Захисник "Азовсталі" з Чопа Олексій Чорпіта провів у полоні майже три роки. Вдома на нього чекали мама та сестра

Олексій — військовослужбовець військової частини Т0300 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Після дев’ятого класу вступив до ліцею, а згодом пішов до армії. Як розповідає його сестра Анастасія, після присяги хлопець поїхав служити в Маріуполь.
"Він поїхав туди 1 грудня. Служив там до самого початку повномасштабного вторгнення. Потім, знаю, його прикомандирували до "Азову'" Він бігав з азовцями, постійно ділився з нами всім, що з ним відбувається", — згадує сестра.
Анастасія каже, що брат отримав поранення: "Рука в нього була повністю зламана. Вона зрослася не дуже добре, тепер він чекає на операції".
У полон Олексій потрапив у травні 2022 року під час виходу з "Азовсталі".
"Перед тим, як мали виходити, там їх завалило. Він рятував цивільних. І коли вже виходили, то йшов останній", — каже Анастасія.
Перші місяці Олексій перебував в Оленівці. Звідти телефонував мамі.
"Він не пам’ятав мого номера, тож дзвонив мамі. Казав, що з ним усе добре. Там дозволяли телефонувати. Потім його кудись перевели, але куди — ми так і не дізналися", — згадує Анастасія.
Родина працювала над тим, щоб визволити Олексія з полону.
"Ми дуже багато куди зверталися, їздили в штаби, писали листи волонтерам. Було дуже важко. Я навіть схудла на 40 кілограмів, бо нічого не їла. Потім зустріла свого чоловіка — він допоміг мені з тим упоратися", — ділиться сестра.
У червні 2022 року мама Олексія звернулася до ГО "Волонтери Закарпаття". Її звернення прийняла Власта Рейпаші, голова правління організації:
"Її син був серед тих, хто виходив з "Азовсталі". Він служив у нашій військовій частині. Ми навіть мали відео з полону, де Олексій передавав вітання мамі", — каже волонтерка.
Як згадує Анастасія, новину про звільнення вони дізналися несподівано:
"Ми якраз були на фотосесії в сакурах. Мама зателефонувала — сумна, бо брата не було в списках. А вже за кілька хвилин передзвонила вдруге — плакала й казала, що Олексій є у списках. Я розплакались просто в авто. Коли ми приїхали до мами. якраз брат зателефонував, мама з ним поговорила. Я почула, що це він. Звісно, змужнів дуже, у нього голос не такий дитячий, як був, він став таким мужиком", — розповідає сестра військового.
У день обміну родина планувала одразу їхати до Олексія, та поки що чекають.
"Коли вони приїхали на місце, де будуть перебувати, їм сказали, що спершу тиждень карантину. Ми дуже чекаємо на зустріч", — каже Анастасія.
Власта Рейпаші додада, що Олексія вже одного разу намагалися обміняти — через Угорщину. Проте щось пішло не так, і хлопець залишився в полоні ще на півтора року. Він став 49-м військовим із Закарпаття, якого вдалося повернути додому.
До теми
- Герої без зброї: старший водій Іван Волошин про те, що кожен виїзд це відповідальність за техніку і людей, які її очікують
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- Довгожитель із Закарпаття відзначив 100-річний ювілей
- Семеро малюків поповнили родини закарпатців на початку 2026 року
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем
- Під час мобілізації не сказав, що медик, бо хотів у розвідку: Вадим Гаджега відмовився від кар’єри лікаря в Словаччині й пішов воювати за свою країну
- Гвардійці 26 полку провели для старшокласників ліцею "Лідер" в Ужгороді урок мужності
- Закарпатські кардіологи увійшли до рейтингу «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття»
- Підтримати бригади Сухопутних військ Збройних Сил України тепер можна підписавшись!
- «Толковий Світлячок» провів урок енергозбереження у школі «ПроЯв» у Мукачеві
- Копач на гриби та обряди біля річки: автентичні різдвяні традиції Воловеччини
- Традиція бетлегемів на Рахівщині
- Які різдвяні традиції існують на Закарпатті
- Військових в Ужгородській міській лікарні волонтери пригостили кутею
- Герої без зброї: фельдшер Михайло Сливка про робочі лайфхаки, легкі та важкі пошукові роботи за 13 років “гірського досвіду”
- Святвечір на Закарпатті: традиційна кухня та обрядовість святкування
- Втрачений Ужгород: як у місті католики Різдво відзначали
- "Найважчим є те, що ти залишив вдома дружину, батьків і дітей, і не знаєш, на скільки це часу" — Віктор Трошкі
- Різдвяний традиційний закарпатський хліб карачун: давні обряди споживання
- «Бджолині крильця» родини Ленделів: від селекції карпатської бджоли до порятунку пасічників з усієї України

До цієї новини немає коментарів