Військові мають можливість реабілітуватися за рахунок українсько-латвійського проєкту
«Проведено унікальну операцію, яка відновила опорну функцію кукси, що дозволить у найближчий період за протезувати Антона, - прокоментував Віктор Петров, директор Спортивно-реабілітаційного центру для військових та людей з інвалідністю ім.Олега Кравця. – Військовий став першим пацієнтом з реабілітаційного проекту, якому допомогли провести складну операцію із залученням фінансової підтримки латвійських благодійників.
Допомагає з латвійського боку Сергій Молдаванс, керівник міжнародного проєкту з реабілітації. Він народився і живе в Ризі (Латвія), але рідня чоловіка з Вінницької області. За словами Сергія Молдаванса, з початку війни латвійці об’єдналися і почали підтримувати Україну. Крім допомоги від держави є багато приватних ініціатив, які збирають медикаменти, перев’язочні матеріали. Допомогу Сергій привозив в Україну. Наступним етапом співпраці із закарпатцями стала підтримка військового Антона, для проведення операції якому збирали гроші в Латвії. «Нам вдалося запустити пілотний проект і допомогти провести унікальну операцію, - каже Сергій Молдаванс. - Не дивлячись на те, що в Латвії багато українських військових проходять реабілітацію, такі операції можна провести в Україні. Ми хочемо привернути більшу увагу до цієї теми та залучати не просто пожертвування, але й кампанії та фонди, які готові брати участь у такій допомозі військовим в Україні».
Антон, позивний Тоха, з Мукачева, брав участь в АТО в 2014-2017 роках. З першого дня повномасштабного вторгнення мобілізувався, служив у 101 бригаді ТРО. «Так сталося, що наш батальйон виконував завдання на різних напрямках. На одному із завдань я наступив на міну і отримав поранення. В Куп’янську мене вивезли і стабілізували, направили у госпіталь в Харків, там дістали осколки і направив у Львівський шпиталь, - розповів Антон. - Там сказали, що потрібно ампутацію нижче коліна, перевели в Ужгород, тут полежав 2 місяці, сказали, потрохи будеш ходити. Але з листопада і дотепер я не міг на ногу стати, втратив надію, через спільного знайомого знайшов Віктора Петрова. Який пообіцяв, що мене поставлять на ноги. Запросили професора з Харкова, він провів складну операцію, п’ятка була повністю роздроблена, як виявилося, не було на що ставати. На жаль, для мене війна на фронті закінчилася, але ми потрібні комусь тут, є ще варіанти жити. Дуже багатьом потрібна допомога».
За словами Віктора Петрова, Антон стане наочним прикладом для інших поранених, що їх не залишать і будуть допомагати. «Є допомога і є кому допомагати. Все, що у наших силах, ми будемо робити. На сьогодні цифра українців, які потребують різного роду реабілітацію наближається до 1,5 мільйони», - додав Віктор Петров.
Наступні два місяці Антон відновлюватиме сили та проходитиме реабілітацію, а надалі забезпечуватиме комунікацію між військовими, що потребують подібної допомоги та представниками міжнародного реабілітаційного проекту.
За інформацією Ужгородського прес-клубу
Фото Ані Семенюк
До теми
- Століття пам’ятника Євгену Фенцику в Ужгороді
- На Закарпатті зафіксували рідкісного чорного лелеку (ФОТО)
- Від протестів до міського феномену: як «Відкриті екскурсії» навчили ужгородців любити своє місто
- «Рано чи пізно зброю до рук доведеться взяти кожному чоловіку»: закарпатський прикордонник про ціну нашої свободи
- "Ніколи мені ніхто не дарував": в Ужгороді провели акцію "Подаруй вишиванку пораненому військовому"
- В Ужгороді збирали підписи за надання Дню вишиванки офіційного статусу державного свята
- Код нації на вулицях Ужгорода: з Днем вишиванки!
- В Ужгороді відбулася зустріч-пам'яті до 104-ї річниці від дня народження письменника Івана Чендея
- Служба і дружба. Як ужгородські кінологи вчать собак розкривати злочини
- «Боєприпас зі збитого дрона впав на мене і... не здетонував»: історія Олега «Фанти» з 128 ОГШБр
- П’ять днів для відновлення сил: реабілітація закарпатських прикордонників після передової
- В Україні зявилась ініціатива щодо надання Дню вишиванки статусу офіційного державного свята
- «Я тримав біля себе гранату»: боєць 128-ї бригади про найважчі бої
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Соцмережі замість газет: як змінилося інформаційне поле закарпатських громад
- “Втрачений Ужгород”: про що писали місцеві газети 100 років тому
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- 6 нових прогресивних відділень Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні - до послуг пацієнтів
- На Закарпатті школярі вчилися спостерігати за птахами та досліджувати кліматичні зміни
- "Я хочу, щоб дитина бачила, що таке сім'я": історія прийомної мами Ольги Мурашко

До цієї новини немає коментарів