Процес децентралізації на Закарпатті полігшать цифрові технології

Під час заходу учасники обговорили стан впровадження цифрових стандартів у містах країни та залучення громадян до місцевого самоврядування.

У зв'язку з процесом децентралізації уряд передає на місця відповідальність за надання значної кількості адміністративних послуг. Міста стикаються зі значним масивом даних, необхідністю гармонізації внутрішніх процедур, перерозподілу завдань між підрозділами, комунікацією з громадянами тощо. Завдяки цифровим технологіям влада, бізнес та громада можуть швидко приймати ефективні управлінські рішення та досягати успіху.

Зокрема, керівник управління ІТ Львівської міської ради Іван Коржов поділився досвідом цифрової трансформації громади. Львів'яни задекларували побудову міста з відкритою владою і електронною взаємодією з мешканцями, а також використання потенціалу ІТ в усіх сферах життєдіяльності. Вже на сьогодні впроваджено програми електронного врядування, інтерактивної освіти, розумного транспорту, електронної медицини, системи безпеки та розумного енергоменеджменту.

Цікавим є те, що на 85% технологічні новації запроваджено коштом грантів або інвесторів. До прикладу, у старій частині міста безкоштовний 15 хвилинний доступ до Wi-Fi забезпечується провайдером Інтернету за умови демонстрації реклами на 4 секунди. Також підраховано, що запровадження цифрового документообігу заощаджує львівській казні 0,5 млн. грн. щорічно. Програма розумного енергоменеджменту у бюджетних установах дозволяє заощаджувати до 60% коштів на енергоносії.

В Ужгороді на відміну від колег тільки починають розбудовувати програмні комплекси та інфраструктуру для застосування цифрових технологій. За словами Владислава Паніна, директора КП "Центр інформаційних технологій", на сьогодні запроваджено цифрові звернення та петиції, змінено конфігурацію офіційного сайту. Також готується до впровадження програма "Кабінет ужгородця", що передбачатиме можливість дистанційної сплати штрафів, участь мешканців у розподілі міського бюджету (громадський бюджет), моніторингу е-петицій, запис черги у ЦНАПі, реєстраційні дії на першому етапі. Надалі очікується надання електронних сервісів за умови належної ідентифікації особи. Позиція керівництва міста досить чітка і однозначна, тому цифрові технології в Ужгороді будуть запроваджені.

Надія Бабинська, експерт Громадянської мережі "Опора" розповіла, чому необхідно формувати відкриті дані і як їх можна вміло застосувати для потреб влади, бізнесу та громадян. Різні міські структури в процесі своєї діяльності накопичують величезний масив даних, який можна систематизувати та опублікувати у доступному для машинної обробки форматі. До прикладу, у багатьох містах США батьки можуть скласти власний рейтинг та обрати необхідну школу для своїх дітей за певним критерієм. Так само можна бачити активність вашого депутата, його відвідуваність на комісіях чи засіданнях ради, як голосує і з ким кооперується. Можна формувати мапу криміногенності районів або певних типів захворювань із накладанням на мапу міста. І це насправді не складно, потрібно лишень створити умови для ІТ девелоперів.

За підсумками форуму учасники підтримали необхідність розбудови цифрової інфраструктури, зокрема власних серверів та мережі, запровадити стандарти "розумного" міста, провести аудит відкритих даних та сформувати пріоритети для містян, а також налагодити співпрацю з Ужгородським національним університетом для розробки цифрових продуктів на основі відкритих даних.

Примітка: Всеукраїнська кампанія “Активна Громада” - об'єднання людей та громадських рухів задля самоорганізації та участі у вирішенні місцевих проблем та підтримки впровадження реформ в Україні, зокрема місцевого самоврядування. Ініціатива створена в рамках діяльності ВГО “Інститут Республіка”.

Микола Яцков, заступник голови ГО «Карпатське агентство прав людини «ВЕСТЕД»