У центрі Ужгорода відкриють пам’ятник жертвам Голокосту

Зустріч видалася справді пізнавальною і повчальною, адже про трагедію говорили як мовою фактів, так і художньо осмисленими образами й навіть особистими щемливими споминами про полеглих. 

"Під час німецько-нацистської окупації Києва в 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масової страти мирного населення. Протягом 29-30 вересня окупанти розстріляли понад 33 тисячі людей. В оголошенні, що з'явилося 28 вересня 1941 року було написано: "Всі євреї міста Київ повинні з'явитись". На той час чверть мешканців міста становили євреї і саме вони стали першими жертвами Бабиного Яру. Одночасно з "вирішенням єврейського питання", так само вчинили з ромами, знищивши тільки в перші дні масових розстрілів п'ять циганських таборів, в'язнів розташованого неподалік Сирецького концтабору, заручників, засуджених підпільників та українських патріотів", – йшлося у вступі. Для глибшого проникнення у весь трагізм подій, присутнім показали стрічку "Бабин Яр – без права на забуття...". 

Жахіття торкнулось і закарпатців. Серед загиблих у Бабиному Ярі – Іван Ірлявський – поет, який, за визначенням літературознавця Дмитра Федаки, разом із Федором Потушняком та Юлієм Боршошем-Кум'ятським, був одним із розбудовників української літератури на Закарпатті в ті часи. Своїми чотирма поетичними збірками письменник гучно та неповторно заявив про свій хист і свою любов до Батьківщини, та життя його обірвалось у віці 23 років. Про Івана Ірлявського знали й писали за кордоном, але вдома він був спершу забороненим, а потім і забутим аж до 1990-их, коли пам'ять про письменника реанімував знаний дослідник Олекса Мишанич. 

Підтвердив вагому роль Івана Ірлявського у вітчизняній літературі письменник і голова крайових "спілчан" Василь Густі, зачитавши власну поезію, присвячену навічно молодому майстру слова.

Споминами про загиблих у Бабиному Ярі Івана Рогача та його сестру Анну Рогач поділився племінник, відомий на Закарпатті медик і громадський діяч Іван Рогач. Зокрема, про Івана Рогача – журналіста, діяча Карпатської України – родина пам'ятає, як про високоосвічену (володів 12-ма мовами), дипломатичну, мудру і нарідко правдиву та добродушну людину. "Я щиро вірю, що кров цих людей пролилась недаремно. Це великий урок для нас: урок поваги одне до одного, до своїх батьків і до землі, яка нас годує".

Поезію класиків, що увічнює подвиг полеглих у Бабиному Ярі, проникливо декламували студенти Ужгородського державного музичного училища ім.Д.Задора Ніколетта Герцак та Сергій Трунтаєв. Доповнили атмосферу своїм ліричним виступом тріо бандуристів "Чарівні струни Карпат" Ужгородського міського центру дозвілля – будинку культури.

Присутній на зустрічі голова благодійного обласного фонду "Хесед Шпіра" Михайло Галін зауважив, що в часи сумнозвісних подій євреї були другою за кількістю нацмешиною в країні, яка дала чимало талановитих і успішних діячів у різних галузях і хтозна насправді скількох людей, особистостей, скосили криваві жнива Бабиного Яру. Все, що ми можемо віддати тим, хто недожив, недолюбив, недоствердився – це пам'ять. Саме тому, в рамках відзначення Днів єврейської культури, з 7 по 9 жовтня відбудеться низка заходів, серед яких і відкриття пам'ятника жертвам геноциду, що відбудеться біля колишньої синагоги – нині будівлі обласної філармонії – 8 жовтня о 13.30. 

На завершення вечора пам'яті за полеглими відбувся молебень, повідомили в управлінні культури Закарпатської ОДА.