ГІПОТЕТИЧНІ ДІЇ РОСІЇ – ПІДТРИМКА ПРОРОСІЙСЬКИХ АНКЛАВІВ
Наприклад, кілька етнічно однорідних общин, котрі формують свої органи влади, заявляють про свої сепаратистські прагнення і оголошують про свою державність. Тоді виникає конфлікт між Центром і даною територією. Центр країни втручається, і тут з’являється третя сторона, яка виступає на стороні “етнічно однорідного регіону”, аби гарантувати права “російської нацменшини”.
Росії, аби розгорнути такі дії, які вона чинила в Південній Осетії, потрібні передумови. Наприклад, кілька етнічно однорідних общин, котрі формують свої органи влади, заявляють про свої сепаратистські прагнення і оголошують про свою державність. Тоді виникає конфлікт між Центром і даною територією. Центр країни втручається, і тут з’являється третя сторона, яка виступає на стороні “етнічно однорідного регіону”, аби гарантувати права “російської нацменшини”.
Така ситуація, як у Грузії, могла б виникнути в нас, якби тут були невизнані утворення, сепаратистські рухи та меншини, готові затребувати допомоги в Росії як держави. І щоб така ситуація не стала в Криму реальною, цьому питанню слід приділяти дуже серйозну увагу. Необхідна нова регіональна політика та вплив Києва на процеси.
Тут украй важливо не припуститися помилок, на кшталт – перетворити Крим з Автономної республіки в автономну область... Росія на цьому могла б зіграти, бо ступінь обурення кримчан був би сильний.
Головне, не слід робити дурниць.
Гіпотетичні дії Росії в випадку конфлікту – підтримка отаких анклавів і маневри Чорноморського флоту. Він – поряд, навіть через Рокський тунель не треба переходити. Тому ситуація, коли ЧФ перебуває в Криму, плюс низка полігонів і наявність етнічно однорідних проросійських “республік” могли б створити вкрай погані для нас умови й допомогти Росії анексувати Крим.
Тому проблему ЧФ у Криму слід розв’язувати, як і проблему сепаратистських рухів у Криму. Взагалі необхідна окрема кримська політика. Тепер це абсолютно очевидно. Там раніше досягався баланс: були проросійські настрої, був Меджліс і зв’язок Криму з Центром. Тепер під впливом обставин у Чорноморсько-Каспійському регіоні цей баланс може бути порушено, тому слід шукати нових балансів.
А спочатку добитися від Росії чіткої згоди на підготовку до виведення Чорноморського флоту й на новий регламент перебування ЧФ у Криму. Тому що нині чинний регламент, як показали останні події в Грузії, недостатній.
Вадим Карасьов, політолог
До цієї новини немає коментарів