Серце і нервова система: чому кардіологія та неврологія не існують одна без одної

– Наталіє Федорівно, пересічному читачеві може здатися, що неврологія та кардіологія – це зовсім різні галузі медицини. Чому насправді серце і нервова система працюють у такій тісній зв’язці?

– Неврологія й кардіологія тільки на перший погляд здаються окремими галузями, насправді ж серце і нервова система тісно пов’язані, їх поєднує кровоносна система. Вона доставляє кисень і поживні речовини до всіх органів: до мозку і до периферичної нервової системи. Серце є «мотором» цього кровообігу. Якщо воно працює неритмічно або тиск у судинах підвищений, страждають різні відділи нервової системи.

І навпаки: найменший стрес, тривожний розлад чи неврологічна патологія викликають викид гормонів стресу, що різко підвищує тиск, змінює пульс і змушує серце працювати на знос. Це двосторонній і нерозривний зв’язок.

– Які неврологічні симптоми найчастіше є першими «сигналами тривоги», що свідчать про проблеми із серцево-судинною системою?

– Це головний біль, метеочутливість, періодичні запаморочення, зниження пам’яті й зору, швидка втомлюваність. Часто за цим стоїть підвищений тиск, який ще не зафіксований, приховані аритмії чи серцева недостатність. Наш організм подає сигнал раніше, ніж станеться критична подія, тому такі симптоми в жодному разі не можна ігнорувати.

– Отже, особливість консультації невролога саме в кардіологічному закладі полягає у фокусі на пацієнтах із серцевими захворюваннями?

– Так, ми оцінюємо неврологічний стан через призму ризиків кардіопатологій. Це дозволяє вчасно попередити ускладнення з боку нервової системи, підібрати безпечні препарати, які не конфліктуватимуть із кардіотерапією, та забезпечити пацієнту повноцінну реабілітацію.

– Як саме порушення серцевого ритму (наприклад, фібриляція передсердь) чи гіпертонія впливають на судини головного мозку і нервову систему?

Гіпертонічна хвороба поступово пошкоджує дрібні судини (артеріоли) головного мозку, що призводить до хронічної ішемії, погіршення пам’яті, зниження концентрації уваги та ризику судинної деменції.

А от фібриляція передсердь – це пряма загроза інсульту. Коли серце б’ється нерегулярно, кров подається нерівномірно , і в порожнинах серця можуть утворюватися тромби. Вони можуть потрапляти в мозок і закупорювати великі судини. Через це гинуть значні ділянки мозку, виникають важкі інвалідизуючі ішемічні інсульти. Взагалі, за статистикою, кожен четвертий ішемічний інсульт спричинений фібриляцією передсердь, тому непомітну на перший погляд аритмію не слід ігнорувати. Крім цього, постійна фібриляція передсердь може призвести до погіршення пам’яті, а в тяжких випадках до деменції. На МРТ це видно як атрофію кори головного мозку.

– З якими найпоширенішими неврологічними патологіями ви найчастіше стикаєтеся у пацієнтів Закарпатського кардіоцентру?

Наша щоденна практика охоплює наслідки гострих порушень мозкового кровообігу (інсультів), транзиторні ішемічні атаки, дисциркуляторні енцефалопатії на фоні атеросклерозу та гіпертонії, а також різноманітні больові синдроми та вегето-судинні розлади.

– Як ви лікуєте таких пацієнтів?

– Основа лікування – рівномірний тиск у серцево-судинній системі, цим займаються кардіологи. Невролог доповнює комплексну терапію: призначає нейропротектори, які підтримують роботу нервової тканини й покращують функцію нервової системи.

– З нашої розмови роблю висновок, що  важливою у цьому процесі є мультидисциплінарна команда, де працюють разом кардіолог, невролог та інші фахівці?

– Це ключовий фактор успіду сучасного лікування. У реальному житті проблеми пацієнтів ніколи не поділяються чітко на «кардіологічні» чи «неврологічні» – у важких хворих усе переплетене в єдиний вузол. Лікування завжди комплексне і спрямоване не лише на стабілізацію неврологічного статусу, а й на корекцію першопричини – підтримку серцевої діяльності та контроль артеріального тиску. Наприклад, непритомність (синкопе) може мати як неврологічну, так і кардіологічну причину. Співпраця кардіолога й невролога допомагає поставити правильний діагноз і призначити лікування.

Якщо пацієнт переніс інсульт, особливо вперше, він має пройти повне кардіологічне обстеження. Часто виявляється підвищений тиск або порушення кровопостачання коронарних артерій серця, яке видно на коронарографії. Коли ж відновити кровопостачання серця, то його функція збережеться, і ризик повторного ураження зменшиться.

Тільки в тісній команді кардіолога, невролога, кардіохірурга та інших фахівців можна вчасно розпізнати ризики, обрати правильну тактику оперативного втручання чи медикаментознтої терапії і врятувати пацієнту життя, уникнувши тяжкої інвалідності.

– Скільки консультацій щодня надають неврологи кардіоцентру?Загалом усі пацієнти стаціонару кардіоцентру консультуються в невролога і, за потреби, ми проводимо медикаментозну корекцію. Також консультуємо поліклінічних хворих. Щодня на прийом приходить приблизно 12–15 пацієнтів, обстеження кожного займає щонайменше 20-30 хвилин, плюс заповнення медичної документації, інша робота… Навантаження значне, враховуючи, що працює всього двоє неврологів.

–  Що ви порадите закарпатцям для збереження здоров’я серця, судин і нервової системи? З чого складається «золотий стандарт» щоденної профілактики?  

Насамперед фізичне навантаження з огляду на стан здоров’я. Воно не мусить бути інтенсивним: достатньо щоденних кроків (наприклад, ті ж 10 тисяч), не обов’язково бігати. Більше бувати на свіжому повітрі, милуватися нашими горами, ловити сонце.

Для емоційного розвантаження потрібне хобі, яке підходить за станом вашої психіки. Намагайтеся урізноманітнювати життя і вчіться контролювати емоції.  Регулярно вимірюйте тиск і пульс, а при порушеннях ритму не відкладайте обстеження.

І головне: не зволікайте зі зверненням до спеціалістів, коли змінюється фізичний чи емоційний стан. Люди кажуть: «я такий виснажений, нервовий, такого не було». Це накопичується, і з часом переростає у серйозні проблеми, не допускайте цього і будьте здорові!

 

14 листопада 2026р.