Солдат ламається не на війні, а коли вертається назад - автор «Історії, яку варто почути» Євген Дубровський

Практикуючий лікар-інфекціоніст на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну добровольцем вступив до Збройних сил Україні. Згодом став військовим лікарем в 110 окремій механізованій бригаді ім.Марка Безручка, тій самій, що два роки героїчно тримала оборону Авдіївки.
Євген Дубровський розповідає, що майже з самого початку служби та участі в бойових діях почав вести щоденник про будні бригади, побратимів та свої думки. Це було своєрідним засобом підтримки власного психологічного здоров’я. Згодом саме ці записи лягли в основу «Історії, яку варто почути». У книзі просто та з відвертістю змальовані армійські будні солдатів, їхня боротьба, героїчне протистояння, пригоди, радості й переживання.

«Я розповів історію про життя захисників Авдіївки, щоб цей подвиг, це героїчне протистояння загарбникам залишилось у пам’яті майбутніх поколінь. Щоби хлопці й дівчата знали, якою ціною виборювалося світле майбутнє. Це моя подяка найкращим друзям і побратимам, які були поруч. Це шана та честь загиблим героям.», – вважає Євген Дубровський.
«Зараз ми всі спостерігаємо як, на жаль, утворюється прірва між військовими та цивільним населення. Прірва нерозуміння. Цією книгою я хочу побудувати місточок між ними. Щоб цивільні розуміли солдата, його стан. На мою думку, солдат ламається не на війні, а коли вертається назад. Солдат все своє рідне приносить в жертву і коли при поверненні стикається з нерозумінням, байдужістю, коли йому кажуть «Ми вас туди не посилали, це був ваш вибір», коли його звільняють з роботи із-за каліцтва тощо. Тоді солдат ламається. Сподівають, що ця книга дасть можливість зрозуміти воїна і підтримати його», – каже Євген Дубровський
«Ця книга — втілення віри в те, що все буде добре і наша перемога почнеться вже сьогодні, з кожного з нас. Стаючи такими ж, як ворог, ми програємо. Змінюючись, ми перемагаємо», – додає автор.
Група комунікацій Закарпатського ОТЦК та СП
До теми
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Ужгородський скансен у 2025 році: понад 110 000 відвідувачів, 800 екскурсій, 50+ виставок і 60 подій

До цієї новини немає коментарів