пацієнтом з реабілітаційного проекту, якому допомогли провести складну операцію із залученням фінансової підтримки латвійських благодійників.
Допомагає з латвійського боку Сергій Молдаванс, керівник міжнародного проєкту з реабілітації. Він народився і живе в Ризі (Латвія), але рідня чоловіка з Вінницької області. За словами Сергія Молдаванса, з початку війни латвійці об’єдналися і почали підтримувати Україну. Крім допомоги від держави є багато приватних ініціатив, які збирають медикаменти, перев’язочні матеріали. Допомогу Сергій привозив в Україну. Наступним етапом співпраці із закарпатцями стала підтримка військового Антона, для проведення операції якому збирали гроші в Латвії. «Нам вдалося запустити пілотний проект і допомогти провести унікальну операцію, - каже Сергій Молдаванс. - Не дивлячись на те, що в Латвії багато українських військових проходять реабілітацію, такі операції можна провести в Україні. Ми хочемо привернути більшу увагу до цієї теми та залучати не просто пожертвування, але й кампанії та фонди, які готові брати участь у такій допомозі військовим в Україні».
Антон, позивний Тоха, з Мукачева, брав участь в АТО в 2014-2017 роках. З першого дня повномасштабного вторгнення мобілізувався, служив у 101 бригаді ТРО. «Так сталося, що наш батальйон виконував завдання на різних напрямках. На одному із завдань я наступив на міну і отримав поранення. В Куп’янську мене вивезли і стабілізували, направили у госпіталь в Харків, там дістали осколки і направив у Львівський шпиталь, - розповів Антон. - Там сказали, що потрібно ампутацію нижче коліна, перевели в Ужгород, тут полежав 2 місяці, сказали, потрохи будеш ходити. Але з листопада і дотепер я не міг на ногу стати, втратив надію, через спільного знайомого знайшов Віктора Петрова. Який пообіцяв, що мене поставлять на ноги. Запросили професора з Харкова, він провів складну операцію, п’ятка була повністю роздроблена, як виявилося, не було на що ставати. На жаль, для мене війна на фронті закінчилася, але ми потрібні комусь тут, є ще варіанти жити. Дуже багатьом потрібна допомога».
За словами Віктора Петрова, Антон стане наочним прикладом для інших поранених, що їх не залишать і будуть допомагати. «Є допомога і є кому допомагати. Все, що у наших силах, ми будемо робити. На сьогодні цифра українців, які потребують різного роду реабілітацію наближається до 1,5 мільйони», - додав Віктор Петров.
Наступні два місяці Антон відновлюватиме сили та проходитиме реабілітацію, а надалі забезпечуватиме комунікацію між військовими, що потребують подібної допомоги та представниками міжнародного реабілітаційного проекту.
За інформацією Ужгородського прес-клубу
Фото Ані Семенюк
До теми
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Амброзія: непомітний ворог, який щороку краде здоров’я мільйонів
- Закарпатські піротехніки виконують завдання з гуманітарного розмінування на Миколаївщині
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- "Міг замінити вчителя": закарпатський випускник набрав 600 балів із трьох предметів на НМТ
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- "Колись я соромилася називати себе художницею". Історія 23-річної мисткині Катерини Костик із Закарпаття
- Як вступникам Закарпаття правильно подати заяви до закладів вищої освіти та не втратити шанс на бюджет
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Іпотерапія та мотанка: день радості й підтримки для дітей нацгвардійців
- Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України: історія нацгвардійця «Механіка»
- Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»

До цієї новини немає коментарів