Форс-мажор і реалії сьогодення
Другий весняний тур ознаменований принаймні двома цікавинками: турнірною несподіванкою в Запоріжжі, де тамтешній клуб вийшов переможцем із так званого “металургійного дербі”, і відміною матчу в Борисполі, де суддя визнав непридатним для гри з м’ячем газон місцевого стадіону “Колос”.
Особливого розголосу набула турнірна історія, і це не дивно, бо ?Металург? донецький, задекларувавши безмежні симпатії до зарубіжних тренерів та гравців і затративши заради матеріалізації своїх ідей неабиякі кошти, програв провінційній команді, лідерами якої ? безпосередньо на полі та на тренерській лаві ? стали знехтувані ним же фахівці та футболісти з Донецька. Але здивувала, на мій погляд, не поразка як така, а терплячість господарів третьої в актуальному ре?стрі дружини чемпіонату. Бо ?Металург? Славолюба Муслина, за великим рахунком, і в попередніх матчах особливого враження не справив, тільки дивом уникнувши фіаско навіть у протистояннях з колективами, що ?замикають? турнірний караван. ?ндивідуальну майстерність чужинців, які переважають в донецькій команді, та рівень організації колективних зусиль промовисто засвідчив осінній по?динок у Борисполі, де вітчизняний аутсайдер, укомплектований малообстріляними на вищоліговій арені молодими гравцями, сім разів таранив оборону гостей прямо по центру і тільки виняткова реакція воротаря Юрія Вірта врятувала фаворита від розгрому. На старті весняного напівсезону Віртові місця на останньому рубежі вже не знайшлося, а його наступник ? звісно, легіонер ? уже звично виявився не на висоті ні в прямому, ні в переносному розумінні цього вислову.
?Металург? залишився вірним своїм принципам, заангажувавши чергову партію чужинців, а керівництво клубу, схоже, й досі не розчарувалося в футбольних менеджерах, які в черговий раз пустили за вітром трансферні кошти, так і не вивівши представницьку команду на якісно вищий, ніж досягнутий ще кілька років тому українським складом і під проводом українського тренера Семена Альтмана, ігровий і турнірний рівень. А от про бориспільську справу в офіційних кабінетах і засобах інформації говорили мало й здебільшого стандартно: мовляв, господарі не виконали регламентних вимог і не підготували газону до весняних випробувань. Забувши при цьому про форс-мажорні обставини та ситуацію, що склалася на інших аренах.
Од негоди нині потерпа? не тільки Україна, а й чимало інших ?вропейських країн. Десь переносять матчі, коригуючи календар змагань, а Румунія, наприклад, узагалі віддалила старт другого кола саме з ці?ї причини. Навряд чи набагато ліпшими, ніж у Борисполі, були умови для футбольних баталій на столичному спорткомплексі ?Олім-пійський? чи в Ужгороді, де судді таки згодилися проводити календарні зустрічі, попри те, що система електропідігріву також не функціонувала. Не дивно, що не обійшлося без серйозних травм. Але цього можна було й уникнути, якби Професіональна футбольна ліга раціонально відреагувала на різку зміну погоди, оперативно змістивши дати стартових турів на пізніше. Ми вже давно задекларували свою причетність до футбольної ?вропи, побудувавши національний чемпіонат за календарним принципом ?осінь ? весна?. То що заважало нам задіяти й іншу ?вросистему, додавши по ?зайвому? туру до двох тижнів і призначивши перенесені в зв?язку з негодою матчі на квітневі чи травневі середи?.. Може, надмірне змагальне навантаження? Але ж уся ?вропа давно застосову? й так звані подвійні ігрові дні тижня.
То що краще: силоміць відряджати футболістів на непридатні для гри газони чи усвідомлено позбутися можливих бід і непри?мностей, відповідно відкоригувавши календар? Уболівальники висловились однозначно, встановивши антирекорд чемпіонату ? зверніть увагу на статистику стартових турів. А футбол, кажуть, існу? для глядачів...
Український футбол
До цієї новини немає коментарів