Жителі Карпат добре знаються на партизанській тактиці! (ФОТО)

Про опришківський рух складено багато народних пісень, легенд, переказів. На Закарпатті розроблено навіть туристичний маршрут.

Закарпаття.depo.ua підібрало кілька цікавих історичних фактів про життя опришків. Місця, пов'язані з їх діяльністю, може наживо побачити кожен бажаючий. А ще, можливо, саме ви будете тим щасливцем, який знайде скарби опришків. Отже

Село Вишка (Великоберезнянський район)

Тут діяла на початку XVIII ст. селянська біднота Перечинщини та Березнянщини на чолі з опришківським отаманом Іваном Бецою. У 1704 р. Беца оволодів Ужгородським замком, зокрема, 18 серпня в околицях Ужгорода з'явилося кількасот повстанців. Іван Беца після визвольної війни не склав зброї і продовжив далі діяти як опришок, згодом командування загоном перебрав його син, теж Іван. У селі Вишка В-Березнянського району з його іменем пов'язані печери під назвою "Жіванські ями".

Місто Берегово

У 1703-1711 роках закарпатці брали участь у визвольній війні проти Габсбургів. Поштовхом до загального виступу стали події в Березькому комітаті, де незадоволених очолив відважний селянський ватажок, учасник повстання 1697-1698 років Томаш Есе з села Тарпа. На початку червня 1703 року повстанська армія на чолі з Есе зібралася біля села Довге Угочанського комітату, де сподівалася зустріти князя Ференца Ракоці ІІ. Проте 7 червня повстанців тут наздогнало дворянське ополчення на чолі з Шандором Карольї.

Зненацька, темної ночі, коли повстанці не чекали, озброєні до зубів ополченці напали на їхній табір. Розпочався кривавий бій. Це була перша битва між повстанцями (куруцами) та прихильниками австрійського імператора (лабанцями) відбулася 7 червня 1703 року біля села Довге, на Іршавщині. Сили були нерівними, і повстанське військо, яким керував Томаш Есе, зазнало поразки від урядових військ.

Село Лісарня (Мукачівський район)

В селі Грабово до сьогодні можна побачити видовбану опришками печеру де вони зберігали своє збіжжя. Китра Іван - роки опришкування невідомі. За усним переказом - діяв в Закарпатті. Неподалік на Свалявщині діяв Товканець Федір - опришок, родом з с. Голубиного Свалявського р-ну на Закарпатті, діяв у 20-рр. XX ст.

Село Репинне (Міжгірський район)

На околиці Репинного воєтив розбійник Ілько Липей. Родом був із сусіднього села, а в хащу утік, бо батько його не наділив землею. Раз його зловили і в темниці сидів, але втік, а потому з Юрком Кливцем із Репинного спізнався, і вже ходили обидва.

Ілько Липей з нареченою

Мала чеська влада з ними клопоту: розбійники людей простих не трогали, і ті їм нічого не казали

Село Колочава (Міжгірський район)

Микола Шугай насправді Микола Петрович Сюгай (3 квітня 1898 Нижня Колочава - 16 серпня 1921 полонина Жалопка) був з однієї точки зору закарпатський народний герой, з іншої точки зору - злочинець, котрий порушував закон.

Завдяки книзі Івана Ольбрахта, вперше виданої 1933 року, став легендою. В 1921 році за захоплення Миколи Шугая була обіцяна винагорода в три тисячі крон.

Могила Миколи Шугая

Також в цьому регіоні діяли: Виба - роки діяльності невідомі. За фольклорною традицією діяв в околицях с. Синевирська Поляна на Закарпатті. Внаслідок вдалого маскування, їх 7 років не могли затримати каральні органи НКВС-КДБ. Навіть тепер найти бункер-музей у лісі без провідника дуже складно. 1950-го року шестеро молодиків втікають до лісу від насильної відправки на Донбас. 

Місто Хуст

Пинтя Хоробрий (Pintea Viteazul) - Григор Пинтя (Grigore Pintea) - ватажок загону опришків, можливо, румунського походження.

Документи свідчать, що Григор Пинтя знав декілька мов і був виучений військовій справі. Пинтя на початку пішов по стопах батька, ступивши на службу до австрійських правителів Габсбургів, але побачивши несправедливість до свого народу приймає рішення боротися з соціальною несправедливістю, в 1695 організував загін і почав грабувати грецьких купців і австрійських багачів, допомагати бідноті.

Популярність Пинті Хороброго була в більшості своїй серед румунських кріпаків і залишається серед простого народу країни. Як і у випадку з Робін Гудом, в багатьох піснях і казках оспівується, те що Пинтя відібрав гроші в багатих і роздав бідним. У церкві св.Миколи Чудотворця сіла Будешті до цих пір зберігається зброя Пинті Хороброго (Сміливого).

Також в цьому регіоні діяли: Іван Пискливий - він майже десять років (з 1703 до 1712) справжнім жахом для багатих. Салей -легендарний опришок. Село Салдобош (тепер Стеблівка), заснування якого приписується Салею, у письмових джерелах згадується у 1389 р. Сокирка - роки діяльності невідомі.