Захисник "Азовсталі" з Чопа Олексій Чорпіта провів у полоні майже три роки. Вдома на нього чекали мама та сестра

Олексій — військовослужбовець військової частини Т0300 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Після дев’ятого класу вступив до ліцею, а згодом пішов до армії. Як розповідає його сестра Анастасія, після присяги хлопець поїхав служити в Маріуполь.
"Він поїхав туди 1 грудня. Служив там до самого початку повномасштабного вторгнення. Потім, знаю, його прикомандирували до "Азову'" Він бігав з азовцями, постійно ділився з нами всім, що з ним відбувається", — згадує сестра.
Анастасія каже, що брат отримав поранення: "Рука в нього була повністю зламана. Вона зрослася не дуже добре, тепер він чекає на операції".
У полон Олексій потрапив у травні 2022 року під час виходу з "Азовсталі".
"Перед тим, як мали виходити, там їх завалило. Він рятував цивільних. І коли вже виходили, то йшов останній", — каже Анастасія.
Перші місяці Олексій перебував в Оленівці. Звідти телефонував мамі.
"Він не пам’ятав мого номера, тож дзвонив мамі. Казав, що з ним усе добре. Там дозволяли телефонувати. Потім його кудись перевели, але куди — ми так і не дізналися", — згадує Анастасія.
Родина працювала над тим, щоб визволити Олексія з полону.
"Ми дуже багато куди зверталися, їздили в штаби, писали листи волонтерам. Було дуже важко. Я навіть схудла на 40 кілограмів, бо нічого не їла. Потім зустріла свого чоловіка — він допоміг мені з тим упоратися", — ділиться сестра.
У червні 2022 року мама Олексія звернулася до ГО "Волонтери Закарпаття". Її звернення прийняла Власта Рейпаші, голова правління організації:
"Її син був серед тих, хто виходив з "Азовсталі". Він служив у нашій військовій частині. Ми навіть мали відео з полону, де Олексій передавав вітання мамі", — каже волонтерка.
Як згадує Анастасія, новину про звільнення вони дізналися несподівано:
"Ми якраз були на фотосесії в сакурах. Мама зателефонувала — сумна, бо брата не було в списках. А вже за кілька хвилин передзвонила вдруге — плакала й казала, що Олексій є у списках. Я розплакались просто в авто. Коли ми приїхали до мами. якраз брат зателефонував, мама з ним поговорила. Я почула, що це він. Звісно, змужнів дуже, у нього голос не такий дитячий, як був, він став таким мужиком", — розповідає сестра військового.
У день обміну родина планувала одразу їхати до Олексія, та поки що чекають.
"Коли вони приїхали на місце, де будуть перебувати, їм сказали, що спершу тиждень карантину. Ми дуже чекаємо на зустріч", — каже Анастасія.
Власта Рейпаші додада, що Олексія вже одного разу намагалися обміняти — через Угорщину. Проте щось пішло не так, і хлопець залишився в полоні ще на півтора року. Він став 49-м військовим із Закарпаття, якого вдалося повернути додому.
До теми
- "Ніколи мені ніхто не дарував": в Ужгороді провели акцію "Подаруй вишиванку пораненому військовому"
- «Боєприпас зі збитого дрона впав на мене і... не здетонував»: історія Олега «Фанти» з 128 ОГШБр
- «Я тримав біля себе гранату»: боєць 128-ї бригади про найважчі бої
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Соцмережі замість газет: як змінилося інформаційне поле закарпатських громад
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- На Закарпатті школярі вчилися спостерігати за птахами та досліджувати кліматичні зміни
- "Я тут, щоб захищати вільний світ" - уйгур Каюм з Канади приєднався до 101 бригади територіальної оборони
- Сім місяців на позиціях із мрією зробити коханій пропозицію: історія бійця мотопіхотного батальйону 128 огшбр
- ТОП-10 українських письменників, які писали про Закарпаття
- Підписка СТРУМ — допомагай захисникам з бригади «Азов»
- «День бабака» на передовій: Герой України Олексій Михайлов – про досвід перебування на «нулі» протягом майже одного року
- "Того дня мені довелося пройти 5 км, частину цього шляху я тягнув пораненого побратима": історія бійця 128-ї бригади
- У четвер в Ужгороді згадають героя-прикордонника Віктора Синька
- На Закарпатті реалізують проєкт із розвитку підтриманого проживання у громадах
- "Кілька разів ворожа піхота застрибувала в наші траншеї". Історія командира роти 128 бригади, який безвилазно пробув на позиціях 343 дні
- Курси командирів маневрених родів військ в США – закарпатець, єдиний представник з України, розповів про свій шлях в ЗСУ
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- "Ворог веде себе не по-людськи. Це скотина в обличчі людини": боєць 128 бригади Олександр з позивним Айдар
- 112 учасників, 115 000 грн для ЗСУ: Tolk взяв участь в Uzhhorod Half Marathon 2026 як найбільша команда півмарафону

До цієї новини немає коментарів