Прожиті роки — це велике багатство!
Олександру Федоровичу Щуріну (на світлині) 29 травня виповнилося 93 чудових роки. У народі говорять, коли тобі за вісімдесят, то кожен прожитий наступний рік – це не що інше, як ювілей. Аби привітати ветерана Другої світової війни і органів внутрішніх справ полковника міліції у відставці із днем народження, в село Бене до нього навідалися начальник сектору кадрового забезпечення Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Віктор Галамба та голова ветеранської організації Іван Паук.
Іменинник радо зустрів гостей і підкреслив, що очікував їх із нетерпінням і був твердо впевнений, що вони й нині не обминуть його оселю. Адже не одне десятиліття колишні колеги по службі вітають його із уродинами та за здоров’я разом з ним піднімають келих, наповнений сонячним і ароматним напоєм, приготовленим власноруч. Не дивлячись на прожиті роки, він виглядав він доволі весело і по-святковому, сповнений сил, енергії та оптимізму, він із великим задоволенням ділився спогадами про війну та багаторічну і бездоганну службу у ОВС.
Варто зазначити, що віддав їм понад 30 календарних років, а його загальна вислуга (разом із армійською) становить майже 40 літ. Розпочинав її в післявоєнний період, як тільки демобілізувався із лав Збройних Сил колишнього СРСР. Спочатку обіймав посаду дільничного інспектора, а коли було відкрито лікувально-трудовий профілакторій, його скерували для подальшого проходження служби в цьому специфічному закладі. Аж до виходу на заслужений відпочинок він обіймав посаду чергового помічника начальника лікувально-трудового профілакторію (ЛТП). Як відомо, примусове лікування від алкоголізму впродовж одного-двох років у ньому одночасно проходили понад 300 осіб, переважно із Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Деякі з них мали по декілька судимостей, у тому числі за скоєння тяжких злочинів. Але це зовсім не лякало фронтовика, який, як-то кажуть, неодноразово дивився смерті в очі.
Загартований у боях Другої світової війни, цей справжній офіцер, які б посади не обіймав, завжди до виконання покладених на нього службових обов’язків відносився чесно, сумлінно та добросовісно. Найвищим досягненням у службі вважає присвоєння йому високого офіцерського звання старшого начальницького складу – полковника міліції у відставці. Стверджує, що форму одягає дуже рідко, але у державні та професійні свята не цурається її приміряти і появитися перед громадою. Насамперед пишається нею під час щорічних святкувань Дня Перемоги, котрий, за його твердженням, є одним із найвеличніших і найрадісніших свят. До дня ветерана ОВС на його погонах також яскраво виблискують три великі зірки, а на грудях красуються медалі й інші відзнаки, отримані у Збройних Силах та у органах внутрішніх справ. Він ними дорожить, бо вважає, що отримав їх заслужено і справедливо.
До речі, полковник міліції у відставці Олександр Щурін – частий гість особового складу як нинішнього відділу поліції, так і в минулому райвідділу міліції. На його бойових і трудових подвигах у вартових правопорядку виховується любов до обраної ними професії, мужність і героїзм, відданість інтересам української держави і її народу, безкорисливий захист конституційних прав і свобод громадян.
Вітаючи іменинника із 93-ю річницею з дня народження, кадровик В. Галамба від імені полковника поліції Є. М. Калитича висловив йому слова щирої вдячності за багаторічне перебування у строю, бездоганну службу в органах внутрішніх справ і побажав довгих, здорових і щасливих років життя. О. Ф. Щуріна нагороджено Почесною грамотою відділу, цінним подарунком, йому вручено йому букет живих червоних троянд, які символізують високу повагу до ветерана міліції.
Дай Боже, щоб він ще довго був серед нас!
Іван ПАУК, голова ветеранської організації Берегівського відділу поліції
До теми
- 70 днів на позиції та два ордени «За мужність»: історія командира взводу 101-ї закарпатської бригади тероборони
- «Укриття врятувало їм життя»: історія військовослужбовця 128 бригади з позивним «Далекобійник»
- Стіл пам’яті: від закарпатської ідеї — до загальноукраїнської акції
- «Хто, кого і як має?» В Ужгороді відбудеться відверта розмова про психологію влади, ігор та тіла
- У біопарку в Синевирській Поляні на Закарпатті олені почали змінювати роги ВІДЕО
- Від Закарпатського військового ліцею до командної посади: історія молодого офіцера 23 ОМБр із Баранинців
- Він зустрів повномасштабне вторгнення у кабіні БМ-21 «Град», зупиняючи російські колони на підступах до Києва
- «Подолання стресу та ПТСР»: на Закарпатті поліцейські провели тренінг для ветеранів та їхніх родин
- «Це ми»: український підрозділ заявив про масштабну кампанію ураження цілей у РФ
- «Коли болить серце – починати треба з голови»: як війна, стрес і страх впливають на здоров’я українців
- У спеку тварини потребують особливої уваги: патрульні Закарпаття нагадали про прості правила допомоги
- Титанова воля: історія закарпатського прикордонника, який обрав життя, а не відчай
- «У критичний момент мозок вимикає емоції»: історія медика 128-ї Закарпатської бригади
- Ужгородець Олег «Бяка»: шлях від солдата до командира роти безпілотних систем
- «Раніше ми стріляли кількістю. Зараз стріляємо точністю. Дрони коригують вогонь, і це кардинально змінило ефективність артилерії»: історія головного сержанта з позивним «Ярчук»
- Олександр Холод: ветеран, який популяризує туризм і сприяє реабілітації військових
- Відмовилася від громадянства США заради ЗСУ: історія військової Кім, яка воює у закарпатській бригаді ТрО
- На Свидовці завершили програму природотерапії для ветеранів
- «Мацур»: у 128-й Закарпатській бригаді створили власний бойовий наземний роботизований комплекс
- Повернення до внутрішнього балансу: нацгвардійці 26-го Закарпатського полку проходять декомпресію після фронту
До цієї новини немає коментарів