Закарпатські роми у Києві ховаються від правосуддя

Із Закарпаття табір ромів перебрався до Києва місяць тому. Чоловіки розповідають, що буцімто втекли від правосуддя на Закарпатті. Кажуть, що батько і син захищали честь дівчини своєї громади та побилися, внаслідок чого кривдник помер. Міліція протримала їх у СІЗО протягом восьми місяців, як тільки відпустила – вони одразу зібралися зі своїми сім’ями до столиці.

Дуже мало хто нормально розмовляє російською. Російську мову вчили у тюрмі. Живуть цигани у житлі, збудованому з дощок та підручних матеріалів. Ні світла, ні води, звісно ж, немає. Миються у озері. 

У цигана Ендра 10 дітей від двох дружин. Жінок і дітей в таборі засвітла не знайдеш – всі жебракують. Розповідають, що найбільше грошей збирають діти, тому їх привчають до цього своєрідного мистецтва з дитинства. Також шукають метал на смітниках, аби виручити за нього якісь гроші. Про освіту немає і мови, більшість дітей не знають ні школи, ні книжки. 

Жінки, які працюють на вокзалі – найбільш «освічені». Аби просити гроші у киян, їм слід хоча б знати мову. Охоронці не на камеру зізнаються: щодня на столичному вокзалі працюють зо три десятки циган. Вигнати їх не мають права, ті зранку купують залізничні квитки – начебто кудись їдуть, а ввечері їх здають. 

У Києві кілька таких ромських таборів найбільше в Дарницькому та Голосіївському районах, а також на Академістечку.