Військові мають можливість реабілітуватися за рахунок українсько-латвійського проєкту
«Проведено унікальну операцію, яка відновила опорну функцію кукси, що дозволить у найближчий період за протезувати Антона, - прокоментував Віктор Петров, директор Спортивно-реабілітаційного центру для військових та людей з інвалідністю ім.Олега Кравця. – Військовий став першим пацієнтом з реабілітаційного проекту, якому допомогли провести складну операцію із залученням фінансової підтримки латвійських благодійників.
Допомагає з латвійського боку Сергій Молдаванс, керівник міжнародного проєкту з реабілітації. Він народився і живе в Ризі (Латвія), але рідня чоловіка з Вінницької області. За словами Сергія Молдаванса, з початку війни латвійці об’єдналися і почали підтримувати Україну. Крім допомоги від держави є багато приватних ініціатив, які збирають медикаменти, перев’язочні матеріали. Допомогу Сергій привозив в Україну. Наступним етапом співпраці із закарпатцями стала підтримка військового Антона, для проведення операції якому збирали гроші в Латвії. «Нам вдалося запустити пілотний проект і допомогти провести унікальну операцію, - каже Сергій Молдаванс. - Не дивлячись на те, що в Латвії багато українських військових проходять реабілітацію, такі операції можна провести в Україні. Ми хочемо привернути більшу увагу до цієї теми та залучати не просто пожертвування, але й кампанії та фонди, які готові брати участь у такій допомозі військовим в Україні».
Антон, позивний Тоха, з Мукачева, брав участь в АТО в 2014-2017 роках. З першого дня повномасштабного вторгнення мобілізувався, служив у 101 бригаді ТРО. «Так сталося, що наш батальйон виконував завдання на різних напрямках. На одному із завдань я наступив на міну і отримав поранення. В Куп’янську мене вивезли і стабілізували, направили у госпіталь в Харків, там дістали осколки і направив у Львівський шпиталь, - розповів Антон. - Там сказали, що потрібно ампутацію нижче коліна, перевели в Ужгород, тут полежав 2 місяці, сказали, потрохи будеш ходити. Але з листопада і дотепер я не міг на ногу стати, втратив надію, через спільного знайомого знайшов Віктора Петрова. Який пообіцяв, що мене поставлять на ноги. Запросили професора з Харкова, він провів складну операцію, п’ятка була повністю роздроблена, як виявилося, не було на що ставати. На жаль, для мене війна на фронті закінчилася, але ми потрібні комусь тут, є ще варіанти жити. Дуже багатьом потрібна допомога».
За словами Віктора Петрова, Антон стане наочним прикладом для інших поранених, що їх не залишать і будуть допомагати. «Є допомога і є кому допомагати. Все, що у наших силах, ми будемо робити. На сьогодні цифра українців, які потребують різного роду реабілітацію наближається до 1,5 мільйони», - додав Віктор Петров.
Наступні два місяці Антон відновлюватиме сили та проходитиме реабілітацію, а надалі забезпечуватиме комунікацію між військовими, що потребують подібної допомоги та представниками міжнародного реабілітаційного проекту.
За інформацією Ужгородського прес-клубу
Фото Ані Семенюк
До теми
- Механізми підтримки громад: донори, інституції та реальні кейси
- Ужгород долучився до всеукраїнської акції «Дзеркало Незалежності»
- Найбільш інстаграмні місця в Ужгороді
- "Потрібна послуга для людей, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом": соціальне таксі працює в Ужгороді
- Закарпаття: за останній тиждень підтверджено три десятки випадків COVID-19
- «Бограч-index» – серпень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 11%
- Нацпарк «Синевир» – домівка для понад 30 врятованих бурих ведмедів
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про потребу в донорах крові усіх груп
- 48 перших класів: в Ужгороді триває підготовка до початку навчання
- "Повертаю себе собі" - проєкт, мета якого допомогти ветеранам і родинам знайти нові точки опори
- Стіл для найсміливіших із нас – традиція вшанування пам’яті про захисників України. Долучайтесь!
- Кількість першокласників в Ужгороді зменшилася
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття
- Унікальне видання - за донат: Федір Шандор пропонує поповнити бібліоколекції виданням "Мілітарна хроніка Закарпаття"
- "Казали, що ми не повинні жити на світі, бо ми роми, ми зіпсована нація", — згадують очевидці нацистського геноциду
- Central Park від SENSAR Development: новий погляд на життя у великому місті
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
- Тея, Муначімсо Айві, Раліна, Деян, Теодор, Іслам - серед імен, які закарпатці давали своїм дітям цьогоріч
- Бичківський медяник: вишиваний оберіг, який можна спробувати на смак
- На Закарпатті найгірші результати НМТ з української мови та математики, але найкращі – з хімії
До цієї новини немає коментарів